Диваки: Твiр-Замiтка дискусiйного характеру

Дорослi iнодi бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони смiються над смертю й купують кiлограми пiгулок в аптецi. Вони говорять, що життя прекрасне й плачуть ночами вiд безсилля щось змiнити. Ïм наплювати на суспiльну думку, i вони постiйно запитують: Як я виглядаю?. Вони люблять самоту й мiцно стискають у руцi мобильник. Вони вважають, що наш будинок — наша мiцнiсть, i ночами бояться, що його висадять разом з ними. Вони впевненi, що абсолютно спокiйно й тягнуться рукою до черговоï сигарети. Вони шокують людей i бояться зайвий раз сказати нам люблю. Вони не довiряють людям i, як мiнiмум, раз у тиждень плачуть кому-небудь у плече. Вони живуть сьогоднiшнiм днем i смiло будують плани на завтрашнiй. Вони iз принципу не дивляться новини по телевiзорi й читають ïх в Iнтернетi. Вони дуже самокритичнi й люблять тiльки себе. Вони прощають собi всi помилки й криво дивляться на тi, хто ïх робить. Вони не вiрять в iдеальних людей i щодня в юрбi шукають свiй iдеал. Ïх млоïть вiд юрби в метро ранком, i вони щодня терпляче стоять на платформi чекаючи поïзда. Вони завжди говорять те, що думають, i майже розучилися щиро посмiхатися. Вони люблять розумнi фрази й не розумiють самих себе. У них купа нерозкритих таланiв, i вони нiчого не роблять для того, щоб вони розкрилися. Вони ненавидять своï днi народження й завжди ïх вiдзначають. Вони завжди домагаються того, що хочуть, i бояться бути нiкому не потрiбними. Пiсля всiх цих думок починаєш сумнiватися, а чи хочеться нам швидше ставати дорослими? Але в нас немає такого вибору — ми однаково ними станемо.
Можна розпрямити крила й вiдлетiти вiд усього цього назустрiч вiтру. Але в нас немає крил. Тому що ïх немає у вас.