Диваки: Твiр-Замiтка дискусiйного характеру

Дорослi iнодi бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони
смiються над смертю й купують кiлограми пiгулок в аптецi. Вони говорять,
що життя прекрасне й плачуть ночами вiд безсилля щось змiнити. Ïм
наплювати на суспiльну думку, i вони постiйно запитують: Як я виглядаю?.
Вони люблять самоту й мiцно стискають у руцi мобильник. Вони вважають,
що наш будинок — наша мiцнiсть, i ночами бояться, що його висадять
разом з ними. Вони впевненi, що абсолютно спокiйно й тягнуться рукою до
черговоï сигарети. Вони шокують людей i бояться зайвий раз сказати
нам люблю. Вони не довiряють людям i, як мiнiмум, раз у тиждень плачуть
кому-небудь у плече. Вони живуть сьогоднiшнiм днем i смiло будують плани
на завтрашнiй. Вони iз принципу не дивляться новини по телевiзорi й
читають ïх в Iнтернетi. Вони дуже самокритичнi й люблять тiльки
себе. Вони прощають собi всi помилки й криво дивляться на тi, хто
ïх робить. Вони не вiрять в iдеальних людей i щодня в юрбi шукають
свiй iдеал. Ïх млоïть вiд юрби в метро ранком, i вони щодня
терпляче стоять на платформi чекаючи поïзда. Вони завжди говорять
те, що думають, i майже розучилися щиро посмiхатися. Вони люблять
розумнi фрази й не розумiють самих себе. У них купа нерозкритих таланiв,
i вони нiчого не роблять для того, щоб вони розкрилися. Вони ненавидять
своï днi народження й завжди ïх вiдзначають. Вони завжди
домагаються того, що хочуть, i бояться бути нiкому не потрiбними. Пiсля
всiх цих думок починаєш сумнiватися, а чи хочеться нам швидше
ставати дорослими? Але в нас немає такого вибору — ми
однаково ними станемо.
Можна розпрямити крила й вiдлетiти вiд усього цього назустрiч вiтру. Але
в нас немає крил. Тому що ïх немає у вас.