Виклад сюжету п'єси Бенавенте Гра iнтересiв

П'єсу випереджає вимовний одним з акторiв перед завiсою
пролог, що являє собою похвальне слово фарсу як жанру. У пролозi
повiдомляється, що пропонована глядачам п'єса — фарс,
бiльше схожий на лялькову комедiю або на комедiю масок: вiн невигадливий
i припускає дитяче бачення миру, — на цей лад автор i
просить настроïтися глядачiв. Як i покладено в комедiï масок,
час i мiсце дiï умовнi
Двоє друзiв, Леандр i Криспин, приходять у незнайоме мiстечко.
Положення ïх досить важко, оскiльки вони зовсiм без грошей.
Криспин, бiльше виверткий i безжурний, нiж Леандр, виконаний рiшучостi
роздобути грошей i навiть розбагатiти, для чого пропонує зухвалий
план. Леандр повинен видати себе за багату й знатну людину, що
приïхала в мiсто по важливiй державнiй справi, а про iншому пiд
видом його слуги подбає Криспин. Леандру не дуже по душi ця
витiвка: його лякають можливi наслiдки подiбного обману, але вiн
здається перед наполегливiстю приятеля, розумiючи, що положення в
них безвихiдне
Друзi стукаються у дверi готелю й просять кращi кiмнати й рясна вечеря.
Хазяïн спочатку ставиться до них недовiрливо, але зарозумiлiсть
Криспина i його напористiсть переконують трактирника, що перед ним
важливi добродiï. Незабаром приходять Арлекiн, мiсцевий поет, i
його Друг Капiтан. Не один раз вони ïли в борг у цьому готелi й
сподiваються повечеряти отут i сьогоднi. Однак терпiння трактирника
висохнуло, i вiн вiдмовляється ïх годувати. Тямущий Криспин
вирiшує залучити Арлекiна й Капiтана на свою сторону, роблячи
вигляд, що йому вiдомi блискучi вiршi Арлекiна й смiливi подвиги
Капiтана. Вiн вiдразу наказує нагодувати Арлекiна й Капiтана
вечерею за рахунок Леандра, i трактирник не смiє вiдмовити: вiн
уже засвоïв, що цим знатним панам нi в чому не можна суперечити
Тим часом дена Сирена, знатна, але збiднiла вдова, збирається
влаштувати бал. Головним гостем на ньому повинен бути Полiшинель, самий
богатий людина в мiстi. У нього є дочка — наречена на
виданье, за рукою якоï полює чимало молодих людей,
притягнутих у першу чергу багатством ïï батька. Розраховуючи
рятуйте! заступництво доньï Сирени, кожний iз цих шукачiв щастя
обiцяв ïй чималу суму, як тiльки жениться на дочцi Полiшинеля. Тому
майбутнiй вечiр дуже важливий для доньï Сирени. Але ïï
вiрна служниця Коломбина приносить сумнi новини: бiльше нiхто не хоче
вiрити ïï господарцi в борг — нi кравець, нi кухарi, нi
музиканти, а виходить, бал прийде скасувати. Дена Сирена в розпачi, але
отут з'являється Криспин з повiдомленням, що його хазяïн
вiзьме на себе всi витрати по пристроï балу, якщо дена Сирена
допоможе йому домогтися прихильностi дочки Полiшинеля. Слiдом за
Криспином приходить Леандр, увiчливiсть якого робить на донью Сирену
саме сприятливе враження
Поступово збираються гостi, схвильованi слухами про приïзд у мiсто
поважноï особи. I тiльки Полiшинеля ця звiстка залишає зовсiм
байдужим — вiн стурбований винятково тим, що його улюблена дочка
читає занадто багато романiв i вiдмовляється виходити замiж
за якого-небудь багатого торговця. Точку зору дочки повнiстю
роздiляє i ïï мати, панi Полiшинель У якийсь момент балу
Криспин i Полiшинель виявляються наодинцi, i з ïхньоï розмови
з'ясовується, що вони давно знайомi по галерах, що в пана
Полiшинеля досить темне минуле: на його совiстi чимало грабежiв i
обманiв, а може бути, i вбивств. Криспин попереджає Полiшинеля, що
той повинен берегти свою дочку вiд солодких мовлень його хазяïна
Леандра. При цьому вiн переслiдує свою мету, розраховуючи, що
розпещена дiвчина, що не звикла до того, щоб ïй суперечили,
зштовхнувшись iз перешкодою, вiдразу без пам'ятi закохається в
Леандра. Саме так всi й вiдбувається. Але план Криспина: вивудити
якнайбiльше грошей з Полiшинеля — натрапляє на несподiвану
перешкоду: граючи закоханого, Леандр по-справжньому закохується в
Сильвию, дочка Полiшинеля, i, не бажаючи здатися дiвчинi невартим
ошуканцем, повний рiшучостi вiдразу покинути мiсто. Але угоди Криспина й
особлива нагадування про те, з якою працею ïм удалося бiгти з
Болоньï, де вони обдурили чимало людей, мiняють плани Леандра. До
того ж зненацька з'ясовується, що Сильвия без пам'ятi закохалася
Влеандра.
Криспин, не втрачаючи часу, наймає кiлькох людей, якi вночi, коли
в Леандра побачення iз Сильвией, нападають на нього, нiбито бажаючи
вбити парубка. Дiвчина смертельно налякана, а спритний Криспин
розповiдає всiм, що люди були найнятi Полiшинелем, щоб позбутися
вiд Леандра. Незабаром все мiсто, включаючи панi Полiшинель,
настроєний проти батька Сильвии. Дiвчина, вирiшивши будь-що-будь
з'єднати свою долю з коханою людиною, тiкає з будинку й
приходить до доньï Сиренi, — здається, все сприяє
щастю закоханих. Але Леандру не по душi обман, i вiн раз у раз
поривається розповiсти Сильвии всю правду про себе. Вiд цього його
наполегливо втримує Криспин i дена Сирена, що побоюється
залишитися без обiцяних грошей. Леандр упорствует, але отут приходить
Сильвия, що бiльше не може нудитися невiдомiстю щодо його здоров'я. Тодi
Леандр вирiшує дiяти самостiйно й тiкає через вiкно, нiкого
не присвячуючи у своï плани
У цей момент приходить Доктор, що приïхав з Болоньï, —
вiн привiз iз собою безлiч документiв, що пiдтверджують, що в цьому
мiстi Леандр i Криспин наробили боргiв i бiгли, обдуривши кредиторiв.
Разом з Доктором приходять Полiшинель, трактирник i iншi люди, що
повiрили Леандру й Криспину й тепер мрiють лише про одному —
повернути своï грошi. Справа обертається досить жалюгiдно,
але безжурний Криспин i отут вивертається: надзвичайно красномовно
вiн доводить кожному iз присутнiх, як безглуздо для того був б висновок
двох друзiв пiд варту — адже тодi грошi напевно пропадуть
Iз задньоï кiмнати виходять Сильвия, Леандр, дена Сирена й панi
Полiшинель. Сильвия говорить, що тепер ïй все известно про Леандре,
але вона однаково просить батька вiддати ïï за нього й
пояснює, як шляхетно поводився стосовно неï парубок.
Полiшинель не бажає й слухати, але всi проти нього, навiть його
дружина. Тi, що зiбралися стурбованi не стiльки щастям молодих людей,
скiльки думкою про можливостi заробити на ïхнє щастя, i хором
починають умовляти Полiшинеля. У самий патетичний момент Сильвия
вiдмовляється вiд грошей батька, i Леандр гаряче пiдтримує
дiвчину. Отут уже всi тi, що зiбралися обертають свiй гнiв на закоханих
i буквально змушують всiма правдами й неправдами пана Полiшинеля
пiдписати щедру дарчу на користь молодих. Полiшинель здається,
ставлячи тiльки одну умову — щоб Леандр звiльнив Криспина, Це
цiлком збiгається з бажанням i самого Криспина, у якого
честолюбства, як вiн зiзнається, набагато бiльше, нiж у Леандра, i
вiн повний рiшучостi домогтися в життi багато чого, тим бiльше що вiн
знає, як це зробити, — треба грати на iнтересах людей, а не
на ïхнiх почуттях. Так повним примиренням iнтересiв всiх дiючих
осiб i закiнчується комедiя
Н. А. Матяш
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi.
Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ
Видавництво ACT.