Планова хiрургiя

Аномалiï желточного й сечового проток
У першi тижнi внутрiшньоутробного розвитку людини функцiонують
ембрiональнi протоки — желточний (ductus omphaloentericus) i
сечовий (urachus), якi входять до ськладу пупочного канатика. Перший
служить для харчування плода, з'єднуючи кишечник з желточним
мiшком, по другому здiйснюється вiдтiк сили в околоплодние води.
На 3-5 мiсяцi внутрiшньоутробного життя спостерiгається зворотний
розвиток проток: желточний повнiстю атрофируется, перетворюючись у
середнє зв'язування, розташовуючись iз внутрiшньоï поверхнi
передньоï черевноï стiнки.
Залежно вiд того, у якому ступенi й на якому рiвнi збереглася
необлитерированний желточний протока, розрiзняють: 1. Свищi пупка повнi
й неповнi; 2. Меккелев дивертикул; 3. Ентерокистому.
Порушення облiтерацiï сечовоï протоки проявляється
звичайно свищами пупка — повними й неповними. Киста сечовоï
протоки являє собою бiльшу рiдкiсть.
Повнi свищi пупка виникають у тих випадках, коли желточний або сечова
протока залишається вiдкритим на всьому протязi.
Значно частiше спостерiгаються свищi желточного протоки. Якщо просвiт
необлитерированного жовчноï протоки широкий, через пупочний свищ
видiляється кишковий умiст, при цьому в областi пупочного кiльця
видна слизувата оболонка кишечника яськраво-червоного кольору. При
натуживании й лементi дитини може виникнути евагинация кишечника, що
супроводжується частковою кишковою непрохiднiстю.
При повних свищах сечовоï протоки пiсля вiдпадання пуповини з
пупочной ранки по краплях випливає сеча. Iнодi при натуживании
дитини або пiд час сечовипуськання сеча видiляється через свищ
струменем. Шкiра при повних свищах пупка роздратована, мацерирована.
Дiагноз ставиться на пiдставi характеру видiлень.
Методи дослiдження: фистулография; кольорова проба при пiдозрi на свищ
сечовоï протоки.
Лiкування оперативне, роблять вiдразу пiсля встановлення дiагнозу.
Операцiя: висiчення свищевого ходу на всьому протязi. У випадку
виявлення дивертикулу його видаляють. Сечову протоку видiляють на всьому
протязi внебрюшинно, перев'язують i висiкають.
Неповнi свищi утворяться при порушеннi облiтерацiï дистальних
вiддiлiв проток.
Для цiєï аномалiï характернi вбогi видiлення з пупочного
кiльця. При розвитку iнфекцiï вiдокремлюване стає гнiйним.
При оглядi пупочной ранки серед нерясних грануляцiй можна виявити
крапкове свищевое отвiр, з якого видiляється невелика кiлькiсть
рiдкого вмiсту.
Дiагноз неповного свища пупка можна iз упевненiстю поставити через 4-8
тижнiв правильного лiкування пупочной ранки. Для пiдтвердження дiагнозу
роблять зондування свищевого ходу.
Лiкування завжди починають iз консервативних заходiв: щоденнi ванни зi
слабким розчином перманганату калiю, туалет пупочной ранки з наступним
припiканням 5% настойкою йоду, 10% розчином нiтрату срiбла (ляпiс) .
Пов'язки не застосовують, тому що вони сприяють ськупчуванню вмiсту й
iнфiкуванню. У випадках неефективностi консервативного лiкування
показана операцiя (починаючи з 6 мес) .
Меккелев дивертикул. Це патологiя, коли необлитерированной
залишається проксимальна частина желточного протоки. Звичайно
меккелев дивертикул розташовується на протилежних брижах сторонi
подвздошной кишки, в 20-70 см вiд илеоцекального клапана, за формою
нагадує короткий червоподiбний вiдросток. Меккелев дивертикул
має конiчну або цилiндричну форму. Вiн може припаюватися соединительно-
тканним тяжом (залишок желточного протоки) до брижiв, переднiй черевнiй
стiнцi або петлям кишечника. При гiстологiï виявляють
дистопированную слизувату шлунка або рiзних вiддiлiв кишечника. Рiдше
зустрiчається тканина пiдшлунковоï залози. Дистопия атипичной
залiзистоï тканини є причиною одного з уськладнень
дивертикулу — ерозiï його стiнки й кишковоï кровотечi.
Кровотеча виникає гостро. Кров у калi темно-коричневого кольору.
При масивнiй кровотечi швидко розвивається анемiя.
Дивертикулит протiкає iз симптомами, подiбними з гострим
апендицитом.
Кишкова iнвагiнацiя починається з дивертикулу, протiкає з
типовими симптомами. Дивертикул виявляють на операцiï пiсля
дезинвагинации.
Кишкова непрохiднiсть може викликатися перекрутому кишкових петель
навколо дивертикулу, що припаявся до передньоï черевноï
стiнки, або обмеженням ïх при фiксацiï дивертикулу до брижiв
або кишкових петель. Клiнiка типова для кишковоï непрохiдностi.
Кисти желточного й сечового проток. При облiтерацiï обох кiнцiв
протоки й збереженоï й необлитерированной середньоï частини
вона поступово розтягується, заповнюється секретом
слизуватоï оболонки й утворить кисту. Кисти желточного протоки
звичайно бессимптомние. Iнодi кисти приводять до серйозних уськладнень.
Лiкування полягає в лiквiдацiï кишковоï непрохiдностi й
видаленнi протоки разом з кистой. Грижа пупочного канатика
Це порок розвитку, при якому до моменту народження дитини частина
органiв черевноï порожнини розташовується внебрюшинно —
у пуповинних оболонках, що ськладаються з амнiону, вартонова холодцю й
первинноï примiтивноï очеревини.
Походження грижi зв'язують iз порушенням ембриогенеза на перших тижнях
внутрiшньоутробного життя.
Залежно вiд часу зупинки розвитку передньоï черевноï стiнки
розрiзняють два основних види пуповинних гриж — ембрiональнi й
фетальние.
По клiнiцi грижi класифiкують у такий спосiб: по розмiрах: невеликi,
середнi, бiльшi (вiдповiдно 5-10-15 див) ; по станi грижових оболонок:
неуськладненi, уськладненi.
Клiнiка: при оглядi частина органiв черевноï порожнини
перебуває в пуповинних оболонках. Грижове випинання
перебуває в проекцiï пупка, над дефектом передньоï
черевноï стiнки. Вiд верхнього полюса грижового випинання вiдходить
пуповина. Якщо зупинка в розвитку вiдбувається рано, то поза
черевною порожниною перебуває значна частина печiнки й бiльша
частина кишок. У випадках бiльше пiзньоï зупинки розвитку
внебрюшинно залишається тiльки частина кишкових петель. При
дефектi дiафрагми спостерiгається ектопия серця.
Лiкування: два методи — консервативний i оперативний.
Абсолютнi протипоказання до оперативного лiкування: уроджений порок
серця; глибока недоношенность; важка родова черепно-мозкова травма.
Радикальному хiрургiчному втручанню пiдлягають немовлята з малими й
середнiми грижами при добре сформованiй черевнiй порожнинi.
Радикальна операцiя зводиться до висiчення пуповинних оболонок,
вправлянню нутрощiв i пластику передньоï черевноï стiнки.
Пупочная грижа
Це дефект розвитку передньоï черевноï стiнки. Умовами, що
сприяють розвитку цiєï патологiï, служать анатомiчнi
особливостi цiєï областi.
Клiнiка: пупочная крижа проявляється випинанням округлоï або
овальноï форми рiзних розмiрiв. У спокiйному станi й положеннi
дитини лежачи грижове випинання легко вправляється в черевну
порожнину й тодi добре прощупується пупочное кiльце.
У значному числi випадкiв у маленьких дiтей може спостерiгатися
самолiкування, що пов'язане з розвитком черевного преса. Пiсля 5-6 рокiв
пупочное кiльце, як правило, самостiйно не закривається й
необхiдно оперативне втручання.
Як консервативне лiкування призначають гiмнастику, масаж, ванни,
правильний режим i рацiональне харчування. При неефективностi
проведеного лiкування показане хiрургiчне втручання.
Грижа бiлоï лiнiï живота
Виникає внаслiдок невеликих дефектiв апоневрозу, що
розташовується поблизу середньоï лiнiï, мiж пупком i
мечоподiбним вiдростком. Часто зустрiчаються параумбиликальние грижi.
На вiдмiну вiд пупочной грижа бiлоï лiнiï живота частiше
зустрiчається в дiтей старшого вiку. У рядi випадкiв можуть
виникнути болю, що пов'язане iз залученням у дефект апоневрозу
париетальной очеревини, що утворить грижовоï мiшок.
Лiкування тiльки оперативне.
Пороки розвитку яєчка й насiнного канатика.
Рiзнi вродженi пороки й аномалiï яєчок пiдроздiляють на
аномалiï розвитку й положення.
До першого ставляться гiпоплазiя, монорхизм, анорхизм, до других —
крипторхiзм i ектопия.
Гiпоплазiя яєчка. Ця аномалiя розвивається в результатi
порушення кровопостачання й найчастiше зустрiчається при
крипторхiзмi.
Монорхизм. Уроджена аномалiя, що характеризується наявнiстю тiльки
одного яєчка.
Анорхизм. Уроджена вiдсутнiсть обох яєчок, обумовлена незакладкою
ембрiональноï половоï залози. Часто сполучається iз
двосторонньою агенезiєю або аплазiєю бруньок.
Полиорхизм. Характеризується наявнiстю додаткового яєчка.
Звичайно воно зменшено, гипоплазировано, позбавлено придатка й
розташовується в мошонцi вище основного насiнника.
Виникнення аномалiй положення яєчок зв'язують iз порушенням
процесу ïхнього опуськання. У плода яєчка розташовуються
забрюшинно на заднiй стiнцi живота. З 6-го мiсяця яєчка починають
опуськатися й, пройшовши паховий канал, опуськаються на дно мошонки й
фiксуються там до моменту народження дитини. Однак внаслiдок рiзних
причин процес опуськання припиняється або перекручується.
Крипторхiзм — це затримка (ретенция) яєчка на шляху свого
проходження в мошонку.
Ектопия — це вiдхилення яєчка на шляху проходження в
мошонку.