Поетична творчiсть Г. Сковороди

I. Створення збiрки "Сад божественних пiсень".
II. "Сад божественних пiсень" - своєрiдний лiричний щоденник автора.
1. Змалювання соцiальних вад крiпосницькоï системи у поезiï "Всякому мiсту звичай i права".
2. Смерть - як суддя, що виносить справедливий вирок усiм, хто завдає людям горя на землi (за поезiєю "De Libertate").
3. Кревний зв'язок iз трудовим людом (за поезiєю "Ой ти, птичко жолтобоко").
4. Оспiвування чистоти душi й серця в поезiï "Кто серцем чист и душею".
III. Вплив усноï народноï творчостi на лiричнi твори Г. Сковороди. (В основу композицiï збiрки "Сад божественних пiсень" Г. Сковорода поклав алегорiю саду. Хоча ряд пiсень i мають жанровi ознаки панегiрикiв, рiвень авторського самовираження досить високий, бо автор використовує низку художнiх образiв, генетично пов'язаних з украïнським фольклором. У поезiях Г. Сковороди можна зустрiти i любу весну, i люту зиму, i смерть iз замашною косою, i зелену дiброву, i прокляту нудьгу. Ритмомелодика поезiй формується в процесi взаємодiï силабiчного й народнопiсенного вiршiв. Використання художнього досвiду украïнського фольклору ставить твори Сковороди дуже близько до живоï народнорозмовноï стихiï.)