Поетична творчiсть Г. Сковороди

I. Створення збiрки "Сад божественних пiсень".
II. "Сад божественних пiсень"
- своєрiдний лiричний щоденник автора.
1. Змалювання соцiальних вад крiпосницькоï системи у поезiï "Всякому
мiсту звичай i права".
2. Смерть
- як суддя, що виносить справедливий вирок усiм, хто завдає людям горя на землi
(за поезiєю "De Libertate").
3. Кревний зв'язок iз трудовим людом (за поезiєю "Ой ти, птичко жолтобоко").

4. Оспiвування чистоти душi й серця в поезiï "Кто серцем чист и душею".

III. Вплив усноï народноï творчостi на лiричнi твори Г. Сковороди. (В
основу композицiï збiрки "Сад божественних пiсень" Г. Сковорода поклав
алегорiю саду. Хоча ряд пiсень i мають жанровi ознаки панегiрикiв, рiвень
авторського самовираження досить високий, бо автор використовує низку художнiх
образiв, генетично пов'язаних з украïнським фольклором. У поезiях Г.
Сковороди можна зустрiти i любу весну, i люту зиму, i смерть iз замашною косою, i
зелену дiброву, i прокляту нудьгу. Ритмомелодика поезiй формується в процесi
взаємодiï силабiчного й народнопiсенного вiршiв. Використання художнього
досвiду украïнського фольклору ставить твори Сковороди дуже близько до
живоï народнорозмовноï стихiï.)