СТРИЖНЕВА ПОБУДОВА

СТРИЖНЕВА ПОБУДОВА спосiб архiтектонiки: нанизування на заг. сюжет, стрижень мандр або пригод гол. героя (героïв) роздiлкiв, шо є сюжетнозавершеними iсто рiйками, епiзодами, анекдотами, навiть новелами. С.п. мала мiсце ше в ант. л-рi (Одiссея, ант. роман). Такi iсторiйки додатковi епiзоди, що безпосередньо не повязанi з основною лiнiєю розповiдi, мають самодостатню вартiсть, отож незрiдка передруковуються окр. й так сприймаються читачем. С.п. переважно застосовується в шахрайському ром анi, у пригодницьких тв.: романи-подорожi Ж.Верна, або в сатир, тв.: «Паломництво Чайлд-Гарольда Дж.Н.Г.Байрона, Посмертнi записки Пiквiкського клубу Ч.Дiккенса, Пригоди Чiчiкова, або Мертвi душi М.Гоголя. Досить часто С.п. сполучається з архiтектонiчними прийомами рамковоï побудови (обрамлення) або вставноï iсторiï: Iсторiя капiтана Копєйкiна» в Мертвих душах чи безкiнечнi iсторiйки бравого вояка Швейка в сатир. епопеï Я.Гашека, коли вони вкладаються в уста персонажу. Генетично С.п. повязана з циклiзацiєю. Анатолiй Волков