СТРИЖНЕВА ПОБУДОВА

СТРИЖНЕВА ПОБУДОВА спосiб архiтектонiки: нанизування на заг. сюжет,
стрижень мандр або пригод гол. героя (героïв) роздiлкiв, шо є
сюжетнозавершеними iсто рiйками, епiзодами, анекдотами, навiть новелами.
С.п. мала мiсце ше в ант. л-рi (Одiссея, ант. роман). Такi iсторiйки
додатковi епiзоди, що безпосередньо не повязанi з основною лiнiєю
розповiдi, мають самодостатню вартiсть, отож незрiдка передруковуються
окр. й так сприймаються читачем. С.п. переважно застосовується в
шахрайському ром анi, у пригодницьких тв.: романи-подорожi Ж.Верна, або
в сатир, тв.: «Паломництво Чайлд-Гарольда Дж.Н.Г.Байрона, Посмертнi
записки Пiквiкського клубу Ч.Дiккенса, Пригоди Чiчiкова, або Мертвi душi
М.Гоголя. Досить часто С.п. сполучається з архiтектонiчними
прийомами рамковоï побудови (обрамлення) або вставноï
iсторiï: Iсторiя капiтана Копєйкiна» в Мертвих душах чи
безкiнечнi iсторiйки бравого вояка Швейка в сатир. епопеï Я.Гашека,
коли вони вкладаються в уста персонажу. Генетично С.п. повязана з
циклiзацiєю. Анатолiй Волков