Ремiнiсценцiя
РЕМIНIСЦЕНЦIЯ (вiд пiзньолат. гетiпiвсепИа спогад) рiзновид запозичення, притаєне (незадокументоване) посилання чи лiт. цитата з неназваного джерела, своєрiдна паралель до першотєксту: вiльне вiдтворення, варiацiя образу, подробицi вислову, ритмо- мелодiйноï конструкцiï, iн. мiкроскладника в нов. iдейно- худож. контекстi. На вiдмiну вiд iн. рiзновидiв запозичення Р. можуть бути лiт. i паралiт. (публiцистичними, сусп.-полiт., фiлос. тощо). Постають Р. переважно на фунтi нац. традицiï, коли iснує вiдповiдний високооцiнюваний взiрець (жанр., стилiст., версифiкацiйний.). Мiжлiт. Р. можливi, якщо чужомов. тв. у перекладi став органiчним складником нац. лiт. процесу, або коли автор добре обiзнаний з iн. л-рою, сприймаючи ïï в оригiналi (або обидва чинники дiють разом). У бiльшостi випадкiв Р. не усвiдомлюється письменником, але можливi i усвiдомленi: внутрiшньолiт.: Лисицi брешуть на шити i кличе див поверху древа (М.Рильський) Р. зi Слова полку Iгоревiм» або у вiршi-поминальнику
I.Франка В двадцятьп'ятi роковини смертi Тараса Григоровича Шевченка
(1886): риторичне запитання I хто розбудить нашу правду пяну?»
Р. з поеми Т.Шевченка Кавказ: «Кати знушаються над нами, а
правда наша пяна спить; та мiжлiт. опис могили Ленського, що в
читачiв пушкiнських часiв викликав асоцiацiю з добре вiдомою ïм
у франц. оригiналi елегiєю Вмираючий поет (1812) Шарля Iбера
Мiльвуа. Р. з Зеленогорського рукопису є в Згадцi»
М.Шашкевича. Розповсюдженi Р. також у сх. поезiï: напр.,
коранiчнi Р. i цитати в поезiï Омара Хайяма. Метою
усвiдомленоï Р. є пiдкреслення традицiï, створення
емоцiйного тону (героïка, гумор, сатира) або полемiка з
традицiєю, якшо заперечення скероване на використовуваний
першотв., або перифраз, коли заперечується третiй об'єкт.
У таких випадках Р. може набувати не лише часткового, але й
структуротвiрного значення. Р - лародiя та P.-перифраз розрахованi на
те, шо першоджерело вiдоме читачевi, бо лише за цiєï умови
читацьке сприйняття адекватне автор, задумовi. Пор. алюзiя, образн а
аналогiя. Одним з провiдних прийомiв Р. стає в л-рi постмодерн
iзму. Анатолiй Волков
