ЛIТЕРАТУРНИЙ I ЗОНА КУЛЬТУРНО-ЛIТЕРАТУРНА
РЕГIОН КУЛЬТУРНО-ЛIТЕРАТУРНИЙ I ЗОНА КУЛЬТУРНО-ЛIТЕРАТУРНА спiльнота
вел. групи культур, у тому числi л-р. що ïх розвиток i
функцiонування визi iачаються поряд iз заг. для всiх л-р свiту ознак,
властивими саме цьому регiоновi ознаками. Такi особливi ознаки зближують
л-ри даного регiону мiж собою та вiдрiзняють вiд л-р iн. регiонiв.
Дослiдження Р.к,- л. проводиться як у синхронному, так i дiахронному
аспектi. Чiтко визначеним Р.л. був ант. Починаючи з Сер-вiччя до
сьогодення iснують європ.-христ.. бл.-сх.-мусульм., пд.-аз..
далекосх.. африканський культурно-лiтературий регiон У кожному регiонi
внаслiдок впливу протягом вiкiв певних iст., рел., культ, чинникiв
витворилися явиша. шо характернi саме лля i iього Р.к.-л. на вiдмiну вiд
iн. У Р.к.-л. видiляються з бiльшою чи меншою яснiспо З.к.-л. Тут поряд
iз властивими цьому Р.к.-л. ознаками iснують специфiчнi саме для
певноï зони. «Гак. чiтко вирiзняються в європ. регiонi
сл овянська, скандинавська, латиноамериканська культурно- лiтературнi
зони. З.к.-л. поняття iст. змiнне та вiдкрите. V вiдповiднi перiоди
чiтко виокремлювалися такi З.к.-л. як австро-дунайська, що охоплювала
терени Iмперiï Габсбургiв. або совєтська. З.к.-л. можуть
взаємно накладатися: слов'ян, та балкано-каргiатська. До складу
бiльшоï входити меншi: сканд. З.к.-л. як частина балтiйськоï
культурно-лiтературноï зони, або совєтська З.к.-л. як частина
З.к.-л. «соцiалiстичних краïн». Р.к.-л. i З.к.-л.
визначає подiбнiсть культури (пар. поет, i муз. творчiсть, танцi,
побут, звичаï, одяг, а також профес. мист-во i л-ра) групи народiв.
Р.к.-л. i З.к.-л. не можуть бути видiленi на основi однiєï
ознаки, але тiльки шляхом системного поєднання низки параметрiв,
при наявностi т.зв. пучка диференцiйних ознак (ДО). Суттєвим
параметром є мов. близькiсть. Так, слов'ян, зона
об'єднує народи, якi користуються близькоспорiдненими
мовами. Але сама по собi мов. близькiсть не визначає приналежностi
до Р.к.-л. Л-ри європ. регiону створюються переважно на iндо-
європ. далекоспорiднених мовах, але до цього Р.к.-л. входять
угор., естон., баскська та iн. л-ри на неспорiднених мовах. Бл - сх.
культ. Р.к.-л. об'єднує поряд з арабами iраномов. (фарсi,
таджики, афганцi, белуджi та ii! ) та тюркомов. (турки-османи,
азербайджанцi, туркмени, узбеки та iн.) народи. Бiльше важить мов.
близькiсть для З.к.-л. Мiж iн., можна навести приклади. До сканд. зони
належать, насамперед, близькоспорiдненi за мовою (i за етногенезою) пн-
герм. народи: шведи, норвежцi, ф арьорц i, iсландцi, але також не
спорiднений ïм фiн. народ (суомi). П орiвн. розгляд
регiональноï, а надто зональноï групи л-р становить вел.
iнтерес, бо всерединi зони пiд впливом чинникiв iст., культ., мов
близькостi рясно виступають явиша подiбностi. П оряд з термiнами Р.к.-л.
та З.к.-л. використовуються термiни «регiональна система» та
«зональна система. Вони вiдображають важливий для суч. науки
систем, пiдхiд. Анатолiй Волков