Переспiв

ПЕРЕСПIВ.
      1. Повторення чогось ранiше створеного i висловленого. В цьому
      розумiннi слово П. мiстить гостро негативну оцiнку.
      2. Термiнологiчно розпливчасте слово, що ним в укр. поезiï, а
      вiдтак у критицi позначали сер. i мiж перекладом i переробкою явища.
      (В iн., зокрема слов'ян., мовах, подiбного позначення немає).
      П. називали, з од. боку, тв.. що були написанi «за
      мотивами» чужомов. тв. Звичайно це були переробки-
      онацiональнення, як от балади П.Гулака-Артемовського
      «Твардовський з Панi Твардовськоï А.Iшкевича, Рибалка з
      однойменноï балади Й.В.Гьоте, або ж Маруся Л.Боровиковського зi
      Свiтлани В.Жуковського. З iн. боку, до П. зараховували неточнi,
      вiльнi переклади, переважно теж з онацiональненням. Показовим
      прикладом є П. М.Старицького, що змiнював реалiï та
      образнiсть поезiй переспiвуваних поетiв: .Пушкiн
      («Казак»): М.Старицький: Черна шапка набекрене. Шапка
      сивая набакир Весь жупан в пыли В курявi жупан, Пистолеты при
      колене, Шабля гострая, муштети Шашка ло земли .. З запасом
      гаман… М.Лермонтов («Родина»): М.Старицький: На
      пляску с топаньем и свистом Як потшвом ведуть дiвчата, Под говор
      пьяных мужичков. Як гопака саджають парубки. П. робили й iн. поети,
      зокрема П.Кулiш (Позичена кобза) i Т.Шевченко. Поступове
      усвiдомлення якiсноï рiзницi помiж перекладом i переробкою як
      прояв процесу диференцiацiï видiв мiжнац. лiт. рецепцiï
      мало наслiдком вiдмежування переробки вiд вiльного перекладу, який
      майже зник. Нинi слово П. переважно сприймається в його
      первiсному, негативному значеннi, хоча випадки вживання його
      зустрiчаються. Р.Лубкiвським зроблено П. лат. поеми лит.-бiлор.
      поета XVI ст. М.Гусовського «Пiсня про зовнiшнiсть, дикiсть
      зубра i полювання на нього». В.Коптiлов переспiвав давн.-франц.
      Роман про Ренана ‘. Анатолiй Волков