Переспiв

ПЕРЕСПIВ.
1. Повторення чогось ранiше створеного i висловленого. В цьому
розумiннi слово П. мiстить гостро негативну оцiнку.
2. Термiнологiчно розпливчасте слово, що ним в укр. поезiï, а
вiдтак у критицi позначали сер. i мiж перекладом i переробкою явища.
(В iн., зокрема слов'ян., мовах, подiбного позначення немає).
П. називали, з од. боку, тв.. що були написанi «за
мотивами» чужомов. тв. Звичайно це були переробки-
онацiональнення, як от балади П.Гулака-Артемовського
«Твардовський з Панi Твардовськоï А.Iшкевича, Рибалка з
однойменноï балади Й.В.Гьоте, або ж Маруся Л.Боровиковського зi
Свiтлани В.Жуковського. З iн. боку, до П. зараховували неточнi,
вiльнi переклади, переважно теж з онацiональненням. Показовим
прикладом є П. М.Старицького, що змiнював реалiï та
образнiсть поезiй переспiвуваних поетiв: .Пушкiн
(«Казак»): М.Старицький: Черна шапка набекрене. Шапка
сивая набакир Весь жупан в пыли В курявi жупан, Пистолеты при
колене, Шабля гострая, муштети Шашка ло земли .. З запасом
гаман… М.Лермонтов («Родина»): М.Старицький: На
пляску с топаньем и свистом Як потшвом ведуть дiвчата, Под говор
пьяных мужичков. Як гопака саджають парубки. П. робили й iн. поети,
зокрема П.Кулiш (Позичена кобза) i Т.Шевченко. Поступове
усвiдомлення якiсноï рiзницi помiж перекладом i переробкою як
прояв процесу диференцiацiï видiв мiжнац. лiт. рецепцiï
мало наслiдком вiдмежування переробки вiд вiльного перекладу, який
майже зник. Нинi слово П. переважно сприймається в його
первiсному, негативному значеннi, хоча випадки вживання його
зустрiчаються. Р.Лубкiвським зроблено П. лат. поеми лит.-бiлор.
поета XVI ст. М.Гусовського «Пiсня про зовнiшнiсть, дикiсть
зубра i полювання на нього». В.Коптiлов переспiвав давн.-франц.
Роман про Ренана ‘. Анатолiй Волков