Айтис

АЙТИС (вiд казах, айту розповiдати) трад. змагання, поет, турнiр з
елементами нар. драми казах, акинiв. Учасник такого турнiру зветься
айтиг. У старовину А. вiдбувалися в урочистiй обстановцi, айтиги
надягали пишнобарвне убрання. Тепер урочистiсть зменшилась, але А.
зберiгає видовищний характер. Виконання супроводжується
рухами (домбра пiдноситься над головою, окручується навколо
тулуба), виразними жестами та мiмiкою. Участь у А. вимагає знання
трад. поезiï. Так, пiсня айтига має складатися з двадцяти
чотирьох чотиривiршiв: шiсть строф вихваляння орудника свята, три двох
сусiдок айтига, шiсть речей i худоби, далi три гумор, строфи, пять
виспiвували кохання. Заключна строфа має являти анациклiчний вiрш,
тобто такий, який можна продекламувати з поч. до кiн! й навпаки, не
змiнюючи порядку слiв. Iн. вид А.: один айтиг кидає поет, виклик,
другий його приймає, експромтом вiдповiдає. Це вимагає
швидкоï реакцiï. Постає своєрiдний пiсенно-драм.
дiалог. А. може бути змаганням мiж визнаними митцями, мiж початкiвцями,
мiж чоловiком i жiнкою, мiж двома дiвчатами. Часто А. є засобом
трад. родового протистояння: вихваляння свого, приниження iн. роду. А.
мiг полягяти й в обмiнюваннi вiршованими загадками. Типол. А.
нагадує кельт, ейстеддфордн, змагання нiм. мiннез iнґер
ïв i майстерзiнгерiв. Анатолiй Волков