МОЯ ЦИГАНЕРIЯ

Руками по кишенях обмацуючи дiри I лiктями свiтивши, я фертиком iшов,

Бо з неба сяла Муза! ïï я ленник вiрний,

Ото собi розкiшну вигадував любов!

Штани нiнащо стертi? Та по колiно море! Адже котигорошку лиш рими в
головi.

Як зозулястi кури, сокочуть в небi зорi,

А пiд Чумацьким Возом банкети даровi.

Розсiвшись при дорозi, тi гомони лелiю,

Роса на мене впала, а я собi хмелiю,

Бо вересневий вечiр немов вино густе.

I все капарю вiршi, згорнувшись у калачик. Мов струни лiри тiнi (ïх
купаю, як мячик). Штиблети кашi просять? Овва, i це пусте!

Переклад В. Стуса