МОЯ ЦИГАНЕРIЯ

Руками по кишенях обмацуючи дiри I лiктями свiтивши, я фертиком iшов,
Бо з неба сяла Муза! ïï я ленник вiрний,
Ото собi розкiшну вигадував любов!
Штани нiнащо стертi? Та по колiно море! Адже котигорошку лиш рими в
головi.
Як зозулястi кури, сокочуть в небi зорi,
А пiд Чумацьким Возом банкети даровi.
Розсiвшись при дорозi, тi гомони лелiю,
Роса на мене впала, а я собi хмелiю,
Бо вересневий вечiр немов вино густе.
I все капарю вiршi, згорнувшись у калачик. Мов струни лiри тiнi (ïх
купаю, як мячик). Штиблети кашi просять? Овва, i це пусте!
Переклад В. Стуса