СIРООКИЙ КОРОЛЬ

Болю безвихiдний, слався тепер!
Вчора король сiроокий помер.
Вечiр осiннiй задушно палав,
Муж мiй вернувся й спокiйно сказав:
Знаєш, iз ловiв його принесли, тiло пiд дубом столiтнiм знайшли.
А королева, така молода,
Сивою стала до ранку. Шкода!…
Люльку свою на камiнi знайшов I на роботу нiчну вiн пiшов.
Буду я доню будити вiд сну.
В сiрi очицi ïï зазирну.
А за вiкном тополине гiлля Шепче: Немає твого короля…
Переклад М. Москаленка