Iстотне

Категории

1.   1 Євген Маланюк

Оригинал

Дiла ростуть у невмолимi черги.
 Громадиться цеглинами життя.
Як рух, як пруг, як вiчний вир енергiй.
 Триває й визначається буття.
 
Спiва блакить крiзь готику риштовань.
Дзвенить цемент крiзь дужу плоть будов.
I все ж таки: в началi було — Слово!
I все ж таки: начальний дух — Любов!
 
I в серцi, i в колекторах моторiв
Пульсує i iскрить одне i те ж —
 Вiд хаосу до космосу просторiв.
Вiд атома до голубих безмеж.
 
Коментар
У поезiï Є. Маланюка Iстотне утверджуються одвiчнi людськi цiнностi — Слово й Любов. Можливо, людина за повсякденними справами не завжди помiчає найголовнiше, iстотне у своєму життi, ганяється за другорядним, несуттєвим. Хоча розум людини здатен осягти глибини вiд атома до безмежного космосу, головними в ïï серцi будуть любов i добро.

Метки

Iстотне, ЄВГЕН МАЛАНЮК, ЕМIГРАЦIЙНА ЛIТЕРАТУРА, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ