Нагородна система Росiï
До початку Великоï Вiтчизняноï вiйни в СРСР була доситькомпактна нагородна система. Зокрема, вiйськовослужбовцi могли бути
вiдзначенi: вищою нагородою СРСР — орденом Ленiна (1930 р.),
знаком особливоï вiдмiнностi — медаллю Золота Зiрка (1939
р.), двома орденами — Червоного Прапора (1924 р.), Червоноï
Зiрки (1930 р.) i медалями — За вiдвагу i За бойовi заслуги (1938
р.).
Орден був не просто нагородою, вiн видiляв одного з тисячi, i не
випадково орденоносцi 30-х рокiв були людьми надзвичайно вiдомими й,
можна сказати, знаменитими. Тодi навiть платили за ордена. Наприклад,
Героєвi Радянського Союзу — 50 рублiв, кавалеровi ордена
Ленiна — 25, Червоного Прапора — 20 i Червоноï Зiрки
— 15 рублiв. Нагородженi користувалися пiльгами: правом
безплатного проïзду по залiзничних i водних шляхах раз у рiк,
безплатного проïзду в трамваях у всiх мiстах; ïм скорочували
на третину вислугу рокiв для пенсiï, робили знижки (вiд 10 до 50%)
в оплатi житловоï площi, звiльняли вiд оподаткування, збору на
потреби житлового й культурно-побутового будiвництва й т.д. Але самою
головне — цiєю нагородами не особливо балували, i тому
нагороджених було порiвняно мало. Досить сказати, що багато генералiв
РККА мали один-два ордена, а деякi, крiм медалi 20 рокiв РККА, не мали
нагород i зовсiм.
За першi шiсть мiсяцiв Великоï Вiтчизняноï число нагороджень
склало бiльше 32700 при середньомiсячнiй чисельностi угруповання вiйськ
3024900 чоловiк. Для порiвняння: за фiнську кампанiю було нагороджено 50
тис. чоловiк при середньомiсячнiй чисельностi угруповання вiйськ 848570
чоловiк. Але в цiлому питання заохочення вiйськовослужбовцiв забутий не
був. З'являлися вiдповiднi укази й документи, якi деяким чином
спрощували процедуру нагородження. Наприклад, письменник Володимир
Ставский, що пробув десять днiв на фронтi в серпнi 1941 р. у районi
Єльнi, писав Сталiну: …але тут в 24-й армiï за останнiм
часом вийшов перегин… За даними командування й политотдела
армiï, розстрiляно за дезертирство, за панiкерство й iншi злочини
480 — 600 чоловiк. За цей же час представлено до нагород 80
чоловiк. 18 серпня 1941 р. право вручати нагороди вiд iменi
Президiï Верховноï Ради одержали вiйськовi ради фронтiв,
флотiв i окремих армiй, а вже 22 жовтня ïм було надане право не
тiльки вручати, але й самостiйно нагороджувати, що вирiзнилися вiд iм'я
Президiï Верховноï Ради
Число нагороджених з кожним мiсяцем i роком вiйни росло. Мужнiсть i
героïзм радянських людей, що встали на захист своєï
Батькiвщини, здобували небачений розмах. Бойовi подвиги солдатiв i
командирiв ставали надзвичайно рiзноманiтними й рiзними по ступенi
ïх значимостi
В 1942 р., коли увесь свiт стежив за ходом Сталiнградськоï битви й
битви за Кавказ, число нагороджень склало близько 395000 при чисельностi
угруповання вiйськ 5313600 чоловiк. Навеснi 1942-го в надiï на
переможне лiто Сталiн вирiшує заснувати орден, що мiг би вручатися
за конкретну втрату, нанесена вороговi. Якщо статуси колишнiх нагород не
конкретизували вiйськовий подвиг, то нова нагорода усувала цю
розпливчастiсть. 20 травня 1942 р. вийшов Указ Президiï
Верховноï Ради СРСР про установу ордена Вiтчизняноï вiйни двох
ступенiв — I i II. Улiтку того ж року Верховний Головнокомандуючий
уперше висловився за установу нового ордена для командного складу
— вiд середнього рiвня до вищого. 29 липня були заснованi ордена:
Суворова, Кутузова, Олександра Невського. 10 листопада указом
Президiï Верховноï Ради СРСР право нагородження поширювалося
на командирiв корпусiв, дивiзiй, бригад i полкiв, а потiм i на
командуючих родами вiйськ. Усе в тiм же 1942-м заснованi медалi за
оборону Ленiнграда, Одеси, Севастополя й Сталiнграда
Блискучi перемоги, що позначили докорiнний перелом у Великiй Вiтчизнянiй
вiйнi в 1943 р., зiграли свою роль i в системi нагороджень. Прорив
блокади Ленiнграда, розгром угруповання пiд Сталiнградом, перемога в
Курськiй битвi, успiшне форсування Днiпра, звiльнення Києва
— цi перемоги були вiдзначенi величезним числом нагороджень
— 2050000 при чисельностi угруповання вiйськ 6389200 чоловiк
У жовтнi, коли розгорiлися запеклi боï за звiльнення Украïни,
засновується орден Богдана Хмельницького трьох ступенiв Треба
сказати, що ще у квiтнi 1943 р. Президiя Верховноï Ради СРСР
придбав 15 друкованих видань — iноземну лiтературу про ордени,
медалi й iншi види нагород i вiдмiнностей. Цi вiдомостi знадобилися не
випадково, тому що пiдходила до завершенню робота з упорядкування правил
носiння нагород i введенню нових орденських колодок i стрiчок
Уперше була уведена орденська колодка. За ïï основу прийнятатрадицiйна для росiйських дореволюцiйних нагород пятиугольная форма.
Вiдповiдно до Указу пятиугольние колодки привласнювалися нагородам, що
мають овальну форму й заснованим до вiйни: орденам Ленiна, Червоного
Прапора й т.д. Нагороди на пятиугольних колодках повиннi були носитися
на лiвiй сторонi грудей у порядку старшинства. Орден Червоноï Зiрки
— на правiй. Колодки на полководницьких орденах i орденi
Вiтчизняноï вiйни скасовувалися. Цi ордена також повиннi були
носитися на правiй сторонi й крiпилися за допомогою штифта сгайкой.
Стрiчки для орденiв i медалей розроблялися в Центральнiй науково-
дослiднiй лабораторiï Наркомату легкоï промисловостi РСФСР.
Наприклад, для заснованих до вiйни нагород кольору стрiчок пiдбиралися
так, щоб по колiрнiй гамi вони збiгалися з основними квiтами ордена.
Один раз Сталiн сказав, що у нас воюють не тiльки генерали, але й
солдати, а ми нагороджуємо тiльки генералiв. Уже 16 серпня 1943 р.
було ухвалене рiшення про створення солдатськоï нагороди. 23 жовтня
ескiзи ордена Слави трьох ступенiв i статут, що практично вiдповiдав
пунктам статуту Георгiïвського хреста, одержали остаточне схвалення
Паралельно йшла розробка проекту полководницькоï нагороди —
ордена Перемоги. 5 листопада остаточнi ескiзи й представлений зразок
були схваленi, також як i статут. Зразок настiльки сподобався Сталiну,
що той залишив його в себе, а три днi через вийшли укази про установу
двох нових орденiв: Перемоги й Слави трьох ступенiв. Це стало
символiчно: орден для маршалiв i орден — для рядових
У вереснi 1943 р. Верховний Головнокомандуючий запропонував розробити
критерiï нагородження командирiв за успiшне форсування рiк. Пiсля
цього вийшла вiдповiдна директива Ставки ВГК. Наприклад, за форсування
такоï рiки, як Десна, i рiвних ïй рiк по труднощам форсування
до нагород представлялися: командарми — до ордена Суворова I
ступеня; командири корпусiв, дивiзiй, бригад — до ордена Суворова
II ступеня; командири полкiв, iнженерних, саперних i понтонних
батальйонiв — до ордена Суворова III ступеня. За форсування
такоï рiки, як Днiпро, командирiв з'єднань i частин
представляли до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. Таким
чином, щедро використовували моральнi стимули, що, як думали, могло
з'явитися iстотним фактором у забезпеченнi бойового пориву наступаючих
вiйськ. Так, за форсування Днiпра звання Героя Радянського Союзу були
визнанi гiдними 47 генералiв, 1123 офiцера й 1268 сержантiв i солдат. 2
лютого 1944 р. засновується медаль Партизановi Вiтчизняноï
вiйни 1 i II ступеня. У тому ж роцi число нагороджень склало 4300000 при
чисельностi угруповання вiйськ 6550000 чоловiк
У червнi 1944-го вводиться бойова нагорода за вислугу рокiв. Наприклад,
за 10 рокiв служби — медаль За бойовi заслуги, за 15 — орден
Червоноï Зiрки, за 20 — орден Червоного Прапора, за 25
— орден Ленiна й за 30 рокiв — знову орден Червоного
Прапора. Фактично цей указ дiяв до 1957 р. i навряд чи сприяв збереженню
престижу бойових нагород, отриманих за участь у боях на передовий.
Скорiше, навпаки. Подiбна зрiвнялiвка у нагороднiй системi приводила до
падiння цiни бойових нагород…
У березнi 1944-го засновуються новi ордена для флотоводцiв: Ушакова й
Нахимова двох ступенiв, а також медалi для рядових морякiв: Ушакова й
Нахимова. 1 травня засновуються медалi За оборону Москви i За оборону
Кавказу, а 5 грудня — За оборону Радянського Заполярья.
В 1945 р. число нагороджень склало 5470000 при чисельностi угруповання
вiйськ 6330880 чоловiк. 9 травня засновуються медалi За перемогу над
Нiмеччиною у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 гг. i За доблесну працю
у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941 — 1945 р.. 9 червня — За
узяття Будапешта. Те ж — для Кенiгсберга, Вiдня й Берлiна. Далi
— За звiльнення Белграда. Аналогiчно — для Варшави й Праги.
30 вересня засновується медаль За перемогу над Японiєю.
Удосконалювання нагородноï системи в 1941 — 1945 р. було
обумовлено масовим героïзмом генералiв, офiцерiв i солдатiв.
Заохоченням з боку держави був i Знак вiйськовоï доблестi. Усього
засновано 9 орденiв i 20 медалей. За п'ять днiв квiтня 1945 р. у
вiйськах 5-й ударноï армiï були нагородженi 8500
червоноармiйцiв, сержантiв i офiцерiв. Тiльки за три днi до початку
настання на Берлiн в армiï 130 тис. чоловiк одержали грамоти вiд
Верховного Головнокомандуючого iз вдячнiстю за участь у боях за
звiльнення й узяття ряду мiст. Рiст числа нагороджень можна простежити й
по кiлькостi людин, вiдзначених звання Героя Радянського Союзу. Якщо з
22 червня 1941 р. по 18 листопада 1942 р. ïх налiчувалося бiльше
600, то з 19 листопада
1942 р. по 31 грудня 1943 р. — понад 3650, а iз сiчня 1944 р. по 9
травня 1945 р. — уже бiльше 7000.
Робота зi створення нових державних нагород проводилася в умовах
строгоï таємностi. I здiйснювалася вона пiд керiвництвом
Верховного Головнокомандуючого. Але, треба сказати, незважаючи на все
позитивне в удосконалюваннi нагородноï системи в роки вiйни, багато
солдатiв i офiцери, що особливо вирiзнилися на початковому етапi вiйни
(1941 — 1942 р.), не були по достоïнству вiдзначенi державою
по цiлому рядi причин. Це тi, хто потрапив у полон, був комиссован пiсля
госпiталю, убитий або пропав без вести
Нагородний механiзм не був до кiнця вiдпрацьований через недосконалiсть
статуту орденiв, заснованих до початку вiйни, недбалого поводження
вiдповiдних командирiв i начальникiв, органiв i установ або з iнших
причин. Зокрема, 18 квiтня 1945 р. по опитуванню поранених 69-й
армiï 1-го Бiлоруського фронту виявлено, що командир взводу
лейтенант Н.Грундовский до 16 квiтня 1945 р. був поранений п'ять разiв,
16 квiтня поранений у шостий раз — важко, а нагороджений лише
медаллю За вiдвагу у жовтнi 1942 р. i бiльше до нагороди не
представлявся. Капiтан И.Криклий, в 1942 р. особисто пiдбив п'ять
фашистських танкiв, був нагороджений посмертно орденом Вiтчизняноï
вiйни I ступеня, причому одним з перших. Однак його нагорода була
вручена вдовi лише влiтку 1971 р. На орденi стояв номер — 312368.
I таких прикладiв, на жаль, безлiч
Багато хто з Вас знають, що нагородження державними нагородами є
вищою формою заохочення громадян за видатнi заслуги перед державою й
стимулювання ïх активноï службовоï й суспiльноï
дiяльностi. Невипадково важливiсть створення працюючоï
нагородноï системи держави обумовила величезний iнтерес до
цiєï проблеми широких шарiв громадськостi
Офiцiйною датою створення нагородноï системи Росiï, як
правило, уважають 2 березня 1994 року, коли був пiдписаний Указ
Президента РФ 442 Про державнi нагороди Росiйськоï Федерацiï,
яким було затверджено Положення про державнi нагороди Росiйськоï
Федерацiï.
Дане Положення передбачало систему державних нагород, що складає
зi знака особливоï вiдмiнностi — медалi Золота Зiрка Героя
Росiйськоï Федерацiï, 5 орденiв (За заслуги перед
Батькiвщиною, Мужностi, За вiйськовi заслуги, Пошани, Дружби), 10
медалей (медаль ордена За заслуги перед Батькiвщиною, За вiдвагу,
Захисниковi вiльноï Росiï, За порятунок погибавших, Суворова,
Ушакова, Нестерова, За вiдмiннiсть в охоронi державного кордону, За
вiдмiннiсть в охоронi громадського порядку, ювiлейноï медалi 50
рокiв Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.) i знака
вiдмiнностi За бездоганну службу.
Практика нагороджень громадян показала, багато статей Положення про
державнi нагороди вимагають доробки, крiм того, деякi положення про
медалi, особливо дотичнi нагородження вiйськовослужбовцiв, повнiстю не
вiдповiдали специфiцi вiйськовоï служби
З Указом Президента Росiйськоï Федерацiï вiд 1 червня 1995 р.
554 Про внесення змiн в Указ Президента Росiйськоï Федерацiï
вiд 2 березня 1994 р. 442 Про державнi нагороди Росiйськоï
Федерацiï зв'язаний якiсно новий етап розвитку нагородноï
системи Росiï. Метою даного указу було приведення нагородноï
системи держави у вiдповiднiсть iз нормами мiжнародного права й з
облiком iсторично сформованих традицiй нагородноï системи
Росiï
Указом у новiй редакцiï затверджене Положення про державнi
нагороди, статути орденiв, положення про медалi, знаки вiдмiнностi й
опису державних нагород
Таким чином, у цей час по новому положенню в Росiï заснованi
наступнi державнi нагороди:
- звання Героя Росiйськоï Федерацiï; - орден За заслуги перед
Батькiвщиною; орден Жукова; орден Мужностi;
- орден За вiйськовi заслуги; орден Пошани; орден Дружби;
- медаль ордена За заслуги перед Батькiвщиною; медаль За вiдвагу; медаль
Захисниковi вiльноï Росiï;
- медаль За порятунок погибавших; медаль Суворова; медаль Ушакова;
медаль Нестерова; медаль За вiдмiннiсть в охоронi державного кордону;
медаль За вiдмiннiсть в охоронi громадського порядку; ювiлейна медаль
50 рокiв Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941- 1945 р.; медаль
Жукова;
- знак вiдмiнностi За бездоганну службу.
У системi державних нагород були збереженi вiйськовий орден Святого
Георгiя й знак вiдмiнностi — Георгiïвський Хрест, вiйськовi
ордена Суворова, Ушакова, Кутузова, Олександра Невського, Нахимова,
нагородження якими повинне вироблятися за подвиги й вiдмiнностi в боях
по захисту Батькiвщини при нападi на Росiйську Федерацiю зовнiшнього
супротивника
Цим же указом визначалося, що Положення про почеснi звання
Росiйськоï Федерацiï й опису нагрудних знакiв до них повиннi
бути уведенi окремим законодавчим актом. Ця вимога була реалiзована
Указом Президента РФ вiд 30 грудня 1995 р. 1341 Про встановлення
почесних звань Росiйськоï Федерацiï, твердженнi положень про
почеснi звання й опису нагрудного знака до почесних звань
Росiйськоï Федерацiï. По цьому указi засновано 53 почеснi
звання. З облiком трьох почесних звань, установлених в 1992 р., i шести
— в 1996-1997 р. у цей час у системi державних нагород є 62
почеснi звання Росiйськоï Федерацiï
Також протягом 1996-1997 р. нагородна система Росiï поповнилася ще
двома медалями. Так, Указом Президента Росiйськоï Федерацiï
вiд 10 лютого 1996р. 176 на вiдзначення 300-летия Росiйського флоту й за
видатнi заслуги флоту перед Батькiвщиною заснована ювiлейна медаль ЗОО
рокiв Росiйському флоту, а Указом Президента Росiйськоï
Федерацiï вiд 26 лютого 1997р. 132 на вiдзначення 850-летия Москви
заснована медаль На згадку 850-летия Москви.
Особливий iнтерес представляє вищий з них — орден За заслуги
перед Батькiвщиною чотирьох ступенiв. Цiєï нагороди
вдостоюються громадяни за особливо видатнi заслуги перед народом,
зв'язанi як з досягненнями в працi, змiцненням миру, так i зi значним
внеском у справу захисту Батькiвщини. Вiйськовослужбовцем, що вирiзнився
в бойових дiях, вручається орден За заслуги перед Батькiвщиною iз
зображенням мечiв
Нагородження цим орденом здiйснюється вiд нижчого ступеня до
вищого. Вищоï є I ступiнь. Орден I i II ступенiв має
знак i зiрку, III i IV — тiльки знак. Знак ордена I ступеня
прикрiплюється на плечовiй стрiчцi (червона муарова), що носиться
через лiве плече. Зiрка ордена I i II ступенiв — на лiвiй сторонi
грудей лiворуч вiд орденiв. Знак ордена II i III ступенiв носиться на
шийнiй стрiчцi. Знак ордена IV ступеня носиться на колодцi на лiвiй
сторонi грудей i розташовується перед iншими орденами й медалями
Якщо людина визнаний гiдним вищого ступеня ордена, нагороду нижчого
ступеня, як це вже було до 1917р., вiн не носить (за винятком ордена й
медалi ордена За заслуги перед Батькiвщиною iз зображенням мечiв). Так
що колишня радянська практика одночасного носiння всiх отриманих нагород
iде впрошлое.
По Положенню про державнi нагороди людин не може бути представлений до
цього ордена, якщо вiн до цього не нагороджений медаллю ордена За
заслуги перед Батькiвщиною I ступеня. До ордена За заслуги перед
Батькiвщиною , минаючи медалi, можуть бути представленi тiльки
Героï Росiйськоï Федерацiï, Героï Радянського Союзу,
Героï Соцiалiстичноï Працi, особи, нагородженi орденами,
знаком вiдмiнностi За бездоганну службу, або особи, вiдзначенi почесних
звань
Знак ордена виготовляється iз золота, зiрка — срiбна.
Розробив нагороду петербурзький художник Євгенiй Ухналев, що
є також автором Державного герба Росiйськоï Федерацiï
Цiкава й така деталь, що не мала прецеденту в нашiм минулому.
Установлено, що орден За заслуги перед Батькiвщиною I ступеня з
орденським ланцюгом є символом президентськоï влади й
покладає на Президента Росiйськоï Федерацiï як главу
держави. Цей унiкальний знак у матерiалi втiлили майстри ярославського
центра ювелiрного мистецтва Росiйськi ремесла. Орденський ланцюг вони
виконали iз золота, срiбла й емалi, у нiй 17 ланок iз зображеннями
Державного герба й круглих розеток з девiзом ордена
Другим по значимостi орденом у Росiï стало носящий iм'я
найвидатнiшого полководця другоï свiтовоï вiйни Маршала
Радянського Союзу Г.К.Жукова. Можна смiло сказати, що його наша
ветеранська громадськiсть просто вистраждала. Першi речення про установу
такоï нагороди з'явилися бiльше десяти рокiв тому у зв'язку з 40-
летием Великоï Перемоги, а втiлилися в життя вже в сувереннiй
Росiï в 1994 р. Це — чисто вiйськовий, полководницький орден.
Його вдостоюються воєначальники й флотоводцi — учасники
Великоï Вiтчизняноï вiйни, а також сьогоднiшнi вищi й старшi
офiцери (не нижче командира дивiзiï, бригади) за розробку й успiшне
проведення великих операцiй у перiод воєнних дiй по захисту
Батькiвщини (таких нагороджень, щоправда, ще не вироблялося).
У силу зрозумiлих причин цей орден прикрасив мундири поки ветеранiв
Великоï Вiтчизняноï — Маршала Радянського Союзу
С.Л.Соколова, генералiв армiï Н.Г. Лященко й И. Г. Павловского,
адмiрала флоту Н.Д. Сергєєва, маршала авiацiï
Г.В.Зимiна й багатьох iнших. Знак ордена 1 вручений 5 травня 1995 р.
Героєвi Радянського Союзу генерал-полковниковi у вiдставцi К.Н.
Абрамову. Сьогоднi вже 99 чоловiк визнанi гiдними цього ордена.
Iснує й унiкальна ветеранська органiзацiя — Клуб кавалерiв
ордена Жукова, що очолює Герой Радянського Союзу маршал
бронетанкових вiйськ О.А.Лосик, що був командир танковоï бригади,
чия бойова машина навiчно застигла на п'єдесталi в центрi Мiнська.
Так минуле замикається iз сьогоденням…
И ще одне свiдчення того, що нагородна система сучасноï Росiï
не затвердилася остаточно. У Положеннi про державнi нагороди записано,
що зберiгаються вiйськовi ордена — Святого Георгiя (iснував до
1917 р.) i радянськi: Суворова, Ушакова, Кутузова, Олександра Невського
й Нахимова. Бiльше того, передбачене нагородження ними за подвиги й
вiдмiнностi в боях по захисту Батькiвщини при нападi на Росiйську
Федерацiю зовнiшнього супротивника. Але нi ïхнiй статут, нi опис
знакiв орденiв дотепер не оприлюдненi. Вони, як виражаються, сплячi,
ïх не випускає сьогоднi жоден монетний двiр. Невiдомо також,
у якому порядку носити цi ордена тим, хто визнаний гiдним ïх у
колишнi роки
У Росiï заснована зовсiм нова медаль — За порятунок
погибавших (точнiше сказати, заново вiдроджена, оскiльки iснувала в
Росiï). Вона, якщо можна так виразитися, бiльше унiверсальна, чим
iснуючi в нагороднiй системi СРСР медалi За порятунок потопаючих i За
вiдвагу на пожежi. Ця медаль вручається за виявлену мужнiсть при
порятунку життя людей у всiх екстремальних ситуацiях. Правда, ще в 1904
р. медаль iз аналогiчною назвою була перейменована Миколою II у медаль
За рятування погибавших, що, звичайно ж, бiльш точно вiдбивало суворi
реалiï життя
Не менш цiкавi й медалi, заснованi для вiйськовослужбовцiв. Медаллю
Суворова нагороджуються переважно воïни Сухопутних вiйськ. Медаль
Ушакова (фактично перейшла з радянськоï нагородноï системи
— змiнений тiльки метал, а зображення колишнє) призначена
для морякiв. А от щоб вiдзначати героïчнi вчинки як лiтного складу
Збройних Сил, так i цивiльних льотчикiв, заснована медаль Нестерова.
Медаль За вiдмiннiсть в охоронi Державного кордону за назвою
повторює подiбну нагороду, що iснувала в Радянському Союзi, але
має iнше зображення. Медаль За вiдмiннiсть в охоронi громадського
порядку також виглядає iнакше — на нiй зображений вiнок
слави
Медаль Жукова спочатку призначалася для активних учасникiв Великоï
Вiтчизняноï вiйни. Але по указi Президента РФ, починаючи з 1996 р.,
медаллю нагороджуються вiйськовослужбовцi Збройних Сил у тому випадку,
якщо вони в бойових дiях при захистi Батькiвщини й державних iнтересiв
Росiйськоï Федерацiï виявлять i мужнiсть i вiдвагу
У сучаснiй Росiï заснований i не знак, що мав у минулому аналога,
вiдмiнностi — За бездоганну службу. Це не орден i не медаль, а
саме знак вiдмiнностi, уведена для цивiльних осiб i вiйськовослужбовцiв,
чий виробничий стаж або служба нараховують не менш 15 рокiв. Цивiльними
особами цей знак вiдмiнностi носиться на червонiй стрiчцi, як в ордена
За заслуги перед Батькiвщиною; вiйськовими — на георгiïвськiй
стрiчцi. Цифри на знаку вказують, за який термiн служби або роботи
вручена нагорода. Знак За бездоганну службу — 50 рокiв 1 вручений
що служить РА Олександровi Михайловичу Рожкову.
Так виглядає система державних нагород Росiï. Однак система
правового регулювання нагородження громадян державними нагородами не
дозволяє повною мiрою забезпечити потреби Збройних Сил РФ у силу
певних недолiкiв, головним з яких є те, що дотепер не прийнято
Федеральний закон про державнi нагороди. Крiм того, система державних
нагород не повною мiрою дозволяє застосовувати заходу заохочення
до особового складу Збройних Сил РФ iз урахуванням специфiки
вiйськовоï служби, особливо при пiдведеннi пiдсумкiв бойовоï
пiдготовки в мирний час. Разом з тим iснує спосiб рiшення
загальноï проблеми шляхом створення дiючоï системи нагород
Мiнiстерства оборони Росiйськоï Федерацiï.
Представляється, що саме так можна зробити якiсно новий крок у
рiшеннi проблеми стимулювання службовоï дiяльностi
вiйськовослужбовцiв, що гостро коштує в сучаснi умовах
Лiтература:
o Незалежний вiйськовий огляд, 10 1998 р. Армiйський збiрник, 5 1996 г
o Армiйський збiрник, 5 1998 г.
