Iєроглiфи Єгипту

Iєроглiфи Єгипту, знаки; людей, що зображують, i фантастичнi
сутi, небеснi тiла й зброю, будiвлi й птахiв, музичнi iнструменти й
частини людського тiла, довгий час здавалися таємницею, у яку
нiколи не вдасться проникнути. Багато столiть билися вченi над рiшенням
загадки письмен Древнього Єгипту. 27 вересня 1822 року Франсуа
Шампольон робить доповiдь про дешифрування iєроглiфiв на засiданнi
Паризькоï академiï. Цей день став удень народження новоï
науки — єгиптологiï
Пройшло пiвтора столiття iз часу ïï появи. Єгиптологiя
перетворилася в одну iз самих фундаментальних областей нашого знання про
древнi цивiлiзацiï. I все-таки не можна сказати, що
iєроглiфiчнi тексти краïни пiрамiд прочитанi й зрозумiлi до
кiнця!
Значення багатьох єгипетських слiв, особливо назв рослин , тварин,
каменiв, лiкiв i т.п., визначенi поки лише приблизно. Крiм звичайного
листа, у Єгиптi вживався ще й особливий тайнопис, щоб непосвяченi,
будучи цiкавi, не могли нiчого зрозумiти в цих книгах.
У звичайному листi було багато рiзних знакiв — близько 700-800
iєроглiфiв. А в тайнописi, називаноï энигматическим
(загадковим) листом, число цих знакiв-iєроглiфiв перевищує
6000! Энигматические тексти й донинi не розшифрованi. Серед
єгиптологiв немає єдностi в тiм, яким шляхом можна
досягти успiху в розгадцi тайнопису жерцiв Єгипту
Але й там, де єгипетськi тексти записанi знаками, значення яких
нам вiдомо, ми читаємо ïх все-таки не так, як читали колись
древнi єгиптяни. Так, дотепер невiдома огласовка цих текстiв,
невiдомо, якi голоснi вимовлялися в єгипетських словах,- адже
голоснi в єгипетському листi не передавалися
И хоча ми можемо читати єгипетськi тексти, але вимовити вголос
ïх неможливо — це ж буде суцiльний потiк приголосних звукiв!
Ясно, що древнiм єгиптянам не представляло великоï працi
огласовивать цi тексти (тобто вимовляти ïх з голосними). Але
єгипетського читання ми, на жаль, не знаємо. I тому заради
зручностi вченi вмовилися вставляти мiж приголосними звук е —
наприклад, знак ?, що передавав сполучення п + невiдомий голосний + р.
умовно читається як пер i т.д. А ряд так званих гортанного
приголосного й пiвголосних (типу нашого й) настiльки ж умовно
читається як а, i, в. Цей умовний метод огласовки, що називають
шкiльним читанням, не має нiчого загального з тим, як у дiйсностi
читали своï тексти єгиптяни
Зi шкiльноï лави знаємо ми iмена царя-реформатора Эхнатона,
його дружини Нефертити, богiв сонця Атона й Ра, Осириса й Исиду. Але
насправдi вони звучали зовсiм не так. Эхнейотн, Нефрэт, Йотн, Рэ, Усире,
Эсе — так вiдновлюють єгиптологи звуковий вигляд цих iмен.
Эга реконструкцiя приблизна, але не умовна, як шкiльнi читання. А
приблизноï ми називаємо ïï тому, що огласовка
давньоєгипетських iмен дана лише на основi коптского мови
Назва коптiв походить вiд арабського слова кубт, що означають
єгиптяни. Так стали називати жителiв долини Нила араби, завоювавши
Єгипет в VII столiттi. Ученi називають коптским мовою останню
стадiю розвитку єгипетськоï мови. Почалася вона в перших
столiттях новоï ери, коли вперше за 40 столiть iснування в
писемностi Єгипту з'явилися знаки, що передають голоснi. Але це
була вже не традицiйна иероглифика, а грецький алфавiт, доповнений
новими знаками У першi столiття новоï ери населення Єгипту
перемiнило не тiльки древнiй лист, але й колишню релiгiю, прийнявши
християнство. Коли краïна потрапила пiд владу арабiв, тут став
поширюватися iслам i арабська мова . Тепер у Єгиптi живе бiля
трьох мiльйонiв коптiв-християн. Але рiдною мовою для них є
арабський. ДО XVI столiття вiн остаточно витиснув коптский розмовну
мову. I тiльки у вiддалених сiльцях Верхнього Єгипту подекуди,
можливо, говорили по-коптски аж до XIX столiття. А не дуже давно
етнографи виявили, що в однiй iз сiлець i понинi жителi вживають ряд
коптских слiв i виражень
Але незважаючи на те, що коптский мова вийшла з повсякденного побуту,
вiн залишався, за традицiєю, мовою богослужiння, подiбно тому, як
у католикiв уживається латинь, а в православних —
церковнослов'янська мова. В XIX столiттi коптское духiвництво зберiгало
ще знання й розмовна мова, застосовуючи його в переписцi. Адже нiхто у
свiтi, крiм деяких коптiв, цiєï мови не знав! Спiлкування з
коптами й навчання в них дозволили Франсуа Шампольону опанувати
ïхньою мовою майже як рiдним — вiн, за його словами, навчився
навiть думати по-коптски. I це чи було не головною причиною його успiху
в дешифруваннi iєроглiфiв Єгипту
На початку XX столiття в колах коптской iнтелiгенцiï (у нашi днi
коптами прийнято називати єгиптян-християн, хоча говорять вони, як
i iншi жителi цiєï краïни, по-арабски) спробували
воскресити зниклу мову, увести викладання коптского мови в школi й т.д.
Але спроби цi були безуспiшнi. Навпаки, бiльшiсть коптiв вимагало, щоб
древня мова й у богослужiннi був замiнений зрозумiлим всiм арабським.
Воскресити коптский мова не вдалася. Але приживися вiн знову серед
коптiв — i тодi єгипетська мова виявилася б самим древнiм у
свiтi живою мовою, тому що його iсторiя нараховувала б бiльше п'яти
тисяч рокiв!
Самi древнi єгипетськi тексти створенi приблизно за три
тисячорiччя до новоï зри. На думку одних дослiдникiв, вони
з'явилися в XXIX в. до н. е., на думку iнших — навiть в XXXI в. до
н. е. Це напису вельмож Древнього Царства й тексти, написанi на
пiрамiдах. Серед останнiх найбiльшою архаïчнiстю вiдрiзняються так
званi Тексти пiрамiд. Це самi древнi з релiгiйних добуткiв, що дiйшли до
нас. У них є формули похоронного ритуалу, що сходять до часiв,
коли Єгипет ще не був об'єднаний в одна держава, тобто до IV
тисячорiччя до н. е. Мову цей iнодi називають архаïчним, на вiдмiну
вiд староегипетского — мови iнших текстiв Древнього Царства
Епоха среднеегипетского мови починається з 2200 року до н. е. Його
йменують i класичною мовою. Вiн уживався в лiтературних i релiгiйних
текстах аж до падiння єгипетськоï культури, хоча населення
Єгипту говорило вже на iншiй мовi, спочатку на
новоєгипетському, а потiм на демотическом.
Демотический- це єгипетська мова документiв i добуткiв, написаних
з VIII в. до н. е. i аж до перших столiть новоï ери. Вiн є як
би промiжною ланкою мiж новоєгипетським i коптским мовами. Назва
дана вiд демотического листа древнiх єгиптян — скорописного
варiанта иероглифики.
Коли в розпорядження вчених потрапили тексти, написанi по-коптски
(листом, що передає й голоснi й приголоснi), вони встановили, що в
коптском мовi можна видiлити п'ять дiалектiв. Скорiше всього (хоча точно
ми не знаємо цього), рiзнi дiалекти iснували й у Древньому
Єгиптi. Адже вiн дiлився на Верхнiй i Нижнiй Єгипет, якi, у
свою чергу, складалися з окремих провiнцiй — номов. Але встановити
цi дiалекти ми не можемо. Швидше за все, вони розрiзнялися мiж собою
головним чином голосними, а саме голоснi в iєроглiфiчному листi не
позначалися. Деякi вченi думають, що новоєгипетська мова не
є продовженням класичного єгипетського. Розходження мiж ними
приблизно такi ж, як французького й латинi, а сходить вiн до одному з
дiалектiв, що стали державною мовою в епоху Середнього Царства. Чи не
так це? Ми не знаємося
Не треба, однак, думати, що нашi знання про мову єгиптян дуже
вбогi. У п'ятитомному словнику єгипетськоï мови наведене
близько 16 000 слiв. I навiть ця фундаментальна праця не охоплює
всiх слiв, вiдомих сучаснiй науцi. Нам вiдома граматика
єгипетськоï мови всiх епох, вiд архаïчноï до
коптской. На англiйський, росiянин i iншi мови миру переведенi чудовi
добутки єгиптян: казки й повчання, математичнi трактати й
вiршованi добутки. I все-таки вiдсутнiсть голосних у письмовому текстi
утрудняє вивчення древньоï мови й зiставлення його з iншими
галузями семито-хамитской (афразийской) сiм'ï мов. Найкраще, глибше
всього, обстоятельней усього вивченi мови, що становлять семiтську
галузь цiєï язиковоï сiм'ï