Вiдтворення населення й суспiльство

Ми приступаємо до бiльше ретельного й глибокого аналiзу
демографiчноï ситуацiï, що зложилася в даний перiод. Для цього
ми скористаємося брутто-коефiцiєнтами, про якi вже
говорилося вище. В 1993 роцi населення Украïни склало 52 мiльйона
244.1 тисячi чоловiк, а природний прирiст — -184195 чоловiк. Отже,
коефiцiєнт природного приросту на Украïнi склав -3.5 чоловiк
на 1000 жителiв нашоï держави. Iнакше кажучи, кожна 1000 чоловiк,
що проживають на Украïнi, в 1993 роцi зменшилася в середньому на
3.5 чоловiк. Однак не по всiй територiï Украïни зложилася
аналогiчна ситуацiя. Iснують областi, для яких даний показник має
навiть позитивне значення, що перевершує по модулi значення
коефiцiєнта природного приросту в цiлому по нашiй краïнi
Хочеться ще раз звернути Вашу увагу на той факт, що нульова оцiнка
природного щорiчного приросту була пересiчена ще в 1991 роцi, однак
фактичний збиток мав мiсце тiльки лише в 1993 роцi. Цей факт став
можливий лише завдяки тому, що сальдо мiграцiï населення в 1991
роцi перевищувало показник природного приросту приблизно в 3.5 рази, а в
1992 роцi — в 2.8 рази. Однак в 1993 роцi рiзке падiння даного
показника з оцiнки 288.1 тисяч чоловiк до 49.6 чоловiк, i триваючий рiст
природного збитку населення стали причиною фактичного зменшення
кiлькостi людей на Украïнi
А тепер давайте приступимося до розрахунку показника природного приросту
населення для кожноï з територiальних одиниць, якi становлять
сукупнiсть, що пiддається аналiзу, тобто, у нашiм випадку, до
розрахунку показника для кожноï з областей Украïни. Для
бiльшоï послiдовностi наших обчислень ми розрахуємо спочатку
показники народжуваностi, смертностi, а вже потiм — природного
приросту населення
Для наочностi процеси вiдносно Украïни викладенi в картосхемi
“Територiальна диференцiацiя природного вiдтворення й щiльнiсть
населення Украïни”, що перебувати в додатку, але бiльше точнi
обчислення важко зобразити на картi Отже, проанализируя цi групи, ми
можемо зробити висновок про те, що найменша народжуванiсть
спостерiгається в основному в областях, що зосередили на
своïй територiï головнi промисловi центри нашоï
краïни. Очевидно, що забруднення навколишнього середовища негативно
позначається на здоров'я людей, що живуть у цих областях, що, у
свою чергу приводить до пiдвищення кiлькостi рiзних патологий, якi
можуть стати причиною безплiдностi, мертворождения й так далi. Варто
також указати на те, що в цих областях вiдсоток мiського населення
значно перевищує вiдсоток сiльського населення, а в мiських
поселеннях кiлькiсть породжених значно менше, нiж у сiльськiй мiсцевостi
У цей же час областi на Заходi Украïни характеризуються високим
показником народжуваностi, що я б пояснив силою здавна сформованих на
цiй територiï моральних традицiй i пiдвалин, по яких
вiтається наявнiсть великоï кiлькостi дiтей у сiм'ï.
Крiм того, як уже говорилося вище на Захiднiй Украïнi
проживає великий (у порiвняннi з iншими областями Украïни)
вiдсоток сiльського населення, а сiльськоï мiсцевостi бiльшою мiрою
властив висока потреба в працездатному населеннi для ведення сiльського
господарства. Цей факт є другою причиною високого
коефiцiєнта народжуваностi в даному регiонi
Прогноз населення, або демографiчний прогноз, має особливе
значення для ведення народного господарства. Методи демографiчного
прогнозу почали розроблятися ще на початку столiття й удосконалювалися
надалi. Прогноз визначає майбутнi трудовi ресурси, потреби i
ïхню структуру, розмiри будiвництва шкiл, медичних i iнших установ,
житлового будiвництва. Однак ступiнь задоволення потреб, способи й форми
його здiйснення, як i характер використання трудових ресурсiв, впливають
на рух населення. Таким чином, населення потрiбно знати для соцiально-
економiчного планування, але саме воно вiдтворюватися пiд впливом соцiально-
економiчних умов. Бiльше того, у взаємодiï “економiка
— населення” саме економiка є провiдною ланкою. Плани
ведення народного господарства й демографiчний прогноз повиннi бути
взаємно погодженi: школи повиннi бути там (i стiльки), де (i
скiльки) вони потрiбнi, щоб всi дiти вчилися, а число дiтей повинне бути
визначене в прогнозi, по можливостi правильно враховуючим серед iнших
факторiв, що впливають на населення, рiст культури. Розрахунок доцiльно
починати з менш динамiчноï ланки. З ряду геть вихiднi подiï
роблять негайний i сильний вплив на населення. Яскравий приклад тому
— вiйни. Але вплив на нього поступального руху економiки
натрапляє на iнертнiсть природного руху населення, на порiвняно
повiльну змiну його характеристик. Тому прийнято до розрахунку плану
робити демографiчнi прогнози
Дотепер мова йшла про природний рух населення. Його механiчний рух, або
мiграцiя, у всякому разi, у робочих вiках, є прямою функцiєю
зрушень у розмiщеннi виробництва. Не тому розгорнулося будiвництво на
Сходi Украïни, що туди по незрозумiлих причинах ринулися
переселенцi. Навпаки, рiшення створити промисловий комплекс на Донбасi
викликали потоки населення. Починати розрахунок мiграцiï без
подання про те, де й що намечается зробити, безглуздо. Таким чином,
бiльш докладно цикл iтерацiï представляється в наступному
видi: природний рух — економiка — мiграцiя — природний
рух
На жаль, в умовах нинiшнього дефiциту бюджету, є проблематичним
задоволення всiх потреб населення обґрунтованих демографiчним
прогнозом. Але це нiтрохи не зменшує його значення для ведення
народного господарства в цiлому. У наш час при виробленнi стратегiï
й тактики економiчного розвитку краïни одними йз основних вихiдних
даних є вiдомостi демографiчного характеру. Без глибоких наукових
знань про сучасну демографiчну ситуацiю, про ïï прогнозованi
на майбутнє змiнах неможливо ефективно керувати розвитком
суспiльства, визначати його мети й завдання. I в першу чергу важливо
знати все про народжуванiсть, тому, що на неï можна впливати як
убiк пiдвищення, так i убiк зниження, у той час як пiдвищення рiвня
смертностi негуманне й проведення такоï демографiчноï полiтики
на сучасному етапi розвитку свiтового спiвтовариства просто неприйнятно.
При вiдноснiй стабiлiзацiï смертностi саме народжуванiсть —
провiдний фактор формування чисельностi й половозрастной структури
населення. Давайте ж тепер спробуємо спрогнозувати динамiку
розвитку показникiв природного приросту в найближчому майбутньому,
ґрунтуючись на матерiалах динамiки загальних показникiв
вiдтворення населення (див. Додаток). Як видно, тенденцiя до зменшення
кiлькостi жителiв на Украïнi буде вiдчуватися й надалi. Суженое
вiдтворення населення на Украïнi вiдбувається внаслiдок
перехiдного перiоду вiд соцiалiстичного способу ведення господарства до
капiталiстичного — процесу повiльному й хворобливому (особливо в
умовах нашоï краïни), що, напевно, протривати ще не один рiк.
Одне можна говорити iз упевненiстю — якщо показники демографiчних
процесiв будуть розвиватися пропорцiйно тому, як вони розвивалися
протягом 1989-1993 гг., те до 2000-ному року ми будемо мати негативний
показник природного приросту приблизно рiвний бiля пiвмiльйона людин у
рiк, а його брутто-коефiцiєнт, знову таки, приблизно рiвний -11.4
чоловiк на 1000 жителiв. При всiй некоректностi даного розрахунку,
навiть зменшивши його результати наполовину ми одержимо досить
неприємнi результати. Але, пам'ятаючи про те, що прогнози —
справа невдячне, давайте докладнiше зупинимося на проблемах, зв'язаних
зi способами регулювання природного вiдтворення. Варто зупинитися на
тiм, який же спосiб вiдтворення найбiльш прийнятний. Бiльшiсть
демографiв вiдмiнюються до думки, що для нормального розвитку
суспiльства необхiдно злегка розширене вiдтворення, завдяки якому буде
здiйснюватися змiна поколiнь, i, отже, трудових ресурсiв (працездатного
населення). При цьому те кiлькiсть населення, що буде перевищувати
кiлькiсть померлих буде сприяти утворенню прибавочного продукту —
необхiдноï умови прогресивного розвитку людства. Але отут
встає, так звана “проблема перенаселення”, пов'язана з
надлишковим населенням на Землi. Але абсолютного перенаселення на
планетi не варто побоюватися, адже можна довести, що людина за
своє життя робить набагато бiльше матерiальних благ, чим
споживає, тому питання не в рiвнi народжуваностi, не в чисельностi
населення й кiлькостi продовольства, енергiï, iнших благ, а в
бiльше справедливому ïхньому розподiлi. Про цьому дуже добре сказав
на Всесвiтнiй конференцiï ООН з питань народонаселення великий
демограф А.Я. Боярський: “П'ять мiльярдiв ротiв? Так, але й три
мiльярди працiвникiв! I якщо озброïти ïхнiми досягненнями
сучасноï науки й технiки, позбавивши… вiд безглуздоï
марнотратноï роботи на вiйну, те немає нiякого сумнiву в тiм,
що можна не тiльки добре нагодувати всi цi роти, але й забезпечити при
правильному розподiлi багатств всiм людям на Землi добробут i щасливе
життя”. Отже, якими ж способами можна вплинути на демографiчну
ситуацiю на Украïнi. Насамперед, потрiбно збiльшити соцiальний
захист незаможного населення Украïни, тому що при нинiшнiй
вiдсутностi медичних засобiв у лiкувальних установах, бiльше того
— навiть у службi швидкоï допомоги, i при високих цiнах на
них у рiзного роду комерцiйних структурах — як отут не пiдвищитися
рiвню смертностi! Забезпечення безкоштовним медичним обслуговуванням
можна досягти шляхом удосконалення системи соцiального страхування.
Також необхiдно всiма можливими методами стимулювати населення до
пiдвищення рiвня народжуваностi. Адже в сучаснiй науцi iснує
iстотний резерв пiдвищення показника народжуваностi тiльки за рахунок
суб'єктивних поведiнкових факторiв — змiни структури мер
регулювання народжуваностi, оптимiзацiï вiку дiтородiння й
интергенетических iнтервалiв. Сумарний ефект запропонованих мiр
iнтенсифiкацiï процесу вiдтворення дозволить пiдтримувати його на
рiвнi не нижче простого, вiдсуне прояв негативних наслiдкiв
сьогоднiшньоï демографiчноï ситуацiï, дозволить виграти
час для розробки мер впливу на цiннiснi орiєнтацiï сiм'ï
й iндивiда. На формування демографiчноï мети сiм'ï, з погляду
А.Г. Вишневського, впливають будь-якi змiни в життi суспiльства, навiть
якщо вони не усвiдомлюються й не спрямованi прямо на створення певних
демографiчних установок, ставляться до далекого вiд демографiï
областi. У зв'язку iз цим заходу, наприклад, в областi охорони
навколишнього середовища, житлового будiвництва, полiтики цiн,
зайнятостi й т.п. можуть вплинути на рiшення сiм'ï мати або не мати
ще однiєï дитини. Багато видних демографiв, економiсти,
соцiологи писали про необхiднiсть зробити процес вiдтворення бiльше
економiчним. Той же Вишневський говорить про те, що якiсть
функцiонування демографiчноï системи визначається,
насамперед, тим, якою цiною досягається той або iнший рiвень
вiдтворення населення, яке спiввiдношення в ньому народжуваностi й
смертностi. Iнтенсифiкацiя вiдтворення за рахунок зменшення компоненти
“марноï народжуваностi” (смертнiсть дiтей першого року
життя, мертворождаемость, недонашиваемость), а також у зв'язку з
полiпшенням умов реалiзацiï репродуктивних установок (а до них
ставляться конкретнi умови життя сiм'ï, здоров'я подружжя, i,
насамперед — “репродуктивне” здоров'я) допоможе
погодити вiдтворення кiлькiсне з якiсним. Пiд останнiм мається на
увазi, насамперед вiдтворення здорових поколiнь. Адже змiна характеру
вiдтворення не самоцiль, а лише засiб досягнення найбiльш повного
задоволення всiх потреб особистостi — матерiальних i духовних. I
хоча потреба в здоров'я нiде й нiколи не проголошувалася, та й навряд чи
усвiдомлюється особистiстю до певного моменту, вона — основа
нормальноï життєдiяльностi, нiчим незамiнна, цiннiсть