Саратов — одне з найстарших мiст Нижнього Поволжя

Вiн заснований 2 (12) липня 1590 року князем Г. О. Засекиним i боярином
Ф.М. Туровим. Мiсто було побудовано на високому правом бережу Волги при
самому впаданнi в неï рiчку Гуселки (по — сучасному-мiж
Пристанним i Саратовом). На думку мiсцевих iсторикiв, назва
“Саратов” вiдбулося вiд татаро-монгольських слiв:
“сари” — жовтий i “тау” — гора.
Найiмовiрнiше, iм'я мiсту дала Соколовая гора. Жовта по фарбуванню, воно
пiднiмається над навколишньою мiсцевiстю, i у свiй час служила
прекрасним орiєнтиром всiм подорожуючоï по Волзi
САРАТОВСКАЯ ОБЛАСТЬ, у Росiйськiй Федерацiï. 100,2 тис. км 2 . 2722
тис. жителiв (1993рiк), мiських 75%. 17 мiст, 33 селища мiського типу
(1993рiк). Центр Саратов. Волга дiлить Саратовскую область на пiднесене
правобережжя й низинне лiвобережжя. Середнi температури сiчня -12 њС ,
липня 22 њС. Опадiв 250- 450 мм у рiк. Головна рiка — Волга.
Машинобудування й металообробка (верстати, тролейбуси,
сiльськогосподарськi машини, пiдшипники, дизелi, холодильники й iн.);
видобуток газу й нафти; нафтопереробних, хiмiчна, будматерiалiв,
деревообробна, легка, харчова промисловiсть. Саратовская ГЕС на Волзi.
Балаковская АЕС. Посiви пшеницi, жита, кукурудзи, проса, ячменя,
цукрового буряка, соняшника, гiрчицi, льна-кудряша, овочiв.
Плодiвництво. Зрошуване землеробство. Розводять велику рогату худобу,
свиней, овець. Птахiвництво. Судноплавство по Волзi. Газопроводи:
Саратов — Москва, Саратов — Пенза — Горький —
Череповец, Ср. Азiя — Центр. Курорт iм. В. И. Чапаєва
Рельєф Саратовской областi мiстить у собi гори, пагорби, яри,
рiвнини, долини рiк. Равнинность i ступiнчастiсть рельєфу тут
найбiльш характернi . Область за весь геологiчний перiод перетерпiла
пiдняття й занурення. Це супроводжувалося утворенням складок, розривiв
земноï кори. Кiлька разiв територiя Заволжя випробовувала занурення
пiд воду морiв. Пiд впливом води, вiтри й сонця осадовi породи
руйнувалися. У результатi цього протягом багатьох столiть рiвнини
здобували хвилястий характер. Так поступово складався рельєф
областi
Рiка Волга роздiляє територiю областi на двi частини: правобережну
на заходi, пiднесену й на Сходi лiвобережну, бiльше низинну. На
територiï Правобережжя розташовуються Приволзька височина, а на
Лiвобережжi простирається Сиртовая рiвнина, на сходi облямована
височинами Загального Сирта й Прикаспiйська низовина
Приволзька височина простирається по правому березi Волги, вона
пiднята на сходi й круто обривається у Волги, а на заходi
ïï схили низьк i пологi й поступово переходять в Оксько-
Донську низовину. Схiднi й Пiвнiчнi схили гiр у виглядi окремих сопок,
максимальна оцiнка — 379 метрiв — перебуває на
територiï Хвалинского району. До високих дiлянок Приволзькоï
височини ставляться Змеевие гори, якi простягнулися вiд мiста Вольська
до села Воскресенского уздовж Волги. Найвищi з них гори Великий маяк i
Малиниха.
На пiвночi мiста Саратова перебуває гора Соколовая, на пiвднi
— Алтинная, на заходi — Лисогорский масив. На границi з
Волгоградською областю пiднiмається стрiмчак, по переказi там
стояв табiр знаменитого отамана Степана Разiна На правом бережу Волги
можна спостерiгати численнi яри й зсуви, найбiльше ïх багато в
районi Хвалинска, Вольська, села Усть-Курдюм, на околицях Саратова вiд
рiчки Гуселки до Глебучего яру, i вiд селища Нафтовий до селища
Лiсопильний .
Приволзька височина розрiзана долинами рiк басейну Волги й Дону.
Пiднесенi дiлянки — схiдний край Донського басейну, зниженi
дiлянки — волзькi припливи — Курдюм, Терешка й Чардим.
Приволзька Височина за геологiчною структурою у своєму складi
має крейдовi вiдкладення: крейда, глину, мергель, опоки, пiски й
палеогеновi вiдкладення: опоки, пiски, пiщаники
Окско — Донська низовина перебуває на заходi областi. Вона
охоплює басейни рiк Хопер, Терса й правi припливи Ведмедицi. По
рельєфi це — плоска рiвнина з невеликими пагорбами, з ухилом
з пiвночi на пiвдень, середня висота становить — 160- 190 метрiв .
Геологiчна структура складена з молодих суглинних i пiщаних порiд,
перекритих моренами свалунами.
Мiж Приволзькою височиною й Сиртовой рiвниною на сходi
розташовується долина Волги — велика схiдчаста рiвнина.
Великий вплив на ïï утворення зробили внутрiшнi й зовнiшнi
рельефообразующие фактори
У Заволжя мiж Загальним Сиртом i Приволзькою височиною розташована
велика низовина — Сиртовая рiвнина. Рельєф ïï
спокiйний, нахил є з пiвночi на пiвдень, убiк Прикаспiйськоï
низовини, на захiд, Кволге.
Характерна риса рiвнини — великi вододiльнi масиви- сирти. Середня
висота рiвнини — 60 — 100 метрiв над рiвнем моря, але
найвищi — 130 — 180 метрiв .