Саратов — одне з найстарших мiст Нижнього Поволжя

Вiн заснований 2 (12) липня 1590 року князем Г. О. Засекиним i боярином Ф.М. Туровим. Мiсто було побудовано на високому правом бережу Волги при самому впаданнi в неï рiчку Гуселки (по — сучасному-мiж Пристанним i Саратовом). На думку мiсцевих iсторикiв, назва “Саратов” вiдбулося вiд татаро-монгольських слiв: “сари” — жовтий i “тау” — гора. Найiмовiрнiше, iм'я мiсту дала Соколовая гора. Жовта по фарбуванню, воно пiднiмається над навколишньою мiсцевiстю, i у свiй час служила прекрасним орiєнтиром всiм подорожуючоï по Волзi
САРАТОВСКАЯ ОБЛАСТЬ, у Росiйськiй Федерацiï. 100,2 тис. км 2 . 2722 тис. жителiв (1993рiк), мiських 75%. 17 мiст, 33 селища мiського типу (1993рiк). Центр Саратов. Волга дiлить Саратовскую область на пiднесене правобережжя й низинне лiвобережжя. Середнi температури сiчня -12 њС , липня 22 њС. Опадiв 250- 450 мм у рiк. Головна рiка — Волга. Машинобудування й металообробка (верстати, тролейбуси, сiльськогосподарськi машини, пiдшипники, дизелi, холодильники й iн.); видобуток газу й нафти; нафтопереробних, хiмiчна, будматерiалiв, деревообробна, легка, харчова промисловiсть. Саратовская ГЕС на Волзi. Балаковская АЕС. Посiви пшеницi, жита, кукурудзи, проса, ячменя, цукрового буряка, соняшника, гiрчицi, льна-кудряша, овочiв. Плодiвництво. Зрошуване землеробство. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Птахiвництво. Судноплавство по Волзi. Газопроводи: Саратов — Москва, Саратов — Пенза — Горький — Череповец, Ср. Азiя — Центр. Курорт iм. В. И. Чапаєва
Рельєф Саратовской областi мiстить у собi гори, пагорби, яри, рiвнини, долини рiк. Равнинность i ступiнчастiсть рельєфу тут найбiльш характернi . Область за весь геологiчний перiод перетерпiла пiдняття й занурення. Це супроводжувалося утворенням складок, розривiв земноï кори. Кiлька разiв територiя Заволжя випробовувала занурення пiд воду морiв. Пiд впливом води, вiтри й сонця осадовi породи руйнувалися. У результатi цього протягом багатьох столiть рiвнини здобували хвилястий характер. Так поступово складався рельєф областi
Рiка Волга роздiляє територiю областi на двi частини: правобережну на заходi, пiднесену й на Сходi лiвобережну, бiльше низинну. На територiï Правобережжя розташовуються Приволзька височина, а на Лiвобережжi простирається Сиртовая рiвнина, на сходi облямована височинами Загального Сирта й Прикаспiйська низовина
Приволзька височина простирається по правому березi Волги, вона пiднята на сходi й круто обривається у Волги, а на заходi ïï схили низьк i пологi й поступово переходять в Оксько- Донську низовину. Схiднi й Пiвнiчнi схили гiр у виглядi окремих сопок, максимальна оцiнка — 379 метрiв — перебуває на територiï Хвалинского району. До високих дiлянок Приволзькоï височини ставляться Змеевие гори, якi простягнулися вiд мiста Вольська до села Воскресенского уздовж Волги. Найвищi з них гори Великий маяк i Малиниха.
На пiвночi мiста Саратова перебуває гора Соколовая, на пiвднi — Алтинная, на заходi — Лисогорский масив. На границi з Волгоградською областю пiднiмається стрiмчак, по переказi там стояв табiр знаменитого отамана Степана Разiна На правом бережу Волги можна спостерiгати численнi яри й зсуви, найбiльше ïх багато в районi Хвалинска, Вольська, села Усть-Курдюм, на околицях Саратова вiд рiчки Гуселки до Глебучего яру, i вiд селища Нафтовий до селища Лiсопильний .
Приволзька височина розрiзана долинами рiк басейну Волги й Дону. Пiднесенi дiлянки — схiдний край Донського басейну, зниженi дiлянки — волзькi припливи — Курдюм, Терешка й Чардим.
Приволзька Височина за геологiчною структурою у своєму складi має крейдовi вiдкладення: крейда, глину, мергель, опоки, пiски й палеогеновi вiдкладення: опоки, пiски, пiщаники
Окско — Донська низовина перебуває на заходi областi. Вона охоплює басейни рiк Хопер, Терса й правi припливи Ведмедицi. По рельєфi це — плоска рiвнина з невеликими пагорбами, з ухилом з пiвночi на пiвдень, середня висота становить — 160- 190 метрiв . Геологiчна структура складена з молодих суглинних i пiщаних порiд, перекритих моренами свалунами.
Мiж Приволзькою височиною й Сиртовой рiвниною на сходi розташовується долина Волги — велика схiдчаста рiвнина. Великий вплив на ïï утворення зробили внутрiшнi й зовнiшнi рельефообразующие фактори
У Заволжя мiж Загальним Сиртом i Приволзькою височиною розташована велика низовина — Сиртовая рiвнина. Рельєф ïï спокiйний, нахил є з пiвночi на пiвдень, убiк Прикаспiйськоï низовини, на захiд, Кволге.
Характерна риса рiвнини — великi вододiльнi масиви- сирти. Середня висота рiвнини — 60 — 100 метрiв над рiвнем моря, але найвищi — 130 — 180 метрiв .