Iсторiя Таïланду
Стародавня iсторiя Таïланду вкрита таємницями: точних даних про виникнення народу таï немає. За деякими припущеннями, одне з племен спустилося до Сiамськоï затоки з китайськоï провiнцiï Сичуань. У рiк, коли степова Орда напала на Русь (1238 р.), таï, злившись з монами, заснували першу столицю свого королiвства — Сукотаï, що протрималася 150 рокiв. Ïï поглинуло iнше тайське королiвство — Аютiя. Воно проiснувало бiльше чотирьох столiть, за цей година в ньому правили 33 королi, а однойменна столиця стала одним з найбiльших мiст у свiтi. Саме Аютiя встановила в XVI столiттi першi дипломатичнi й торговельнi стосунки з європейцями, для качану — з мореплавцями- португальцями.Аютiя постiйно вела вiйни зi своïми сусiдами: те з великою iмперiєю кхмерiв, те з королiвством Бiрма. В 1767 роцi бiрманське вiйсько спалило Аютiю вщент. Це був чорний день тайськоï iсторiï: нiхто не мiг сказати, чи вiдродиться знову незалежна держава. Алi 500 тань-ських вiйськових утекли до Кампучiï й там сталi проголошувати своïх лiдерiв королями. Зведений на престол в 1782 роцi генерал Прайя Ча-Крi, назв Рамою I, поклав качан правлячоï нинi династiï й заснував сучасну столицю Таïланду — Банкок
В XIX столiттi краïнам Пiвденно-Схiдноï Азiï було важко опиратися бурхливому процесу колонiзацiï. Алi, незважаючи на територiальнi вчинки, Таïланд, у тоï година Сiам, нiколи не був нiчиєю колонiєю. Назва Сiам, якою нагородили краïну сусiди, походити вiд санскритського сайяма — темношкiрий. Однак в iншому написаннi це слово означає прекрасний, синьо-зелений, якими насправдi й з'являються погляду мандрiвника пейзажi узбережжя Сiамськоï затоки
Першу звiстку про Таïланд привезли до Європи на качану XVII столiття португальцi. До середини XIX столiття англiйцi захопили Iндiю й частину Бiрми. У цей же година французи зайняли Камбоджу й Лаос. Мiж володiннями англiйських i французьких колонiзаторiв лежала велика феодальна держава Сiам. I Англiя, i Францiя прагнули захопити його.
Зрештою, дипломати обох краïн домовилися залишити Сiам самостiйною державою. Користуючись вiйськовою й економiчною слабiстю краïни, колонiзатори нав'язали ïй нерiвноправнi догоди й перетворили ïï в напiвколонiю. Iз Сiаму колонiзатори вивозили рис, цiнне тикове дерево й каучук, а ввозили туди промисловi товари.
До 1932 р. у Сiаму була абсолютна монархiя, тобто уся влада в краïнi належала королевi, i його там вшановували, як бога. В iсторiï Сiаму був випадок, коли член королiвськоï родини потонувши на очах у царедворцiв; досить було простягнути руку, щоб врятувати потопаючого, алi дотик до короля або до кого- небудь з його родини вважався святотатством. I дотепер простi смертнi можуть наближатися до короля тiльки на колiнах, а поблизу його повиннi падати ниць.
- В 1932 р. вiдбувся державний переворот. Була прийнята конституцiя, яка обмежує права короля
- В 1938 р. у краïнi встановилася диктатура Пiбун Сонграма.
- В 1939 р. Сiам був перейменований у Таïланд.
- В 1941 р. уряд Таïланду уклав вiйськовий сполучник з Японiєю, i в краïнi розмiстилися японськi вiйська. У роки вiйни розгорнувся широкий народний рух проти окупантiв. У зв'язку з капiтуляцiєю Японiï в 1945 роцi ïï вiйська були вигнанi з Таïланду. Однак у краïнi почали господарювати американцi й перетворили Таïланд в один зi своïх опорних пунктiв в Азiï, утягли його в агресивний вiйськовий блок СЕАТО. Були побудованi вiйськовi бази, прокладенi стратегiчнi дороги
- З 1947 (з переровами) у Таïландi фактично режим вiйськовоï диктатури.
- В 1991 у Таïландi вiдбувся 17-й (пiсля 1932) вiйськовий переворот, вища влада передана Нацiональнiй радi з пiдтримки суспiльного порядку
Тайцi центральних районiв — це в основному рисiвники дельти рiки Чаопрайï, найбiльш густонаселеного регiону краïни, що утворює невелику провiнцiю навколо Банкока й простягнувся на пiвнiч до Накхонсавана. Дiалект цiєï групи визнаний офiцiйною мовою, до неï належить правлячий королiвський дiм, а багато особливостей, властивих центральним районам краïни, вважаються характерними для усього Таïланду. Тож не дивно, що тайцi цiєï групи вiдрiзняються лояльнiстю i є основною опорою держави.
Пiвнiчнi тайцi, якi мають свiтлiшу шкiру та риси обличчя, що нагадують
китайцiв, користуються репутацiєю старанних людей, алi часто
змушенi ïхати зi своєï бiдноï й неродючоï
батькiвщини. Пiсля закiнчення сезону дощiв смороду залишаються
безробiтними, i ïм доводити шукати роботовi в iнших мiстах або
навiть за кордоном. На вiдмiну вiд iнших жителiв Таïланду, смороду
нерiдко називають собi лао (лаосцями). I справдi, спiльна мова й
культура тiсно пов'язують ïх iз сусiднiм Лаосом
Подих двох морiв i прекрасний клiмат — головнi джерела родючостi земель пiвденного Таïланду й статку його жителiв. Чим ближче до пiвдня краïни, тiм помiтнiшi риси малайсько-iсламського впливу. Пiвденнi тайцi говорять особливо швидко, i взагалi складається враження, що смороду куди темпераментнiшi й життєрадiснiшi, нiж жителi iнших районiв. Смороду рiдко залишають батькiвщину, з небажанням вирушають до чужих краïв. Найзначнiша нацiональна меншiсть у краïнi — китайцi. Бiльшiсть з ïх живуть отут уже в iншому або третьому поколiннi, почувають собi тайцями й майже забули китайську мову. Китайцi займають провiднi позицiï в торгiвлi. У крамничках, придивившись уважнiше, можна помiтити китайський домашнiй вiвтар або червонi транспаранти з китайськими iєроглiфами.
4.2 Демографiчна ситуацiя
Середня щiльнiсть населення — 113 чоловiк на 1 км2, а в районах нижньоï течiï Менама, центральноï й деяких пiвденних провiнцiй (30% територiï Таïланду) зосереджено понад 50% населення (150-200 чоловiк на 1 км2).
Сiльське населення становить близько 80%. Житла таïландцiв вiдповiдають тропiчному клiмату краïни. Конструкцiя пальових будинкiв забезпечує захист вiд прямих сонячних променiв i вiд дощу. Будiвлi зводяться з дерев'яного бруса й бамбука, дахи вкриваються пальмовими аркушами; земляна пiдлога з вогнищем у центрi.
Тепер, особливо в мiстах, у будiвництвi застосовуються сучаснi бетоннi конструкцiï, а в будинках є водопровiд i електрика. Мiста, що нараховують населення понад 100 тисяч чоловiк — Банкок, Чонбурi.
Чисельнiсть населення (липень 2003) становить 64265 тисяч чоловiк, вона подвоïлася за 1960-1990 роки. Однак, якщо в 1960-i роки темпи росту складали 3% у рiк, те наприкiнцi 1980-х рокiв смороду знизилися приблизно вдвiчi (народжуванiсть 2,5%, смертнiсть 0,8%). Динамiка природного приросту населення вiдображена на малий. 2.
Малий. 2. Динамiка природного приросту населення (на 1000 чол.)
Середня тривалiсть життя: чоловiкiв 69 рокiв, жiнок 73 роки. Близько половини всього населення — особини, молодшi 30 рокiв.
Трудовi ресурси Таïланду оцiнюються в 34 млн. чоловiк, з них 54% зайнято в сiльському господарствi, 15% у промисловостi, 11% у торгiвлi й 20% у сферi послуг i на державнiй службi.
Головна проблема — недостатньо високий рiвень освiти й нестача професiйно пiдготовлених кадрiв. Близько 40% населення неписьменне. Система державноï освiти в Таïландi надзвичайно централiзована. В 1995 неписьменнiсть серед чоловiкiв становила всього 4%, а серед жiнок — 8%. Першi шiсть рокiв шкiльного навчання обов'язковi й безкоштовнi, хоча витрати на форму, пiдручники й на транспорт змушують деяких дiтей кидати школу. Середня освiта теж пiдтримується державою, алi ця ступiнь навчання необов'язкова й батькам обходитися дорожче, тому контингент школярiв отут помiтно менш численний, нiж у початкових класах. У Таïландi функцiонує мережа унiверситетiв, технiчних, педагогiчних i сiльськогосподарських iнститутiв i коледжiв. Найстарший з вищих навчальних закладiв — унiверситет Чулалонгкорн у Банкоковi, заснувань в 1917.
Таïланд — земля Будди, i буддизм отут державна релiгiя. 95% населення сповiдають його пiвденний варiант, iншi 5% складаються з мусульман, християн i послiдовникiв Конфуцiя. Наочне свiдчення любовi тайцiв до Будди — нескiнченна кiлькiсть храмiв (24 тис. монастирiв), побудованих навiть у майже ненаселених куточках краïни, а також величезна кiлькiсть зображень Будди й цiла армiя ченцiв.
Усi тайськi буддисти чоловiчоï статi, починаючи з 20 рокiв, вiдбувають, хоча б раз у життi, духовну повиннiсть, стаючи ченцями на термiн вiд двох тижнiв до трьох мiсяцiв. Обтяжуй аскетизму з лишком компенсуються особливо почесним статусом ченцiв. Ченцям заборонено займатися продуктивною працею, тому смороду живуть фактично на утриманнi в iнших громадян. Вiдповiдно до фiлософiï буддизму, усякому, хто подасть ченцю, ця добра праворуч зарахується в майбутньому життi, так що обоє, тоï, хто подає, i тоï, хто приймає, у результатi квити й задоволенi один одним
Тайцi дуже поважають духiв, боятися ïх розсердити i як можуть, випрошують у них милостi. Перед будинками, у садах готелiв i навiть перед установами смороду ставлять будиночок духу: так смороду заманюють цього духу охороняти територiю, а щоб сторож не спавши й був добрим, приносять йому ïжу й питво, квiти й ароматнi палички. Як справжнi буддисти, тайцi поважають також старших, вчителiв i приватну власнiсть.
Таïланд — конституцiйна монархiя. В 1932 роцi, у результатi безкровноï революцiï абсолютну монархiю змiнила монархiя конституцiйна. В основному законi Таïланду сказано, що король правити не в силу закону, а за даною нашими предками мудрою традицiєю. Головою держави вважається король, влада якого дуже обмежена парламентом. Нинiшнiй король Таïланду — Пумiпон Адульядет (Рама IX, зiйшов на престол в 1946 р.) зберiг важливi позицiï в сучасному громадському життi, його персона вважається священною, уособлюючи собою силу, що поєднує суспiльство. Вiн є головою держави й верховним головнокомандуючим, за рекомендацiєю голови Нацiональноï асамблеï король призначає прем'єр-мiнiстра i затверджує список членiв кабiнету. Монарх має право розпускати палату представникiв парламенту й запроваджувати в краïнi воєнний стан. Законодавча влада представлена двопалатною Нацiональною Асамблеєю (палата представникiв з 500 членiв i сенат з 200 членiв, що обираються на 4 роки).
Виконавчою владою є уряд на чолi з прем'єр-мiнiстром. До уряду входять до 44 мiнiстрiв, призначуваних прем'єром. В останнi роки всi уряди Таïланду формувалися на багатопартiйнiй основi. Провiднi полiтичнi партiï: Демократична партiя, Партiя Нацiонального розвитку. Першi племена таï з'явилися в басейнi рiки Мiнам ще до качану нашоï ери, однак процес формування народу таï почався в основному в XIII-XIV ст. У цей перiод склалася й держава таï, яка досягла найбiльшого розквiту в XIV-XVIII ст., алi потiм унаслiдок феодальних мiжусобиць i воєн iз сусiднiми краïнами занепалу
В XIX ст. пiдсилилося проникнення в Таïланд колонiальних держав (Англiï, США, Францiï). У руках iноземних монополiй виявилися найважливiшi галузi, у тому числi видобуток олова й вольфраму, заготiвля тикового дерева, банкiвська праворуч.
Напередоднi II Свiтовоï вiйни Англiя контролювала до 70% iноземних iнвестицiй i таку ж частку зовнiшньоï торгiвлi Таïланду. Iноземний капiтал робив ставку на закрiплення феодально-помiщицькоï власностi на землю. У перiод мiж свiтовими вiйнами в таïландському селi поглибився процес знеземелювання селянства. Позицiï помiщикiв потiснила нацiональна буржуазiя, який належали переважливо дрiбнi пiдприємства рисоочисноï, харчовоï, лiсопильноï й текстильноï промисловостi. Цi роки вiдзначенi ростом боротьби селян за землю. В 1954 р. краïна була втягнута в агресивний блок СЕАТО, спiвробiтництво в якому вимагало вiд Таïланду величезних вiйськових витрат (близько 60% бюджету). Це поставило Таïланд у сильну економiчну й полiтичну залежнiсть вiд США. Таïланд — аграрно- iндустрiальна краïна, що розвивається, економiка ïï знаходиться в сильнiй залежностi вiд iноземного капiталу. Валовий внутрiшнiй продукт у розрахунку на душу населення становив у липнi 2003 долi 7000 доларiв США.
В обробнiй промисловостi переважають дрiбнi пiдприємства. Ри- соочиснi заводi зосередженi в Банкоковi й Тонбурi; цукровi — Чонбу- Рi, Супанбурi, Уттарадiт; лiсопильнi виробництва — Банкок, Тонбу- Рi, Након-Саван, Накхонратчасiма (Корат). Є також цементнi заводi в Банкоковi, целюлозно-паперовi фабрики в Канчанабурi. Кустарне виробництво шовковоï й бавовняноï тканин — Чiенгмай, Чiенграй, Накхонратчасiма, гончарних виробiв — Банкок, Аютiя, рiзьблення по срiблу, дереву — Банкок, Чiенгмай, Чiенграй.
Уряд Таïланду вживає заходiв для розвитку промисловостi при участi iноземного капiталу. У мiстi Сураттанi будується нафтоперегiнний завод потужнiстю 1,5 млн. т. у рiк, що буде працювати винятково на привiзнiй сировинi. У Банкоковi i його передмiстях — 3 автоскладальнi пiдприємства. Однак iнвестицiï направляються головним чином у виробництво текстилю, паперу, харчових продуктiв. В 1960- 1970-i роки виникли пiдприємства харчовоï промисловостi з виробництва прохолодних напоïв, консервованих морепродуктiв, заморожування креветок. Продовжується рiст випуску тютюновоï продукцiï, пластичних мас, цементу, фанери, автомобiльних шин. Населення Таïланду займається традицiйними кустарними промислами — рiзьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин i лакових виробiв.
