Iсторiя Таïланду

Стародавня iсторiя Таïланду вкрита таємницями: точних даних
про виникнення народу таï немає. За деякими припущеннями,
одне з племен спустилося до Сiамськоï затоки з китайськоï
провiнцiï Сичуань. У рiк, коли степова Орда напала на Русь (1238
р.), таï, злившись з монами, заснували першу столицю свого
королiвства — Сукотаï, що протрималася 150 рокiв.
Ïï поглинуло iнше тайське королiвство — Аютiя. Воно
проiснувало бiльше чотирьох столiть, за цей година в ньому правили 33
королi, а однойменна столиця стала одним з найбiльших мiст у свiтi. Саме
Аютiя встановила в XVI столiттi першi дипломатичнi й торговельнi
стосунки з європейцями, для качану — з мореплавцями-
португальцями.
Аютiя постiйно вела вiйни зi своïми сусiдами: те з великою
iмперiєю кхмерiв, те з королiвством Бiрма. В 1767 роцi бiрманське
вiйсько спалило Аютiю вщент. Це був чорний день тайськоï
iсторiï: нiхто не мiг сказати, чи вiдродиться знову незалежна
держава. Алi 500 тань-ських вiйськових утекли до Кампучiï й там
сталi проголошувати своïх лiдерiв королями. Зведений на престол в
1782 роцi генерал Прайя Ча-Крi, назв Рамою I, поклав качан
правлячоï нинi династiï й заснував сучасну столицю
Таïланду — Банкок
В XIX столiттi краïнам Пiвденно-Схiдноï Азiï було важко
опиратися бурхливому процесу колонiзацiï. Алi, незважаючи на
територiальнi вчинки, Таïланд, у тоï година Сiам, нiколи не
був нiчиєю колонiєю. Назва Сiам, якою нагородили краïну
сусiди, походити вiд санскритського сайяма — темношкiрий. Однак в
iншому написаннi це слово означає прекрасний, синьо-зелений, якими
насправдi й з'являються погляду мандрiвника пейзажi узбережжя
Сiамськоï затоки
Першу звiстку про Таïланд привезли до Європи на качану XVII
столiття португальцi. До середини XIX столiття англiйцi захопили Iндiю й
частину Бiрми. У цей же година французи зайняли Камбоджу й Лаос. Мiж
володiннями англiйських i французьких колонiзаторiв лежала велика
феодальна держава Сiам. I Англiя, i Францiя прагнули захопити його.
Зрештою, дипломати обох краïн домовилися залишити Сiам самостiйною
державою. Користуючись вiйськовою й економiчною слабiстю краïни,
колонiзатори нав'язали ïй нерiвноправнi догоди й перетворили
ïï в напiвколонiю. Iз Сiаму колонiзатори вивозили рис, цiнне
тикове дерево й каучук, а ввозили туди промисловi товари.
До 1932 р. у Сiаму була абсолютна монархiя, тобто уся влада в
краïнi належала королевi, i його там вшановували, як бога. В
iсторiï Сiаму був випадок, коли член королiвськоï родини
потонувши на очах у царедворцiв; досить було простягнути руку, щоб
врятувати потопаючого, алi дотик до короля або до кого- небудь з його
родини вважався святотатством. I дотепер простi смертнi можуть
наближатися до короля тiльки на колiнах, а поблизу його повиннi падати
ниць.

• В 1932 р. вiдбувся державний переворот. Була прийнята конституцiя, яка обмежує права короля
• В 1938 р. у краïнi встановилася диктатура Пiбун Сонграма.
• В 1939 р. Сiам був перейменований у Таïланд.
• В 1941 р. уряд Таïланду уклав вiйськовий сполучник з Японiєю, i в краïнi розмiстилися японськi вiйська. У роки вiйни розгорнувся широкий народний рух проти окупантiв. У зв'язку з капiтуляцiєю Японiï в 1945 роцi ïï вiйська були вигнанi з Таïланду. Однак у краïнi почали господарювати американцi й перетворили Таïланд в один зi своïх опорних пунктiв в Азiï, утягли його в агресивний вiйськовий блок СЕАТО. Були побудованi вiйськовi бази, прокладенi стратегiчнi дороги
• З 1947 (з переровами) у Таïландi фактично режим вiйськовоï диктатури.
• В 1991 у Таïландi вiдбувся 17-й (пiсля 1932) вiйськовий переворот, вища влада передана Нацiональнiй радi з пiдтримки суспiльного порядку

Таïланд — багатонацiональна краïна, у якiй нараховується понад 30 народностей i племен. Тайцi становлять 75% вiд усього населення Таïланду, 11% — китайцi й 3,5% — малайцi. У цiлому всi населення краïни подiляється на чотири етнiчнi групи, що говорять на рiзних дiалектах, дотримуються досить рiзних звичаïв i мають несхожi темпераменти й характери.
Тайцi центральних районiв — це в основному рисiвники дельти рiки
Чаопрайï, найбiльш густонаселеного регiону краïни, що
утворює невелику провiнцiю навколо Банкока й простягнувся на
пiвнiч до Накхонсавана. Дiалект цiєï групи визнаний офiцiйною
мовою, до неï належить правлячий королiвський дiм, а багато
особливостей, властивих центральним районам краïни, вважаються
характерними для усього Таïланду. Тож не дивно, що тайцi
цiєï групи вiдрiзняються лояльнiстю i є основною опорою
держави.
Пiвнiчнi тайцi, якi мають свiтлiшу шкiру та риси обличчя, що нагадують
китайцiв, користуються репутацiєю старанних людей, алi часто
змушенi ïхати зi своєï бiдноï й неродючоï
батькiвщини. Пiсля закiнчення сезону дощiв смороду залишаються
безробiтними, i ïм доводити шукати роботовi в iнших мiстах або
навiть за кордоном. На вiдмiну вiд iнших жителiв Таïланду, смороду
нерiдко називають собi лао (лаосцями). I справдi, спiльна мова й
культура тiсно пов'язують ïх iз сусiднiм Лаосом
Подих двох морiв i прекрасний клiмат — головнi джерела родючостi
земель пiвденного Таïланду й статку його жителiв. Чим ближче до
пiвдня краïни, тiм помiтнiшi риси малайсько-iсламського впливу.
Пiвденнi тайцi говорять особливо швидко, i взагалi складається
враження, що смороду куди темпераментнiшi й життєрадiснiшi, нiж
жителi iнших районiв. Смороду рiдко залишають батькiвщину, з небажанням
вирушають до чужих краïв. Найзначнiша нацiональна меншiсть у
краïнi — китайцi. Бiльшiсть з ïх живуть отут уже в
iншому або третьому поколiннi, почувають собi тайцями й майже забули
китайську мову. Китайцi займають провiднi позицiï в торгiвлi. У
крамничках, придивившись уважнiше, можна помiтити китайський домашнiй
вiвтар або червонi транспаранти з китайськими iєроглiфами.
4.2 Демографiчна ситуацiя
Середня щiльнiсть населення — 113 чоловiк на 1 км2, а в районах
нижньоï течiï Менама, центральноï й деяких пiвденних
провiнцiй (30% територiï Таïланду) зосереджено понад 50%
населення (150-200 чоловiк на 1 км2).
Сiльське населення становить близько 80%. Житла таïландцiв
вiдповiдають тропiчному клiмату краïни. Конструкцiя пальових
будинкiв забезпечує захист вiд прямих сонячних променiв i вiд
дощу. Будiвлi зводяться з дерев'яного бруса й бамбука, дахи вкриваються
пальмовими аркушами; земляна пiдлога з вогнищем у центрi.
Тепер, особливо в мiстах, у будiвництвi застосовуються сучаснi бетоннi
конструкцiï, а в будинках є водопровiд i електрика. Мiста, що
нараховують населення понад 100 тисяч чоловiк — Банкок, Чонбурi.
Чисельнiсть населення (липень 2003) становить 64265 тисяч чоловiк, вона
подвоïлася за 1960-1990 роки. Однак, якщо в 1960-i роки темпи росту
складали 3% у рiк, те наприкiнцi 1980-х рокiв смороду знизилися
приблизно вдвiчi (народжуванiсть 2,5%, смертнiсть 0,8%). Динамiка
природного приросту населення вiдображена на малий. 2.
Малий. 2. Динамiка природного приросту населення (на 1000 чол.)
Середня тривалiсть життя: чоловiкiв 69 рокiв, жiнок 73 роки. Близько
половини всього населення — особини, молодшi 30 рокiв.
Трудовi ресурси Таïланду оцiнюються в 34 млн. чоловiк, з них 54%
зайнято в сiльському господарствi, 15% у промисловостi, 11% у торгiвлi й
20% у сферi послуг i на державнiй службi.
Головна проблема — недостатньо високий рiвень освiти й нестача
професiйно пiдготовлених кадрiв. Близько 40% населення неписьменне.
Система державноï освiти в Таïландi надзвичайно
централiзована. В 1995 неписьменнiсть серед чоловiкiв становила всього
4%, а серед жiнок — 8%. Першi шiсть рокiв шкiльного навчання
обов'язковi й безкоштовнi, хоча витрати на форму, пiдручники й на
транспорт змушують деяких дiтей кидати школу. Середня освiта теж
пiдтримується державою, алi ця ступiнь навчання необов'язкова й
батькам обходитися дорожче, тому контингент школярiв отут помiтно менш
численний, нiж у початкових класах. У Таïландi функцiонує
мережа унiверситетiв, технiчних, педагогiчних i сiльськогосподарських
iнститутiв i коледжiв. Найстарший з вищих навчальних закладiв —
унiверситет Чулалонгкорн у Банкоковi, заснувань в 1917.
Таïланд — земля Будди, i буддизм отут державна релiгiя. 95%
населення сповiдають його пiвденний варiант, iншi 5% складаються з
мусульман, християн i послiдовникiв Конфуцiя. Наочне свiдчення любовi
тайцiв до Будди — нескiнченна кiлькiсть храмiв (24 тис.
монастирiв), побудованих навiть у майже ненаселених куточках
краïни, а також величезна кiлькiсть зображень Будди й цiла армiя
ченцiв.
Усi тайськi буддисти чоловiчоï статi, починаючи з 20 рокiв,
вiдбувають, хоча б раз у життi, духовну повиннiсть, стаючи ченцями на
термiн вiд двох тижнiв до трьох мiсяцiв. Обтяжуй аскетизму з лишком
компенсуються особливо почесним статусом ченцiв. Ченцям заборонено
займатися продуктивною працею, тому смороду живуть фактично на утриманнi
в iнших громадян. Вiдповiдно до фiлософiï буддизму, усякому, хто
подасть ченцю, ця добра праворуч зарахується в майбутньому життi,
так що обоє, тоï, хто подає, i тоï, хто
приймає, у результатi квити й задоволенi один одним
Тайцi дуже поважають духiв, боятися ïх розсердити i як можуть,
випрошують у них милостi. Перед будинками, у садах готелiв i навiть
перед установами смороду ставлять будиночок духу: так смороду заманюють
цього духу охороняти територiю, а щоб сторож не спавши й був добрим,
приносять йому ïжу й питво, квiти й ароматнi палички. Як справжнi
буддисти, тайцi поважають також старших, вчителiв i приватну власнiсть.
Таïланд — конституцiйна монархiя. В 1932 роцi, у результатi
безкровноï революцiï абсолютну монархiю змiнила монархiя
конституцiйна. В основному законi Таïланду сказано, що король
правити не в силу закону, а за даною нашими предками мудрою
традицiєю. Головою держави вважається король, влада якого
дуже обмежена парламентом. Нинiшнiй король Таïланду — Пумiпон
Адульядет (Рама IX, зiйшов на престол в 1946 р.) зберiг важливi
позицiï в сучасному громадському життi, його персона
вважається священною, уособлюючи собою силу, що
поєднує суспiльство. Вiн є головою держави й верховним
головнокомандуючим, за рекомендацiєю голови Нацiональноï
асамблеï король призначає прем'єр-мiнiстра i
затверджує список членiв кабiнету. Монарх має право
розпускати палату представникiв парламенту й запроваджувати в
краïнi воєнний стан. Законодавча влада представлена
двопалатною Нацiональною Асамблеєю (палата представникiв з 500
членiв i сенат з 200 членiв, що обираються на 4 роки).
Виконавчою владою є уряд на чолi з прем'єр-мiнiстром. До
уряду входять до 44 мiнiстрiв, призначуваних прем'єром. В останнi
роки всi уряди Таïланду формувалися на багатопартiйнiй основi.
Провiднi полiтичнi партiï: Демократична партiя, Партiя
Нацiонального розвитку. Першi племена таï з'явилися в басейнi рiки
Мiнам ще до качану нашоï ери, однак процес формування народу
таï почався в основному в XIII-XIV ст. У цей перiод склалася й
держава таï, яка досягла найбiльшого розквiту в XIV-XVIII ст., алi
потiм унаслiдок феодальних мiжусобиць i воєн iз сусiднiми
краïнами занепалу
В XIX ст. пiдсилилося проникнення в Таïланд колонiальних держав
(Англiï, США, Францiï). У руках iноземних монополiй виявилися
найважливiшi галузi, у тому числi видобуток олова й вольфраму, заготiвля
тикового дерева, банкiвська праворуч.
Напередоднi II Свiтовоï вiйни Англiя контролювала до 70% iноземних
iнвестицiй i таку ж частку зовнiшньоï торгiвлi Таïланду.
Iноземний капiтал робив ставку на закрiплення феодально-помiщицькоï
власностi на землю. У перiод мiж свiтовими вiйнами в таïландському
селi поглибився процес знеземелювання селянства. Позицiï помiщикiв
потiснила нацiональна буржуазiя, який належали переважливо дрiбнi
пiдприємства рисоочисноï, харчовоï, лiсопильноï й
текстильноï промисловостi. Цi роки вiдзначенi ростом боротьби селян
за землю. В 1954 р. краïна була втягнута в агресивний блок СЕАТО,
спiвробiтництво в якому вимагало вiд Таïланду величезних вiйськових
витрат (близько 60% бюджету). Це поставило Таïланд у сильну
економiчну й полiтичну залежнiсть вiд США. Таïланд — аграрно-
iндустрiальна краïна, що розвивається, економiка ïï
знаходиться в сильнiй залежностi вiд iноземного капiталу. Валовий
внутрiшнiй продукт у розрахунку на душу населення становив у липнi 2003
долi 7000 доларiв США.
В обробнiй промисловостi переважають дрiбнi пiдприємства. Ри-
соочиснi заводi зосередженi в Банкоковi й Тонбурi; цукровi — Чонбу-
Рi, Супанбурi, Уттарадiт; лiсопильнi виробництва — Банкок, Тонбу-
Рi, Након-Саван, Накхонратчасiма (Корат). Є також цементнi заводi
в Банкоковi, целюлозно-паперовi фабрики в Канчанабурi. Кустарне
виробництво шовковоï й бавовняноï тканин — Чiенгмай,
Чiенграй, Накхонратчасiма, гончарних виробiв — Банкок, Аютiя,
рiзьблення по срiблу, дереву — Банкок, Чiенгмай, Чiенграй.
Уряд Таïланду вживає заходiв для розвитку промисловостi при
участi iноземного капiталу. У мiстi Сураттанi будується
нафтоперегiнний завод потужнiстю 1,5 млн. т. у рiк, що буде працювати
винятково на привiзнiй сировинi. У Банкоковi i його передмiстях —
3 автоскладальнi пiдприємства. Однак iнвестицiï направляються
головним чином у виробництво текстилю, паперу, харчових продуктiв. В 1960-
1970-i роки виникли пiдприємства харчовоï промисловостi з
виробництва прохолодних напоïв, консервованих морепродуктiв,
заморожування креветок. Продовжується рiст випуску тютюновоï
продукцiï, пластичних мас, цементу, фанери, автомобiльних шин.
Населення Таïланду займається традицiйними кустарними
промислами — рiзьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин i
лакових виробiв.