Демографiчна ситуацiя в Росiï
На початку 90-х рокiв Росiя вступила в смугу найгострiшоïдемографiчноï кризи. Чисельнiсть населення колишнього СРСР до
моменту його розпаду становила 290 млн. чоловiк, з них у РСФСР проживали
149 млн. чоловiк. В 1986 р. природний прирiст населення склав 988 тис.
чiл. Iз середини 1991 р. смертнiсть у Росiï вперше за останнє
сторiччя перевищило народжуванiсть. 1994р. народилися 1млн.420тис.
росiян а вмерли 2млн.300.тис. У вiдсотках цi показники склали:
народжуванiсть 0,93%, смертнiсть 1,5%, рiзниця мiж ними — мiнус
0,57%. Це вже не природний прирiст, а збиток населення.
Природний прирiст зберiгся тiльки в Дагестанi, Чечнi, Кабардино —
Балкарии, Карачаево — Черкесии, Пiвнiчноï Осетiï,
Iнгушетiï, Калмикiï, Тувi, Якутiï — Соха,
Республiки Алтай, у Тюменськiй областi й у деяких пiвнiчних автономних
округах.
У Росiï материнська смертнiсть вище в 10 разiв, чим у Європi,
дитяча- вище в 2,5 рази. У нас — 1,17 народжень на одну жiнку
дiтородного вiку, у той час як тiльки для повного вiдтворення необхiдно
2,15. За останнi 10 рокiв ми втратили 30 млн. чоловiк. I цi втрати
будуть тривати.
Сьогоднi Росiя щорiчно втрачає по 1 млн. чоловiк. Рiк — i
населення Курськоï областi нi, рiк — i населення
Хабаровського краю немає. Особливо катастрофiчна ситуацiя в так
званих росiян краях i областях. У Псковськiй областi на 6434 народженим
в 1995р. довелося 17347 померлих, а природний збиток населення склав,
таким чином, 10913 чоловiк . У Тульськiй областi на 13282 народженим в
1995р. довелося 35248 померлих, а природний збиток населення склав,
таким чином, 21966 чоловiк. Теоретично стало можливо розрахувати день,
коли над останнiм росiянином закриється кришка останньоï
труни.
Причин демографiчноï кризи в Росiï багато, серед них можна
назвати:
1) зменшення тривалостi життя Середня тривалiсть життя в нинiшнiй
Росiï становить 57,7 — рокiв для чоловiкiв i 71,2 роки для
жiнок. Зрiвняємо: для США, Канади, Францiï, Нiмеччини й
iнших розвинених краïн миру цi показники рiвнi вiдповiдно: 73-74
роки й 79-80 рокiв. А для Японiï-Чемпiона з долгожительству
— 75,90 i 81,6 рокiв. Отже, нашi чоловiки сьогоднi живуть у
середньому на 16 рокiв менше, а жiнки на 8 рокiв менше, нiж на
Заходi. Особливо тривожний розрив мiж строками життя протилежних
пiдлог, бiльше 13 рокiв. Такого нi, i не було нiде. Нью-Йорк Таймс
пише, що Росiя стала першою промислово розвитий краïною, що
пережила настiльки рiзке скорочення населення в умовах, коли не було
нiде
За 100 рокiв (приблизно 1838-1938г) тривалiсть життя чоловiкiв i жiнок
виросла в 2 рази.
Примiтно те, що з кiнця XIX столiття збiльшується розрив
показникiв тривалостi чоловiкiв i жiнок, що досягає в 1968-1971гг.
майже дев'яти рокiв.
Розрив тривалостi життя чоловiкiв i жiнок обумовлений не тiльки
бiологiчними факторами, за рахунок яких можна вiднести чотири-п'ять
рокiв такого роду розходжень. Iншi ж чотири-п'ять рокiв розриву
викликанi дiєю специфiчних факторiв.
2) Падiння народжуваностi. В 1993 роцi народжуванiсть упала в порiвняннi
з попереднiм роком на 15% i досягла 9,0 народжених на тисячу чоловiк.
Зараз ми спостерiгаємо тенденцiю до зниження кiлькостi дiтей у
сiм'ï. По даним Держкомстату бiльшiсть росiян у нашi днi
вважає найбiльш прийнятним мати однiєï дитини (1).
Якщо ранiше абсолютно нормальним явищем було 3-4 дитини в сiм'ï, те
зараз багатодiтнi сiм'ï стали зустрiчатися набагато рiдше. Але, як
i колись, для сiмей сiльських жителiв характерно бiльша кiлькiсть дiтей,
чим для мiських сiмей.
Дотепер у сiльськiй мiсцевостi народжуванiсть дiтей у значнiй мiрi
бiльше в порiвняннi з народжуванiстю у великих мiстах, незважаючи на те,
що соцiально-економiчна обстановка привела до некерованостi процесу
урбанiзацiï в багатьох краïнах, у тому числi й Росiï.
Вiдсоток мiського населення в окремих краïнах дорiвнює:Австралiя -75; США — 80; Нiмеччина — 90. Крiм великих мiст
— мiльйонерiв швидко ростуть мiськi агломерацiï або мiста, що
злилися.
По даним 1993г смертнiсть склала 16,6 померлих на 1000 чоловiк.
Зрiвняємо: у США — 9,0 чоловiк, при тiм що тривалiсть життя
там становить 72 року, у Росiï лише 57,7 рокiв.
3) Збiльшення кiлькостi абортiв. АБОРТИ одна з головних причин
низькоï народжуваностi й негативного природного приросту
населення. Число абортiв на тисячу жiнок дiтородного вiку становить у
Росiï 83. А що на Заходi: Нiмеччина 5,1; Австрiя 7,7; Францiя
13,8. Цей список можна продовжити, що не змiнити сутi, серед
краïн Захiдноï Європи ми залишаємося
безумовними лiдерами по числу абортiв, причому наш вiдрив iнших
просто потрясающ. Примiтно, що якщо рухатися по картi Європи iз
Заходу на Схiд кiлькiсть абортiв зростає. В Угорщинi 35,6; у
Югославiï 38,6; у Болгарiï 67,2. За негласним даними на
кiнець 1994р. iз загальноï кiлькостi зареєстрованих
вагiтностей родами закiнчувалося тiльки 32%, iншi 68% — аборти.
Така величезна кiлькiсть абортiв у нашiй краïнi зв'язано,
насамперед з економiчною ситуацiєю в сьогоднiшнiй Росiï.
От уже протягом декiлькох рокiв наша краïна перебуває в
умовах соцiально-економiчноï кризи, що i є причиною такого
демографiчного явища, як аборти. Здебiльшого аборти роблять жiнки у
вiцi вiд 16 до 25 рокiв, тому що цей соцiальний шар перебуває в
найбiльш несприятливому матерiальному становищi. Адже молода самотня
жiнка просто не в змозi належною мiрою забезпечити себе й
своєï дитини.
Лякає статистика дитячоï смертностi в Росiï. Цей
показник дорiвнює 18,6; тобто 18-19 смертей вiку до одного року на
1000, що народилися живими. Зрiвняємо: у США вмирають 5 немовлят з
1000, у Канадi i Японiï — 7, у найбiльш розвинених
краïнах Захiдноï Європи — вiд 6 до 8. У сучаснiй
Росiï дитяча смертнiсть майже в 3 рази вище, нiж у цивiлiзованому
свiтi.
4) Рiст самогубств. На чисельнiсть населення Росiï, хоча й у
незначному ступенi, впливає вiдсоток самогубств.
Можна сказати, що з 1992 року по 1995р. кiлькiсть самогубств помiтно
зросло з 46 125 до 61 000 вiдповiдно. Потiм у перiод з 1995г по 1996г
ïхню кiлькiсть трохи знизилося. Рiзке збiльшення числа самогубств у
перiод з 1992р. по 1995р. пояснюється кризовим розвитком економiки
краïни й падiнням виробництва, а так само рiзким погiршенням соцiально-
економiчного стану Росiï. Помiтимо, що Росiя перебуває в
першiй десятцi краïн з найвищим вiдсотком самогубств.
Також ужасающ вiдсоток кримiнальних злочинiв, зокрема вбивств, по
кiлькостi яких ми вже наближаємося до США, якi є явними
лiдерами в цiй областi. Убивства впливають не стiльки на демографiчний
стан Росiï, скiльки на соцiальне.
5) Мiграцiя. Всi ми знаємо про таке явище, як мiграцiя —
перемiщення населення.
Бiльшi по обсязi перемiщення населення спостерiгалися в роки вiйни й у
першi пiслявоєннi роки. Так, в 1941-1942гг iз районiв, яким
загрожувала окупацiя, було евакуйовано 25 млн. чiл.
В 1968-1969гг перемiнили постiйне мiсце проживання 13,9 млн. чiл,
причому 72% мiгрантiв були в працездатному вiцi. В останнi роки потоками
перемiщення населення була мiграцiя iз села в мiсто.
Так, за рахунок мiграцiï iз сiльськоï мiсцевостi в мiську
мiсцевiсть iз 1970 по 1983р. чисельнiсть сiльського населення
скоротилася з 105,7 до 96, млн. чiл, або на 8,9%, а частка сiльського
населення в загальноï чисельнiсть населення краïни зменшилася
з 44% до 35%. Ця тенденцiя активно триває й у нашi днi.
Загальний обсяг перемiщень населення на нове мiсце проживання досить
великий.
7) Економiчна не стабiльнiсть
8) Вiйни
9) Хвороби
10) Наркоманiя й алкоголiзм
11) Вiдсутнiсть планомiрноï демографiчноï полiтики
20 рокiв тому була прийнята остання постанова спрямоване на пiдвищення
народжуваностi й полiпшення виховання пiдростаючого поколiння.
Прихильнiсть духу й цiлям Каïрськоï конференцiï була
засвiдчена (на сесiï Генеральнiй Асамблеï ООН iз проблем
народонаселення в Нью-Йорку в липнi 1999р.) не тiльки у виступi вiце-
прем'єра В.И. Матвiєнко, але й у нацiональнiй доповiдi,
представленiй на цю сесiю Росiєю. Всi шiсть нацiональних
прiоритетiв демографiчноï полiтики РФ включеноï в себе
планування сiм'ï:
Полiпшення репродуктивного здоров'я.
Пропаганда здорового способу життя. Моральне заохочення вiдповiдального
родительства.
Зниження материнськоï смертностi.
Забезпечення адресноï пiдтримки, малозабезпечених сiмей з дiтьми й
окремими категорiями населення, що бiдують в особливому соцiальному
захистi.
Сприяння адаптацiï мiгрантiв.
Правда, серед цих прiоритетiв немає нi слова про збiльшення
народжуваностi.
У програмному посланнi президента Путiна Федеральним зборам пролунала
теза про серйознiсть i навiть катастрофiчнiсть демографiчноï
ситуацiï в краïнi.
Недавно була опублiкована Концепцiя демографiчноï полiтики
Росiï до 2015 року, вона розроблена пiд керiвництвом одного iз
провiдних наших демографiв — Л. Рибаковского. Уряд схвалив в
основному концепцiю демографiчноï полiтики до 2015 року. Правда, на
брифiнгу пiсля закiнчення засiдання кабiнету мiнiстровi працi й
соцiального розвитку Олександровi Лагодження було набагато легше
говорити про важку демографiчну ситуацiю в сьогоднiшнiй Росiï, чим
наводити конкретнi данi про способи ïï рiшення. Зараз у
краïнi на одну сiм'ю доводиться 1,1 дитини, у той час як для
простого вiдтворення населення необхiдно 2,5. На тлi низькоï
народжуваностi спостерiгається рiст смертностi вiд алкоголiзму,
нещасних випадкiв i низькоï якостi медичних послуг. Збиток
працездатного населення до 2015 року складе 7,4 млн. чоловiк. Минтруд
— основний розроблювач концепцiï — припускає
виправити положення за допомогою рiзних заходiв щодо стимулювання
народжуваностi (позички на житло для молодих сiмей), скороченню
кiлькостi травм на виробництвi й т.д. Ще одним iнструментом рiшення
проблеми може стати продумана мiграцiйна полiтика, що припускає
жорсткiсть процедури надання росiйського громадянства. За словами
мiнiстра по справах федерацiï, нацiональноï й
регiональноï полiтики Олександра Блохiна, перевага потрiбно
вiддавати мiгрантам, здатним самостiйно подбати про себе. Втiм, досить
зрозумiло, що якою-небудь спецiальною демографiчною полiтикою проблеми
не вирiшити. I стан медицини, i кiлькiсть дiтей, що може собi дозволити
середня росiйська сiм'я, прямо залежить вiд загальноï
економiчноï ситуацiï в краïнi. За словами Олександра
Лагодження, у наступнi бюджети Росiï необхiдно закладати бiльше
високi темпи росту зарплати в державному секторi. Взагалi ж грошi на
реалiзацiю демографiчноï концепцiï знайти буде нелегко. На
весь комплекс заходiв необхiдно 450 млрд. руб., а всi соцiальнi витрати
2000 року склали 270 млрд. руб.
Демографiчна ситуацiя й соцiальна полiтика в Костромськiй областi.
Демографiчну ситуацiю в областi теж можна назвати критичноï.
.За по-следние десять рокiв кiлькiсть жителiв у нашiй областi сокра-
тилось без малого на 25 тисяч че-ловек i склало 774 тисячi. Ес-Чи б не
значний приплив пе-реселенцев в область, населення скоротилося б майже
на 57 тисяч чоловiк. У нас смертнiсть преви-шает народжуванiсть.
Тривожить си-туация в Галицькому, Кологривском, Макарьевском, Нерехтском
районах, де народу вмирає в три рази бiльше, нiж
народжується. За прогнозами спе-циалистов, до 2016 року в нашiй
областi залишиться 701 тисяча че-ловек. Iнша, не менш небезпечна
тенденцiя — старiння населення. У рядi районiв областi количе-ство
людей старше трудоспособ-ного вiку становить 30 про-центiв i вище.
Збiльшенню коли-чества людей похилого вiку способст-вуют тi програми
переселення, якi здiйснюються й будуть здiйснюватися в Костромi.
Очiкується приïзд у наше мiсто близько 10 тисяч чоловiк, в
основ-ном пенсiйного вiку.
По даним Костромського обласноï комiтету державноï статистики
(2001) Сучаснi тенденцiï в демографiчних процесах указують на вус-
тойчивий характер процесу депопуляции (зниження чисельностi населення).
Стiйка тенденцiя скорочення чисельностi населення вiдзначається з
1992 року з рiзким збiльшенням темпiв з початку 1996 року. За останнi
десять рокiв чисельнiсть постiйного населення областi скоротилася на
24,9 тис. чоловiк, або на 3,1 вiдсотки. Середньорiчне ж зниження за 10
рокiв склало 0,3 про-центи. Вiдбулося це за рахунок природних втрат i
якби не значний приплив мiгрантiв в область, що компенсувала природний
збиток, те сокра-щение числа костромичей за цей перiод склало б 56,9
тис. чоловiк (в 2,3 рази вище). До початку 2000 року чисельнiсть
постiйного населення областi з-ставила 780,7 тис. чоловiк, з них 514,8
тис. (65,9%) городян. 265,9 тис. (34,1%) сiльських жителiв, 363,0
тис.(46,5%) чоловiкiв i 417,7(53,5%) тис. жiнок. По оцiнцi на початок
2001 року чисельнiсть жителiв областi склала 774,5 тис. чоловiк, що на
6.2 тис. чоловiк менше в порiвняннi з початком 2000 року.
Природний збиток населення в 2000 роцi спостерiгався у всiх районах
областi, причому смертнiсть перевищувала народжуванiсть у середньому в
2,3 рази. Са-Мими неблагополучними районами були Галицький,
Кологривский, Макарьевский, Мантуровский, Нерехтский i Поназиревский, де
число померлих в 3 i бо-леï разу перевищувалася число народжених.
З 1990р. середньорiчне число народжених в областi скоротилося на 4,1
тис. чоловiк, або на 40,5 вiдсотка й в 2000 роцi склало 6086 чоловiк. У
цiлому по областi за аналiзований перiод вiдзначалося рiзке зниження
рiвня народжуваностi: з 12,6 немовляти на тисячу населення в 1990 роцi
до 7,8 — в 2000р. Ця тенденцiя вiдзначається й по всiй
Росiï, але по нашiй областi уро-вень народжуваностi на 5-8
вiдсоткiв нижче середнього по краïнi.
Високий рiвень природного збитку викликаний не тiльки низкою рождае-
мостью, але й високою смертнiстю населення. Рiвень смертностi пiдвищився
з 16,3 померлих на 1000 населення в 1990 роцi, до — 18,2 в 2000
роцi. Самий ви-сокий рiвень смертностi в 2000 I оду спостерiгався в
Сусанинском (28,4 померлих на 1000 населення), Кологривском (24.3) i
Нерехтском (22,8) районах, бiльше бла-гополучная ситуацiя в м.
Волгореченск (10.5) i Павинском районi (13,9).
При обший тенденцiï зниження чисельностi населення, з 1989 року але
1996 рiк спостерiгалося збiльшення числа осiб старше працездатного вiку
на 10,4 тис. чоловiк, або на 5.7 вiдсотка. З 1996 року з'явилася стiйка
тен-денция рiзкого зниження чисельностi й у цiй вiковiй групi, що тiльки
за чотири роки склало 9,2 тис. чоловiк. На початок 2000 року з кожних
ста жителiв у пенсiйному вiцi перебували 24, з них 26 на селi й 22 у горо-
дi. З 1989 року спостерiгається постiйне зниження частки населення
моложе працездатного вiку, на початок 2000 року частка цiєï
вiковоï групи зменшилася з 22.6 вiдсотка до 19.0 вiдсотка або на
4,5 процентних пункти (середньорiчне зниження — 0.4%). В останнi
сiм рокiв частка населення трудо-здатного вiку має тимчасову
тенденцiю до росту, з 1993 року до 2000 року вона виросла з 53,9 до 57.5
вiдсотка або на 3.6 процентних пункту, це пов'язане з переходом у цю
вiкову групу дiтей народженим у серединi 80-х(коли спостерiгався рiст
народжень, обумовлений прийнятими державою заходами щодо пiдтримки
матерiв). Частка населення старше працездатного вiку при рiвномiрних
незначних темпах росту на початок 1997 року збiльшилася на 1,5
процентних пункту, за три наступнi роки частка цiєï вiковий
груп-пи знизилася на 0,7 процентних пункту й склала на початок 2000 року
23.5 вiдсотка.
Найбiльшою мiрою процес старiння торкнувся Кадийский, Макарьевский,
Мантуровский i Поназиревский район, де частка населення старше трудо-
здатного вiку становить 30 вiдсоткiв.
Iнтенсивне скорочення народжуваностi й рiст числа людей пенсiйного вiку
прискорили процес старiння населення. За мiжнародними критерiями
населення краïни вважається старим, коли питома вага
вiковоï групи 65 рокiв i бiльше перевищує 7 вiдсоткiв, у цей
час у цьому вiцi нахо-дится 15 вiдсоткiв костромичей.
Зрушення у вiковiй структурi населення впливають на демографiчне
навантаження працездатного населення. Демографiчне навантаження непроизводст-
венного населення на 1000 особи працездатного вiку знизилися з 828 чоло-
вiк в 1989г. до 739 на початок 2000р. або на 11 вiдсоткiв, у тому числi
по групi дiтей i пiдлiткiв — на 20 вiдсоткiв, осiб пенсiйного вiку
— на 1,4 про-центи. Частка людей похилого вiку в загальнiй
чисельностi населення областi в 1,2 рази перевищує частку дiтей i
пiдлiткiв до 16 рокiв.
