Африка

Це самий пекучий континент Землi. Вiн майже симетрично розташований по
обох сторони екватора. Цей материк- другоï по площi й висотi над
рiвнем моря (пiсля Азiï) i четвертий по чисельностi населення. Там
знайденi самi древнi останки людини. Є всi пiдстави думати, що
саме Африка була колискою людини, що расселились iз ïï
приекваториальних лiсiв по iнших континентах. Африка лежить мiж двох
океанiв: Атлантичним на заходi, Iндiйським на сходi, близько стикаючись
на пiвночi з Європою й на пiвнiчному сходi — з Азiєю
Пiвнiчну Африку обмиває Середземне море, що вважається в
основному Європейським. Североафриканские краïни набагато
бiльше по розмiрах, чим краïни Європи. Алжир, наприклад, по
площi вчетверо бiльше Францiï, колонiєю якоï вiн був.
Єгипет — в 3 рази бiльше Iталiï, Лiвiя — в 13
разiв бiльше Грецiï. А найбiльшою територiєю володiє
Судан, розташований ледве пiвденнiше цих краïн, — 2500тис. км
квадратних. Але в межах цих краïн розташовуються великi пустелi,
тому ïхнє населення не так велике. Сама населена краïна
Африки — Нiгерiя (близько 60 млн. чоловiк), але по площi вона
займає на континентi всього лише 13-е мiсце
В 400 км вiд Африки розташований острiв Мадагаскар, 4-й по розмiрах
островiв миру
Африканський материк складний древнiми (докембрийскими) породами, що
виступають у рiзних мiсцях на поверхнi у виглядi щитiв, мiж якими
перебувають великi западини, заповненi молодими осадовими породами.
Глибокi розлами земноï кори утворили складне Схiдно-Африканське
плоскогiр'я, що не має собi рiвних у свiтi по довжинi (бiльше 6000
км) i контрастам опускань i пiдняттiв. Африканськi озера заповнили
глибокi западини, сама дивна з яких зайнята сверхсоленими водами
Червоного моря. Африка вiдома нафтовим родовищами на пiвночi, золотом i
алмазами — на пiвднi. Головне природне багатство Африки —
приекваториальние лiсу (гилеи), нiде бiльше що не займають такого
великого простору. Дерева висотою до 60-80 метрiв цiлий рiк покритi
зеленим листям. Ïхнi гiлки тiсно сплетенi, образуя дах. Стовбури й
галузi дерев повитi лiанами. На деревах безлiч рослин- паразитiв, серед
яких видiляються своєрiднiстю яскравих квiтiв орхiдеï
Своïми обрисами територiя Єгипту нагадує квадрат, кожна
зi сторiн якого дорiвнює 1000км. З пiвночi на пiвдень весь цей
квадрат перетинає велика африканська рiка Нил (так ми
називаємо рiку, що утворилася в результатi злиття Бiлого й
Блакитного Нила.) По сутi, долина й дельта Нила — це величезний
оазис серед пустель
Нил харчується водами лiтнiх тропiчних злив, якi йдуть там, де
починається Голубой Нил, на Ефiопському нагiр'ï. Узимку, коли
дощi припиняються, рiвень води в Нилi падає. Пiд час лiтнiх дощiв
Нил розливається, i якби не дамби уздовж його берегiв, долина рiки
щораз виявлялася пiд водою, як це бувало в стародавностi
Нил- головне джерело води в краïнi, оточеноï пустелями. Жодне
рослина не виросте на родючих землях долини Нила без поливу, тому всю
долину й дельту рiки покриває густа мережа зрошувальних каналiв.
Щоб дорогоцiннi води Нила не йшли дарма в Середземне море, бiля мiста
Асуана, у верхньому плинi рiки, були побудованi двi греблi: стара й нова
висотна платина, що дозволяє збирати у водоймище величезний запас
води, а, отже, збiльшувати площу полiв
У результатi зведення висотноï Асуанськоï греблi частина
земель була затоплена. У район затоплення попадали два чудових древнiх
храми, вирубаних у скелi бiльше 3тис. рокiв тому й присвячених фараоновi
Рамзесу другому. Довелося перенести колоси Размеса другого на скелю в
старого русла рiки: ïх спочатку розрiзали на блоки, а потiм знову
змонтували
Саме мiсто Асуан, нинi саме велике мiсто на пiвднi Єгипту, у
стародавностi був центром торгiвлi iз Суданом i Ефiопiєю. Недалеко
вiд мiста перебував музей старожитностей, де зберiгаються безцiннi
пам'ятники давньоєгипетського мистецтва
У мiстах до пiвночi вiд Асуана багато цукрових заводiв. Крiм цукру, зi
стебел цукрового очерету тут роблять папiр
Якщо плисти по Ниловi на пiвнiч вiд Асуана, то ми потрапимо в невелике
мiсто Луксор, розташований на мiсцi давньоєгипетського мiста Фиви.
Це теперiшнє мiсто-музей, у ньому збереглися храми й палаци
фараонiв, серед яких самий знаменитий — храм Амонара, побудований
в 15-13вв. до н. е Вся долина Єгипту до самих границь iз пустелею
зайнята полями бавовнику, кукурудзи, цукрового очерету, пшеницi,
бобових. Там, де на поверхню виходять ґрунтовi води, ростуть
фiнiковi пальми, маслиновi дерева, банани, вирощують виноград,
апельсини, мандарини й лимони, а також рис i арахiс
Бiльшiсть населення Єгипту — фелахи (селяни, якi займаються
землеробством). Вони рiдко залишають рiдне село , хiба тiльки
виïжджають на базар у найближче мiсто. Всi села схожi один на
одного: скупчення будинкiв iз цегли iз плоским дахом. Половину
єдиноï кiмнати займає плоска пiч, на якiй звичайно
сплять узимку. Пекти необхiдна навiть у зимовiй Африцi: хоча в сiчнi
вдень температура може пiднiматися до +30 С, уночi вона
опускається до 0
КАÏР I ОЛЕКСАНДРIЯ — самi бiльшi мiста — завжди були
головними торговими центрами, це був центр економiчного життя
краïни
Каïр був заснований арабами в 10в. трохи пiвнiчнiше того мiсця, де
бiльше 4 тисячi рокiв тому перебував Мемфiс — столиця Древнього
Єгипту. У Каïрi проживає приблизно шоста частина всiх
єгиптян, а на його пiдприємствах працює третина всiх
єгипетських робiтникiв
Квартали уздовж берегiв Нила забудованi висотними будинками, у яких
розташувалися контори фiрм, видавництва, редакцiï газет, кращi
магазини й готелi. У старiй частинi Каïра живе й працює
трудовий народ. Тут iз часiв середньовiччя збереглися вузькi вулички зi
старими будинками без усяких зручностей. На шумних базарах працюють
ремiсники, що виготовляють традицiйнi предмети єгипетського
побуту, якi користуються попитом у численних гостей столицi
Каïр-Це й промисловий, i культурний центр Єгипту. У його
унiверситетi вчиться молодь iз краïн Африки й Азiï.
Мусульманський унiверситет готовить вище духiвництво, але одночасно при
ньому є iнженерний i жiночий факультети, вiддiлення арабськоï
мови. У бiблiотеках Каïра зберiгаються тисячi найцiннiших книг
У пригородi Каïра побудований найбiльший у Єгиптi
металургiйний завод, що постачає всю краïну чавуном i сталлю.
Тут же випускають металорiзальнi верстати, вагони, автомобiлi, цемент i
iншi будiвельнi матерiали, шовковi тканини
Дельта Нила, де перебуває Каïр, — сама густонаселена
частина краïни. Неораноï землi тут майже не залишилося, лише
уздовж берегiв Нила ростуть рiзнi види акацiй, сикомори (рiд фiкусiв),
тамарикоси. З берегiв Нила зовсiм зник знаменитий папiрус. (Тепер ця
рослина можна бачити лише по берегах озер у пiвнiчнiй частинi дельти
Нила.) У цi мiсця прилiтають на зимiвлю лелеки, бiлi, пурпурнi й сiрi
чаплi, дикi гусаки, багато iнших птахiв
ОЛЕКСАНДРIЯ , нинi другий пiсля Каïра iндустрiальний центр
краïни, була заснована Олександром Македонським в 332-331 гг. до н.
е. Мiсто має багату iсторiю. Олександрiя була столицею
Єгипту( 305-30 гг. до н. е.) i одним зi свiтових культурних
центрiв того часу, а в 7 в. перейшла пiд владу арабiв. Про давню давнину
нинi нагадують пам'ятники архiтектури, античностi, мусульманськi мечетi
СУЕЦЬКИЙ КАНАЛ був вiдкритий в 1869 роцi. Проходячи через Суецький
перешийок, вiн з'єднує Червоне й Середземне моря. По
Суецькому каналi лежить найкоротший водний шлях з Європи в Азiю.
Довжина каналу -161км, ширина- 120-150 метрiв. Для того щоб великi судна
могли розiйтися, через кожнi 40км улаштованi розширювальнi дiлянки, але
навiть на цих дiлянках одному iз судiв доводиться причалювати до берега.
Однак бiльшим сучасним нафтоналивним позичкам, що везуть нафта iз
Саудiвськоï Аравiï в Європу, доводиться ходити навколо
Африки
Через Суецький канал у порти Атлантичного й Iндiйського океанiв везуть
нафта, що добувають на Аравiйському пiвостровi й на родовищах по берегах
Суецького каналу, джгутове волокно для виготовлення мiшкiв i канатiв,
сiль, сигарети, бавовна, зерно, фрукти й багато iнших товарiв
На берегах Суецького каналу виросли великi мiста: Порт-Саïд, Суец,
Исмаилия. У Суецi працюють нафтопереробнi заводи, верфi, де будують i
ремонтують судна, рибоконсервнi заводи
НИЛ — сама довга рiка на Землi, простягнулася на вiдстанi 6,650 км
до пiвночi вiд верхнiх джерел на пiвднi те Екватора до Середземного
моря. Вiн протiкає в основному по територiï Судану на пiвнiчно-
заходi Африцi. Саме вiддалене джерело рiка Кагера, бере початок у
Бурундi, пiсля цього впадає в озеро Вiкторiя, що вважається
офiцiйним джерелом рiки. З озера Вiкторiя, що вважається офiцiйним
джерелом рiки. З озера Вiкторiя Нил, стаючи Бiлим Нилом пiсля злиття з
рiкою Собат у Суданi. У Хартумi Бiлий Нил з'єднується iз
Блакитним Нилом, а через 333 кiлометрiв на пiвнiч, рiка одержує
головний остаточний приплив Атбару. Пiсля злиття з Атбарой, Нил тече по
величезнiй кривiй. До пiвночi вiд Каïра утвориться дельта Нила,
розщеплена на безлiч менших рiк, якi впадають у Середземне море. Басейн
Нила включає частини Бурундi, Танзанiï, Руанди, Заïра,
Кенiï, Уганди, Ефiопiï, бiльшу частину Судану й весь
Єгипет ОЗЕРО ВIКТОРIЯ — найбiльше озеро в Африцi, i друге по
величинi прiсне озеро у свiтi, пiсля Верхнього озера. Озеро Вiкторiя
перебуває на границi мiж Угандою, Танзанiєю й Кенiєю.
Озеро охоплює область площею 69,484 квадратних кiлометрiв. На
вiдмiну вiд глибоководних сусiдiв, Танганьïки й Ньяси, якi лежать у
межах системи ущелин Африки, озеро Вiкторiя заповнює дрiбну
западину мiж схiдною й захiдною сторонами долини Великоï ущелини.
Озеро, що перебуває безпосередньо на екваторi, одержує
величезну кiлькiсть води вiд дощiв, чим вiд всiх своïх припливiв