Великi Географiчнi Вiдкриття

Змiст:
Введення
Найважливiшi географiчнi вiдкриття i ïхнi наслiдки
Висновок
Список лiтератури
Введення
Перiоду розкладання феодалiзму й виникненню капiталiстичних вiдносин передували Великi географiчнi вiдкриття, що зiграли важливу роль у переходi до буржуазного способу виробництва.
Великi географiчнi вiдкриття були викликанi розвитком продуктивних сил суспiльства, ростом товарно-грошових вiдносин i необхiднiстю золота й срiбла для подальшого звертання засобiв, тому що грошi поступово ставали саме засобом звертання.
У рамках вiдомого Європейцями миру (в основному середземномор'я) необхiдних джерел золота й срiбла не було. У той же час на Сходi, по поданнях європейцiв, таïлися невичерпнi багатства: пряностi, дорогоцiннi метали, шовковi тканини й т. д. Оволодiння Сходом ставало дуже привабливим. Золото шукали мандрiвники. Знаючи про iснування Iндiï й Китаю, мандрiвники шукали до них ськладнi шляхи, споряджали експедицiï.
Найважливiшi географiчнi вiдкриття i ïхнi економiчнi
      дослiдження
Спорядження дорогих i ськладних експедицiй було пiд силу лише потужним централiзованим монархiям. Здiйснення даних подорожей не могло бути можливим без достатнього прогресу в кораблебудуваннi й мореплаваннi. До середини XV столiття в Захiднiй Європi будувалися великi морськi судна, якi могли робити тривалi плавання. Увiйшли в користування компас, географiчнi карти.
Поштовхом до пошукiв нових морських шляхiв на Схiд послужили перешкоди, учиненi Турками й Арабами, торговельними зв'язками Європи з переднiм Сходом. У зв'язку iз цим сталi розробляти плани досягнень Iндiï морським шляхом навколо берегiв Африки. Першi кроки в цьому напрямку були зробленi Португалiєю й Iспанiєю. Португальськi мореплавцям в 1486 роцi вдалося обiгнути Ю. Частина Африки, а в 1498 роцi Васько да Гама досяг берегiв Iндiï. Через те, що Португалiя закрила iншою державою шляху уздовж берегiв Африки, В Iспанiï одержала пiдтримку iдея генуезського моряка Христофора Колумба послати експедицiю у вiдкритий океан у захiдному напрямку. Подорож Колумба завершилося вiдкриттям нового континенту — Америки.
Важливе значення мало першу кругосвiтню подорож, доконана в 1519-1522 гг. Експедицiєю Ф. Магеллана, що поклала початок освоєнню Тихого океану.
Великi географiчнi вiдкриття були зробленi в XVI англiйськими й французькими мореплавцями в Пiвнiчнiй Америцi, а також росiйськими мандрiвниками в Северо — Схiдноï Азiï, до середини XVII столiття, що вийшли на береги Тихого океану.
Великi географiчнi вiдкриття дали поштовх торгiвлi, мореплаванню й промисловостi й мали величезне економiчне значення. Результатами вiдкриттiв було раптове розширення всесвiтнього ринку, множення товарiв, що звертаються, суперництво мiж нацiями в прагненнi опанувати азiатськими ськарбами, колонiальна система… При цьому центр свiтових торговельних шляхiв перейшла iз Середземного моря на Атлантичний океан, що мало своï наслiдки: пiднесення Англiï, Iспанiï, Португалiï, Голландiï й Францiï.
У результатi з колонiй у Європу заюшила велика кiлькiсть золота й срiбла. Так, кiлькiсть срiбла в Європi протягом XVI столiття збiльшувалося в 3 iз зайвим разу, кiлькiсть золота — в 2 iз зайвим разу. У зв'язку iз цим вiдбулася так звана революцiя цiн — рiзке зростання цiн на сiльськогосподарськi й промисловi продукти. В Iспанiï в плинi XVI столiття цiни збiльшилися бiльш нiж у чотири рази, в Англiï, Голландiï й у Францiï — в 2 — 2,5 рази. Це принесло виграш i багатство торгово — промисловим верствам населення, почалося швидке формування буржуазiï. Великi географiчнi вiдкриття значно розширили свiтовий ринок. Якiсть товарiв, що звертаються, рiзко зросло. У торговельний зворот увiйшли новi продукти, невiдомi ранiше європейцям: тютюн, кава, чай, какао, бавовна, кукурудза й iн. В особi колонiй для Європейськоï промисловостi утворилася ємний зовнiшнiй ринок збуту. У наслiдку цього виникла криза цеховоï системи, нездатний задовольняти цей зрослий попит. Середньовiчне ремесло було змушено поступитися мiсцем капiталiстичнiй мануфактурi, що ськлала цеховi обмеження й значно збiльшило масштаби виробництва завдяки подiлу, що застосувався, працi. Це мало своïм результатом концентрацiю торговельного й промислового капiталу й формування класу буржуазiï.
Таким чином, великi географiчнi вiдкриття ськлали один з головних моментiв, що сприяли переходу феодального способу виробництва в капiталiстичний. Пiд час Великих географiчних вiдкриттiв найбiльше збагатилися Iспанiя й Португалiя, ранiше iнших начавшие захоплення колонiй за допомогою збiднiлого дворянства, з полюванням наигравшихся в тривалi вiйськовi експедицiï.
Завдяки активноï зовнiшньоï полiтики Iспанiя в XVI столiттi захопила величезнi колонiальнi володiння. Однак залишалися вiдсталою феодальною краïною, у зiткненнi з капiталiстичними суперниками — Голландiєю й Англiєю, Iспанiя була змушена поступитися провiдним мiсцем у Європi.
Великi географiчнi вiдкриття сприяли перетворенню Нiдерландiв (до ськладу якоï входили сучаснi Голландiя, Бельгiя, Люксембург i пiвнiчна Францiя) у найбiльш економiчну розвинену частину Європи. Будучи порiвняно невеликою краïною, Нiдерланди на початку XVI столiттi володiли вже розвитий промисловiстю, мали великий торговельний флот i сучаснi значнi торговельнi операцiï по обслуговуванню європейського ринку колонiальними товарами. Мiста Антверпен i Амстердам являли собою найбiльшi центри мiжнародноï торгiвлi, маючи тiснi зв'язки з колонiями й бiльшiстю європейських держав.
Торговельна могутнiсть Голландiï бути незаперечно. Величезний торговельний флот дозволяв краïнi здiйснювати широку посередницьку торгiвлю й стать свiтовим перевiзником.
Починаючи з XVI столiття Англiя, у свою чергу, вступила на шлях колонiальних захоплень. Участь Англiï у Великих географiчних вiдкриттях виявленоï в органiзацiï ряду експедицiй з метою досягти Iндiï пiвнiчно-схiдним i пiвнiчно-захiдним шляхами. У результатi Англiя закрiпилася на територiï Пiвнiчноï Америки. В 70-х роках XVI столiття вона опанувала Ньюфаундлендом, а спочатку XVII столiття утворила на територiï Американського континенту колонiï.
У краïнi були створенi великi колонiальнi компанiï, що ведуть запеклу боротьбу з iноземним купецтвом. Особливу могутнiсть придбала всемогутня й знаменита Ост — Iндiйська компанiя, заснована в 1600 роцi й ставшая плацдармi для наступних завоювань. Португалiя, не витримавши конкуренцiï з Iспанiєю була змушена спрямувати погляди на завоювання iнших територiй. Португальцi стали хазяями Пiвденних морiв i Iндiйського океану, використовуючи пiратськi методи: захоплюючи, грабуючи й винищували екiпажi кораблiв мусульманських купцiв, що тримали у своïх руках морську торгiвлю з Iндiєю. Таким чином, Португалiя повнiстю захопила у своï руки морськi комунiкацiï на Iндiйському океанi й навколо Африки. Панування на пiвденних морях забезпечувалося мережею укрiплених вiйськово-морських баз, що уможливило поступове захоплення частини Iндiï. Доходи вiд португальськоï колонiальноï iмперiï в Iндiï й Бразилiï йшли, насамперед, у ськарбницю. Дворянство й чиновники збагачувалися як представникiв королiвськоï влади в колонiï.
Слiд зазначити, що Францiя була краïною, який дiсталася менша частина колонiй. Iдея розвитку французьких колонiй бачилася аналогiчною долею французьких селян. Францiя виявилася однiєï iз краïн, який завоювання колонiй не пiшло на користь: всi отриманi з колонiй засоби йшли на змiст королiвського двору.
Таким чином, Великi географiчнi вiдкриття послужили змiнами в економiцi й соцiальнiй структурi суспiльства багатьох краïн миру.
Так, революцiя цiн з'явилася новим фактором первiсного нагромадження капiталу. Вона пiдсилила економiчну роль буржуазiï i ïхнiх елементiв iз дворянства й крiпосництва, якi в тiм або iншому ступенi виявилися, пов'язанi з новими способами виробництва.
Великi географiчнi вiдкриття тяжким тягарем лягли на плечi селянства, змушеного платити за спорядження експедицiй, а також розорялися в результатi стрибка цiн.
Таким чином, у розумних краïнах миру Великi географiчнi вiдкриття викликали неоднозначну реакцiю економiчного розвитку.

Висновок
Отже, для великих географiчних вiдкриттiв були серйознi iсторичнi й економiчнi передумови: для подальшого розвитку європейськi краïни мали потребу в дорогоцiнних металах: золотi й срiблi, була необхiдна для подорожей технiка: досить був розвинений флот. Крiм того, Схiд сприймався як сокровещница.
Великi географiчнi вiдкриття полягали у вiдкриттi Америки, дослiджень тихого й Атлантичного океанiв, у знаходженнi морського шляху в Iндiю навколо Африки, а також у вiдкриттях росiйських, iспанських, французьких i iн. мандрiвникiв.
У результатi великих географiчних вiдкриттiв в економiцi Нiдерландiв i Англiï бурхливий капiталiстичний розвиток, що послужило розвитку шаруючи буржуазiï, а також розвитку торгiвлi й т. п.
Францiя, Iспанiя й Португалiя слабкiше користувалася результатами вiдкриттiв, тому що вiдсутнiсть економiчних стимулiв привело тiльки до росту розкошi серед правлячих класiв.
Лiтература: Пiдручник по географiï.
Радянський Енциклопедичний словник.
Меньшиков А. С. Великi географiчнi вiдкриття. — М.: 1983.
Iсторiя свiтовоï економiки. — М.: 1995. Економiчна iсторiя . М.: 1988.