Розподiл Виробничих Сил

1. Об'єкт, предмет i теоретичнi основи вивчення дисциплiни РПС i ЕР
I.) Зложилося трохи пониманий РПС: По-перше РПС — це просторове
поширення речовинних компонентiв пр-ва й праця. р-сов. По-друге,
— це процес зрушень у РПС на опред. территор. за опред. час. Пiд
РПС розумiється совокуп. процесiв по розмiщенню
пiдприємств, р-сов i ифраструктури.
РПС визначається: 1) господств. способом пр-ва; 2) особливостями
територiального подiлу працi; 3) природн. i соц. — ек. умовами; 4)
факторами розмiщення конкрретн. пр-в i пiдприємств.
Об'єктом РПС виступає освоєна частина географ.
оболонки й общ-в у його взаємодiï iз природою, iншими словами
об'єктом виступають хоз-ва й галузi, населення й природн. р-си.
Предметом РПС виступають: 1) умови; 2) особливостi; 3) ефективнiсть
територiального размещ. общ-го пр-ва i його разв-iя в межах окремоï
краïни або ïï террритор-ии.
Пiд Умовами розумiють природнi й ек-ие передумови. Пiд
Особливостями ïх структур. якостi (а саме ïх галузевий
стр-ри (ОС) i территор. стр-ри (ТС) ) , а Ефективнiсть
розумiється як ек-кая, соц-а й екологич-ая результативнiсть
розмiщення.
I I.) Економiка р-нiв ЕР — це науковий напрямок регионалистики.
Об'єктом ЕР — явл. стан розвитку хоз-ва окремих територiй,
вони носять назв. економич. i промиш-их р-нiв.
Предмет ЕР — явл. аналiз ïх ТС i территор. органiзацiï
(ТЕ) Теоретичнi основи: Вони полягають у тiм, що в цих науках
Сформувалися закономiрностi й принципи формування произ-них структур
територiй виявленi умови й ф-ри рацiонального РПС сформованi методи на
основi кот. дослiджуються РПС i ЕР (системний, простр-ного аналiзу,
моделювання) .
Тому в структ-ре знань РПС видiляються три рiвнi: 1 рiвень
Емпiричний (на ньому накопичується й обробляється
iнформацiя) ; 2 рiвень Теоретичний ( исслед-ся принципи, ф-ри РПС
i висуваються гiпотези) ; 3 рiвень Конструктивний (виробляються
концепцiï, даються прогнози, теорiя впроваджується в
практику) .
2. Особливостi розвитку науки РПС i ЕР. Мiсце в системi ек-ïх i
географ^-ïх наук. В iсторiï науки РПС видiляється три
етапи: 1 етап — початковий (утробний) починається з перiоду
великих гегр. вiдкриттiв по 18 в. у той перiод уже стали потрiбнi знання
по конкр. территор., тому ел-ти аналiзу РПС зустрiчаються в таких
науках, як комерцiйна географiя; 2 етап — камеральна статистика; 3
етап — становлення (кiн. 19-сiрий. 20в.) , вiн вiдрiзняється
появл. концепцiй, тобто найбiльш iстотних ел-ов теорiï.
3. Основнi концепцiï й теорiï РПС.
Засновники теорiï виробництва Вебер i Тюнен показали, що саме
розмiщення окремого пiдприємства може забезпечити, при однаковi
умови, iндивiдуальному власниковi найбiльший дохiд.
Наприкiнцi 19в. i в нач. 20 проблема розмiщення пр-ва обмежувалася
теорiєю штандорту , суть якоï ськладається у виборi
оптимального для власника мiсця розмiщення окремого пiдприємства,
за принципом найменших витрат, а розмiщення промисловостi
визначається трьома фак-мi: 1) транспортною
орiєнтацiєю; 2) робочою орiєнтацiєю; 3)
агломерацiєю. Теорiя розмiщення с/г Тюнена. Ïï суть
полягає в тому, що велике мiсто розглядається як
єдиний ринок збуту сiльськогосподарських продуктiв, вiдносно кот.
розмiщаються с/г, причому автор пiдкреслює вигiднiсть застосування
рiзних варiантiв розмiщення с/г. В 40-х роках 20в. була опублiкована
робота нiмецького проф. Льоша. На вiдмiну вiд Вебера, Льош надає
великого значення ринкам збуту готовоï продукцiï, як головному
ф-ру розмiщення пр-ва, категорично затверджуючи, що правильним є
таке розмiщення, кот. забезпечує максимальнi доходи. Зараз серед
найпоширенiших теорiй видiляється географiчний детермiнiзм , кот.
вирiшальне значення надає географ. середовищу в розвитку
промисловостi рiзних краïн i р-нiв. Теоретичнi висновки
представникiв цiєï теорiï спростовуються досягненнями
НТП, однак не можна недооцiнювати географiчне середовище при ПР.
Найбiльш розробленi концепцiï: 1) территор-ая органiзацiя з/х (И.
Тюнен) ; 2) ф-рiв розмiщення промиш-ти (А. Вебер) ; 3) розмiщення нас.
пунктiв, теорiя центральних мiсць (Кристаллер) ; 4) полюсiв разв-iя й
центрiв росту (Перру) .
4. Основнi закономiрностi розмiщення пр-ва: суть i характеристики.
Закономiрнiсть просторова модифiкацiя ек. з-на й виражає основ.
тенденцiï розмiщення. Кожна закон-ть несе в собi 3 особливостi: 1)
Об'єктивнiсть, тобто проявляється мимо волi й
свiдомостi людей; 2) Iсторичнiсть, при особливих усл. вони
виникають в опред. момент припиняють свою деят-ть; 3)
Автономнiсть, тобто вони не залежать друуг вiд друга.
Закон-Ть розмiщення пр-ва — це об'єктивнi категорiï,
кот. зiзнаються й свiдомо використовуються в практичноï деят-ти.
Закономiрностi в РПС:
Рацiонального розмiщення пр-ва. Вона виходить iз загального з-на
економiï часу й загального пiдвищення произ-ти працi. Одночасно
рацiонально таке розмiщення, кот. приносить дохiд шляхом економiï
витрат, а саме фiнансових, див. ф-лу: alt="c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\gu_72\image1193.gif" width="82"
height="45" class=""/>Де Т-Т — окупнiсть кап. вкладень; ДО1 i ДО2
загальнi розмiри кап. витрат у двох конкуруючих крапках; U1 i U2
загальнi витрати пр-ва в цих крапках. По-друге економiя матер. —
речовинних витрат (а стр-ре витрат,. вони досягають 75%) . По-
третє економiï транспортних витрат. Ця задо-ть
реалiзується колись ввсего черец принцип розмiщення пр-ва в джерел
сировини, палива й споживача, що у свою чергу зменшить витрати,
рациональней будуть исполь-ся енергоресурси й менше забруднюватися окр.
середовище. Пропорцiйне й планове розмiщення. Походить iз галузевих
пропорцiй i рекомендованих планiв разв-iя (бiзнес-планiв, планiв
регiонального разв-iя) . Вона втiлюється в життя дiєю
принципiв вирiвнювання рiвнiв економiчного разв-iя районiв, территор-го
зближення перерабат-щей пр-ти з добив-щей, рацiоналiзацiï межрайо-
их ек-iх зв'язкiв. В усл. переходу до рин. ек-ке практично реалiзувати
цю задо-ть iз може через ек-ое регул-ние, кот. передбачає надання
певних пiльг iнвесторам капiталу. Облiк цiєï задо-ти дасть
возм-ть практично вирiвнювати рiвнi ек-го разв-ия регiонiв, бiльш
рiвномiрно розвивати пр-ние сили ек. р-нiв. Комплекснiсть.
Випливає з ек. з-на общ-го разд. працi, кот. у просторовому
аспектi модифiкується в з-н террит-го разд. працi й
проявляється у формир-нии ек. р-нiв i спецiалiзацiï ïх
хоз-в. Правильне об'єднання й взаємозалежне разв-тие галузей
на певноï территоррии дасть єкономию, зарахунок зниження
витрат основного пр-ва й також здешевлення перевлзок сировини й гот. про-
ции. Раз-Ие разд. працi на основi облiку природн. р-сов i транспортн.
— географ. положення, навичок i традицiй населення; 5) Ек-Ая
целосность регiону; 6) Территор. концетрац. пр-их сил.
5. Принципи розмiщення пр-ва, використовуванi в ринковi усл. господарювання.
Принципи визначаються як правила довгостроковоï полiтики методу
господарювання, кот. ураховують опреде-ие закономiрностi. Всi принципи в
РПС дiляться на Традицiйнi й Новi. Традицiйнi: 1)
розмiщення пр-ва по всiй краïнi; 2) випереджальне разв-ие вiдсталих
рай-ов i приморських регiонiв; 3) наближення пр-ва до джерел сировини й
р-нам споживання; 4) поглиблення сформованого ТРТ; 5) облiк оборонних
потреб; 6) облiк екологич. ф-рiв; 7) регул-ние росту агломерацiï.
Новi: 1) врахування iнтересiв всiх форм соб-ти; 2) створення ефф-ний
ифраструктури; 3) повиш-ие техн. ефф-ти; 4) облiк при розмiщеннi соц.
-их параметрiв; 5) облiк при розмiщеннi соц. — их цiлей: прогрес,
благосост-ие конкр. чiл, щастя життя.
Концепцiя ф-рiв розмiщення пр-ва. Ф-Ри динамiчностi й инерционности, ïхнiй вплив на розмiщення пр-ва.
Ф-Ри розмiщення — сукупнiсть р-сов i обставин визначальну
локалiзацiю. Засновник вчення про ф-рах розмiщення Вебер видiлив 4 групи
ф-рiв: 1) праця; 2) сировина; 3) транспорт; 4) ефект агломерацiï.
Ф-Ри розмiщення можна згрупувати по след. напрямках:
Природно^-географiчнi ф-ри: Включають якiсну i якiсну хар-ки
родовищ полiз. копалин, енерг-ких, водних, лiсових, зем. р-сов,
природ. — климатич. i природ. — транспортнi усл..
Впливають на розмiщення галузей доб. пр-ти,. гироенер-ки, галузей
кот. перерабат-ют з/ х-ую продукцiю. Демографiчнi ф-ри: Числ.
нас-я i його розмiщення, колич-ная й качест-а оцiнки труд. р-сов у
розрiзi областей i р-нiв. Цi ф-ри впливають на розмiщення трудо- i
наукомiстких галузей пр-ти. Технико — ек-ие ф-ри: НТП,
транспортнi усл., форми общ-ой органiзацiï пр-ва. Головне
значення має НТП, його приськорення послабляє вплив
перших двох видiв ф-рiв. Соцiально ек-ие ф-ри Повиннi
забезпечити подолання соц-ек-ïхнiх вiдмiнностей мiж селом i
мiстом, пром-тью й з/ хоз-ом, охорону природи, полiпшення усл-й працi
й життя, разв-ие утворення, охорона здоров'я, сфери послуг.
У зв'язку iз НТР зараз, бiльшу роль грають такi ф-ри, як ф-р часу,
геополiтичний ф-р, в Укр. — нацiональний ф-р.
9. Районне планування (РП) у системi регiональноï полiтики.
Районне планування по своєму призначенню явл. способом пр-ва й
деталiзацiï народнохоз-их планiв разв-ия й розмiщення пр-их сил.
Його основа — прогноз разв. iя нац. ек-ки й Генеральна схема
дослiдження пр-их сил Укр. Є след. види рай-в: промиш-ий, з/ хоз-
ий, курортний i приморський. Основна мета РП — комплексне
розмiщення всiх галузей пр-ва й непр-оï сфери в райони з
розрахунком рацiонального исполь-iя територiï для всебiчного повиш-
iя производи-ти общ-го працi, зниження стои-ти стоительства й витрат пр-
ва при одночасному полiпшеннi усл. працi, побуту й вiдпочинку ми^-я.
Основними видами РП явл: планироваание промиш-их в i вузлiв, сельк-
ïх адм-их рай-ов бiльших мiст, а також санаторно-курортних рай-в.
10. Территор-Ое пристрiй гос-ва, мiсце в ньому ек. районування.
Тер. вуст-в — совокуп. дiй гос-ва, кiт. переслiдують нац.,
вiйськовi й ек-ие мети.
53. Комплексна хар-ка ПС Донецького й Приднiпровського ек. районiв.
(Донецький) Площа-53,2 тис. км2 (8,8% S Укр.) Населення 7987 тис. чiл.
Ськлад Донецьк. i Луганська обл. Головне багатство надр цього району
— кам'яне вугiлля, по запасах антрациту ззанимает 1 мiсце у свiтi.
Родовища газу: Краснопоповськое, Словяносербськое, Борiвське,
Спиваковс'ке, Кружилiвське й iн. З рудних бурi залiзняки, мiднi руди,
полiметали, але промиш. значення вони не мають. Кам'яна сiль
залягає в Бахмутському, Слов'янському, Новокарфагенивському
родовищах. Це основнi р-они видобутку солi в Укр. Бiльшi запаси
цементного мергелю бiля Амроciïвки, найбiльше у свiтi. Клiмат
— помiрно-континентальний з вираженими посушливе-суховiйними явл-
ми. Воднi р-си не обеспеч. потреб. Переважають чорноземнi ґрунти
— вiд звичайних до пiвденних. У регiонi налiчується 88 мiст,
працездатне нас. сост. -56,3%.
Хоз-У регiону поєднує потужна пром-ть iз перевагою
важкоï пром-ти й багатогалузевим з/ х-вом i розвиненими видами
транспорту, крiм рiчкового. У загальнiй валовiй продукцiï хоз-ва на
пром-ть доводиться 89%, на с/г — 11%. Галузi спецiалiзацiï
— топливно-енергетич., металургичеськая, хiмiчна, машиностр-ая й
пр-ть строит. матерiалiв. Потужнi ДРЕС: Старобешiвська, Вуглегiрська,
Зуïвська, Лисичанська, вони й ТЕС належать Донбасенерго .
На мiсцевому коксi й на привiзнiй рудi, працює черн. металургiя.
Предпр-Iя повного циклу в Марiуполi(Азовсталь, Им. Ленiна) ,
Макiïвка, Крамоторськ, Алчееевськ; непол. циклу Константиновка,
Луканськ(трубопрокатн.) , Алмазний.
Заводи цв. металургiï: Константиновський Укрцинк , Артемевський
ззавод, Свердловський з-д алюмiнiєвих сплавiв, Микитовський
ртутний комбiнат, Тюзерський з-д тв. сплавiв. Предп-Iя горнохимии: у
Горлiвцi Стирол , Слловянське Химпром , Лесичанське Донсода i iн. Машиност-
Ий комплекс робить машини практично для всiх галузей пром-ти. Провiднi
заводи: Новокраматорський маш. — коштує-ий з-д , Горловський
маш. — коштує-ий з-д, Стахановський вагоност-ий, Пiвнiчно-
донецьке об'єднання Iмпульс .
Пром-Ть строит-их матер. розвинена за рахунок мiсцевоï сировини й
великоï потреби в продукцiï галузей тяж. пром-ти й житлового
будує-ва: Краматорськ, Єнакiєве(цемент) ,
Константиновка, Лугаськ, Лисичанськ, Антрацит. Найбiльшi перед-iя
легкоï пром-ти розмiщенi в промислових центрах.
З/Х Розвинене тваринництво, тому що є кормова база й споживач(1/3
всiєï с/г продукцiï) ; свинарство й птахiвництво(в
основному в промиш. районах) .
Транспор. Має густу мережу авто й жел. дорiг. Проходять
газопроводи Ставрополь-Моськва, Сполучник i нафтопроводи Самара-
Словянськ, Грозний-Лисичанськ. Екологiчнi проблеми: немає
чистоï води, загазованiсть i запиленость у пром. зонi, немає
утилiзацiï стiчних вод.
(Приднiпровський) Площа — 59,1 тис. км2, ськлад — Днепропетр-
Ая, Запорiзька обл. Займає 2 мiсце в краïнi (пiсля Донбаса)
по обсязi пр-ва промисловоï продукцiï, однак високого рiвня
досягло с/г, кот. бiльшу частину своєï прод-ции продає
iншим районам.
Провiдна галузь- машинобудування й металообробка, чорна металургiя на
другому мiсцi. У районi концентрується бiльше половини всього
загальноукраïнського випуську продукцiï галузi. Рай-Н
вiдiграє важливу роль у з/ х-ом пр-вi Укр.: концертуючи 7% нас.
Укр., робить 10% валовий з/ хоз-ой продукцiï краïни.
Вигiдне географiчне положення, значнi поклади пол. иськоп-их, сприятливi
погоднi усл., густа транспортна мережа сприятливi для разв-iя хоз-ного
комплексу району.
Найбiльше перспек-им напрямком разв-ия хоз-ва явл. ПЕК, основою кот.
явл. кам'яне вугiлля Донбаса.
17. Поняття балансу (Б.) труд. р-сов, його види й ськладовi частини.
Баланс це док-т, кiт. характеризує наявнiсть i ськлад труд. р-сов,
ïхнiй розподiл по видах зайнятостi, сферами й галузями хоз-ва й
суспiльним групам. Б. бувають: Звiтнi (стан труд. р-сов на опред.
дату.) i Плановi (на основi аналiзу использо-iя праця. р-сов з
розрахунком ек-го й соц. — го завдання визначають основнi джерела
й форми забезпечення хоз-ва кадрами) . У стр-ру Б. входять: ресурсна
частина(труд. р-си) , i витратна ( распред-ие праця. р-сов) . Якщо
перевершує ресурсна частина звiтного Б., необхiдно в плановому
передбачити заходи спрямованi на створення доп. раб. мест. для
забезпечення повноï зайнятостi.
38. Ф-Ри розмiщення пiдприємств хiм. пром-ти. Форми органiзацiï пр-ва.
Ф-Ри влияющие на розмiщення хiм. пр-ва випливають зi стр-ри витрат на
напiвгод. i потреб-ие хим. прод-ции: 1) сировинний; 2) енергетичний; 3)
водний; 4) трудовий; 5) транспортний. Важливий — створення рiзних
видiв вiдходiв, особливо в горнохимии. Вирiшальний вплив на основнi ф-ри
робить НТП, впроваджуються безвiдхiднi технологiï,
автоматизує пр-в i т. буд. Ефф-Ость розмiщення пiдприємств
хiм. пром-ти прямо залежить вiд органiзацiï пр-ва: концетр-,
спецiалiзацiя, кооперування, i комбiнування. Особливо ефективноï
явл. концентрацiя, обумовлена значит. фондоемкостью, великою потребою в
хiм. пр-ти нар хоз-ва, високими темпами НТП. Але коцетрация має
своï рацiональнi обмеження. Спецiалiзацiю пр-ва в хим. пр-ти треба
проводити одновремеенно з кооперуванням це дасть возм-ть для
оптимального разв-iя галузi. Хим. пр-ть має великi возм-ти
комбiнування, тому що розмаïтiсть хiм. обробки дозволяє
комплексно використовувати сировину й одержувати разл. види
продукцiï з однiєï сировини. Возм-Ть комбiнування й
рiзноманiтна сировинна база дозволяє будувати перед-iя хим. пр-ти
повсюдно, але це не завжди доцiльно.