КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/rozpodil_virobnichih_sil.dhtml РозподIл Виробничих Сил 1. Об'єкт, предмет I теоретичнI основи вивчення дисциплIни РПС I ЕР I.) Зложилося трохи пониманий РПС: По-перше РПС — це просторове поширення речовинних компонентiв пр-ва й праця. р-сов. По-друге, — це процес зрушень у РПС на опред. территор. за опред. час. Пiд РПС розумiється совокуп. процесiв по розмiщенню пiдприємств, р-сов i ифраструктури. РПС визначається: 1) господств. способом пр-ва; 2) особливостями територiального подiлу працi; 3) природн. i соц. — ек. умовами; 4) факторами розмiщення конкрретн. пр-в i пiдприємств. Об'єктом РПС виступає освоєна частина географ. оболонки й общ-в у його взаємодiï iз природою, iншими словами об'єктом виступають хоз-ва й галузi, населення й природн. р-си. Предметом РПС виступають: 1) умови; 2) особливостi; 3) ефективнiсть територiального размещ. общ-го пр-ва i його разв-iя в межах окремоï краïни або ïï террритор-ии. Пiд Умовами розумiють природнi й ек-ие передумови. Пiд Особливостями ïх структур. якостi (а саме ïх галузевий стр-ри (ОС) i территор. стр-ри (ТС) ) , а Ефективнiсть розумiється як ек-кая, соц-а й екологич-ая результативнiсть розмiщення. I I.) Економiка р-нiв ЕР — це науковий напрямок регионалистики. Об'єктом ЕР — явл. стан розвитку хоз-ва окремих територiй, вони носять назв. економич. i промиш-их р-нiв. Предмет ЕР — явл. аналiз ïх ТС i территор. органiзацiï (ТЕ) Теоретичнi основи: Вони полягають у тiм, що в цих науках Сформувалися закономiрностi й принципи формування произ-них структур територiй виявленi умови й ф-ри рацiонального РПС сформованi методи на основi кот. дослiджуються РПС i ЕР (системний, простр-ного аналiзу, моделювання) . Тому в структ-ре знань РПС видiляються три рiвнi: 1 рiвень Емпiричний (на ньому накопичується й обробляється iнформацiя) ; 2 рiвень Теоретичний ( исслед-ся принципи, ф-ри РПС i висуваються гiпотези) ; 3 рiвень Конструктивний (виробляються концепцiï, даються прогнози, теорiя впроваджується в практику) . 2. ОсобливостI розвитку науки РПС I ЕР. МIсце в системI ек-Ïх I географ^-Ïх наук. В iсторiï науки РПС видiляється три етапи: 1 етап — початковий (утробний) починається з перiоду великих гегр. вiдкриттiв по 18 в. у той перiод уже стали потрiбнi знання по конкр. территор., тому ел-ти аналiзу РПС зустрiчаються в таких науках, як комерцiйна географiя; 2 етап — камеральна статистика; 3 етап — становлення (кiн. 19-сiрий. 20в.) , вiн вiдрiзняється появл. концепцiй, тобто найбiльш iстотних ел-ов теорiï. 3. ОсновнI концепцIÏ й теорIÏ РПС. Засновники теорiï виробництва Вебер i Тюнен показали, що саме розмiщення окремого пiдприємства може забезпечити, при однаковi умови, iндивiдуальному власниковi найбiльший дохiд. Наприкiнцi 19в. i в нач. 20 проблема розмiщення пр-ва обмежувалася теорiєю штандорту , суть якоï ськладається у виборi оптимального для власника мiсця розмiщення окремого пiдприємства, за принципом найменших витрат, а розмiщення промисловостi визначається трьома фак-мi: 1) транспортною орiєнтацiєю; 2) робочою орiєнтацiєю; 3) агломерацiєю. Теорiя розмiщення с/г Тюнена. Ïï суть полягає в тому, що велике мiсто розглядається як єдиний ринок збуту сiльськогосподарських продуктiв, вiдносно кот. розмiщаються с/г, причому автор пiдкреслює вигiднiсть застосування рiзних варiантiв розмiщення с/г. В 40-х роках 20в. була опублiкована робота нiмецького проф. Льоша. На вiдмiну вiд Вебера, Льош надає великого значення ринкам збуту готовоï продукцiï, як головному ф-ру розмiщення пр-ва, категорично затверджуючи, що правильним є таке розмiщення, кот. забезпечує максимальнi доходи. Зараз серед найпоширенiших теорiй видiляється географiчний детермiнiзм , кот. вирiшальне значення надає географ. середовищу в розвитку промисловостi рiзних краïн i р-нiв. Теоретичнi висновки представникiв цiєï теорiï спростовуються досягненнями НТП, однак не можна недооцiнювати географiчне середовище при ПР. Найбiльш розробленi концепцiï: 1) территор-ая органiзацiя з/х (И. Тюнен) ; 2) ф-рiв розмiщення промиш-ти (А. Вебер) ; 3) розмiщення нас. пунктiв, теорiя центральних мiсць (Кристаллер) ; 4) полюсiв разв-iя й центрiв росту (Перру) . 4. ОсновнI закономIрностI розмIщення пр-ва: суть I характеристики. Закономiрнiсть просторова модифiкацiя ек. з-на й виражає основ. тенденцiï розмiщення. Кожна закон-ть несе в собi 3 особливостi: 1) Об'єктивнiсть, тобто проявляється мимо волi й свiдомостi людей; 2) Iсторичнiсть, при особливих усл. вони виникають в опред. момент припиняють свою деят-ть; 3) Автономнiсть, тобто вони не залежать друуг вiд друга. Закон-Ть розмiщення пр-ва — це об'єктивнi категорiï, кот. зiзнаються й свiдомо використовуються в практичноï деят-ти. Закономiрностi в РПС: Рацiонального розмiщення пр-ва. Вона виходить iз загального з-на економiï часу й загального пiдвищення произ-ти працi. Одночасно рацiонально таке розмiщення, кот. приносить дохiд шляхом економiï витрат, а саме фiнансових, див. ф-лу: c:\docume~1\9335~1\locals~1\temp\gu_72\image1193.gifДе Т-Т — окупнiсть кап. вкладень; ДО1 i ДО2 загальнi розмiри кап. витрат у двох конкуруючих крапках; U1 i U2 загальнi витрати пр-ва в цих крапках. По-друге економiя матер. — речовинних витрат (а стр-ре витрат,. вони досягають 75%) . По- третє економiï транспортних витрат. Ця задо-ть реалiзується колись ввсего черец принцип розмiщення пр-ва в джерел сировини, палива й споживача, що у свою чергу зменшить витрати, рациональней будуть исполь-ся енергоресурси й менше забруднюватися окр. середовище. Пропорцiйне й планове розмiщення. Походить iз галузевих пропорцiй i рекомендованих планiв разв-iя (бiзнес-планiв, планiв регiонального разв-iя) . Вона втiлюється в життя дiєю принципiв вирiвнювання рiвнiв економiчного разв-iя районiв, территор-го зближення перерабат-щей пр-ти з добив-щей, рацiоналiзацiï межрайо- их ек-iх зв'язкiв. В усл. переходу до рин. ек-ке практично реалiзувати цю задо-ть iз може через ек-ое регул-ние, кот. передбачає надання певних пiльг iнвесторам капiталу. Облiк цiєï задо-ти дасть возм-ть практично вирiвнювати рiвнi ек-го разв-ия регiонiв, бiльш рiвномiрно розвивати пр-ние сили ек. р-нiв. Комплекснiсть. Випливає з ек. з-на общ-го разд. працi, кот. у просторовому аспектi модифiкується в з-н террит-го разд. працi й проявляється у формир-нии ек. р-нiв i спецiалiзацiï ïх хоз-в. Правильне об'єднання й взаємозалежне разв-тие галузей на певноï территоррии дасть єкономию, зарахунок зниження витрат основного пр-ва й також здешевлення перевлзок сировини й гот. про- ции. Раз-Ие разд. працi на основi облiку природн. р-сов i транспортн. — географ. положення, навичок i традицiй населення; 5) Ек-Ая целосность регiону; 6) Территор. концетрац. пр-их сил. 5. Принципи розмIщення пр-ва, використовуванI в ринковI усл. господарювання. Принципи визначаються як правила довгостроковоï полiтики методу господарювання, кот. ураховують опреде-ие закономiрностi. Всi принципи в РПС дiляться на Традицiйнi й Новi. ТрадицIйнI: 1) розмiщення пр-ва по всiй краïнi; 2) випереджальне разв-ие вiдсталих рай-ов i приморських регiонiв; 3) наближення пр-ва до джерел сировини й р-нам споживання; 4) поглиблення сформованого ТРТ; 5) облiк оборонних потреб; 6) облiк екологич. ф-рiв; 7) регул-ние росту агломерацiï. НовI: 1) врахування iнтересiв всiх форм соб-ти; 2) створення ефф-ний ифраструктури; 3) повиш-ие техн. ефф-ти; 4) облiк при розмiщеннi соц. -их параметрiв; 5) облiк при розмiщеннi соц. — их цiлей: прогрес, благосост-ие конкр. чiл, щастя життя. КонцепцIя ф-рIв розмIщення пр-ва. Ф-Ри динамIчностI й инерционности, ÏхнIй вплив на розмIщення пр-ва. Ф-Ри розмiщення — сукупнiсть р-сов i обставин визначальну локалiзацiю. Засновник вчення про ф-рах розмiщення Вебер видiлив 4 групи ф-рiв: 1) праця; 2) сировина; 3) транспорт; 4) ефект агломерацiï. Ф-Ри розмiщення можна згрупувати по след. напрямках: Природно^-географiчнi ф-ри: Включають якiсну i якiсну хар-ки родовищ полiз. копалин, енерг-ких, водних, лiсових, зем. р-сов, природ. — климатич. i природ. — транспортнi усл.. Впливають на розмiщення галузей доб. пр-ти,. гироенер-ки, галузей кот. перерабат-ют з/ х-ую продукцiю. Демографiчнi ф-ри: Числ. нас-я i його розмiщення, колич-ная й качест-а оцiнки труд. р-сов у розрiзi областей i р-нiв. Цi ф-ри впливають на розмiщення трудо- i наукомiстких галузей пр-ти. Технико — ек-ие ф-ри: НТП, транспортнi усл., форми общ-ой органiзацiï пр-ва. Головне значення має НТП, його приськорення послабляє вплив перших двох видiв ф-рiв. Соцiально ек-ие ф-ри Повиннi забезпечити подолання соц-ек-ïхнiх вiдмiнностей мiж селом i мiстом, пром-тью й з/ хоз-ом, охорону природи, полiпшення усл-й працi й життя, разв-ие утворення, охорона здоров'я, сфери послуг. У зв'язку iз НТР зараз, бiльшу роль грають такi ф-ри, як ф-р часу, геополiтичний ф-р, в Укр. — нацiональний ф-р. 9. Районне планування (РП) у системI регIональноÏ полIтики. Районне планування по своєму призначенню явл. способом пр-ва й деталiзацiï народнохоз-их планiв разв-ия й розмiщення пр-их сил. Його основа — прогноз разв. iя нац. ек-ки й Генеральна схема дослiдження пр-их сил Укр. Є след. види рай-в: промиш-ий, з/ хоз- ий, курортний i приморський. Основна мета РП — комплексне розмiщення всiх галузей пр-ва й непр-оï сфери в райони з розрахунком рацiонального исполь-iя територiï для всебiчного повиш- iя производи-ти общ-го працi, зниження стои-ти стоительства й витрат пр- ва при одночасному полiпшеннi усл. працi, побуту й вiдпочинку ми^-я. Основними видами РП явл: планироваание промиш-их в i вузлiв, сельк- ïх адм-их рай-ов бiльших мiст, а також санаторно-курортних рай-в. 10. Территор-Ое пристрIй гос-ва, мIсце в ньому ек. районування. Тер. вуст-в — совокуп. дiй гос-ва, кiт. переслiдують нац., вiйськовi й ек-ие мети. 53. Комплексна хар-ка ПС Донецького й ПриднIпровського ек. районIв. (Донецький) Площа-53,2 тис. км2 (8,8% S Укр.) Населення 7987 тис. чiл. Ськлад Донецьк. i Луганська обл. Головне багатство надр цього району — кам'яне вугiлля, по запасах антрациту ззанимает 1 мiсце у свiтi. Родовища газу: Краснопоповськое, Словяносербськое, Борiвське, Спиваковс'ке, Кружилiвське й iн. З рудних бурi залiзняки, мiднi руди, полiметали, але промиш. значення вони не мають. Кам'яна сiль залягає в Бахмутському, Слов'янському, Новокарфагенивському родовищах. Це основнi р-они видобутку солi в Укр. Бiльшi запаси цементного мергелю бiля Амроciïвки, найбiльше у свiтi. Клiмат — помiрно-континентальний з вираженими посушливе-суховiйними явл- ми. Воднi р-си не обеспеч. потреб. Переважають чорноземнi ґрунти — вiд звичайних до пiвденних. У регiонi налiчується 88 мiст, працездатне нас. сост. -56,3%. Хоз-У регiону поєднує потужна пром-ть iз перевагою важкоï пром-ти й багатогалузевим з/ х-вом i розвиненими видами транспорту, крiм рiчкового. У загальнiй валовiй продукцiï хоз-ва на пром-ть доводиться 89%, на с/г — 11%. Галузi спецiалiзацiï — топливно-енергетич., металургичеськая, хiмiчна, машиностр-ая й пр-ть строит. матерiалiв. Потужнi ДРЕС: Старобешiвська, Вуглегiрська, Зуïвська, Лисичанська, вони й ТЕС належать Донбасенерго . На мiсцевому коксi й на привiзнiй рудi, працює черн. металургiя. Предпр-Iя повного циклу в Марiуполi(Азовсталь, Им. Ленiна) , Макiïвка, Крамоторськ, Алчееевськ; непол. циклу Константиновка, Луканськ(трубопрокатн.) , Алмазний. Заводи цв. металургiï: Константиновський Укрцинк , Артемевський ззавод, Свердловський з-д алюмiнiєвих сплавiв, Микитовський ртутний комбiнат, Тюзерський з-д тв. сплавiв. Предп-Iя горнохимии: у Горлiвцi Стирол , Слловянське Химпром , Лесичанське Донсода i iн. Машиност- Ий комплекс робить машини практично для всiх галузей пром-ти. Провiднi заводи: Новокраматорський маш. — коштує-ий з-д , Горловський маш. — коштує-ий з-д, Стахановський вагоност-ий, Пiвнiчно- донецьке об'єднання Iмпульс . Пром-Ть строит-их матер. розвинена за рахунок мiсцевоï сировини й великоï потреби в продукцiï галузей тяж. пром-ти й житлового будує-ва: Краматорськ, Єнакiєве(цемент) , Константиновка, Лугаськ, Лисичанськ, Антрацит. Найбiльшi перед-iя легкоï пром-ти розмiщенi в промислових центрах. З/Х Розвинене тваринництво, тому що є кормова база й споживач(1/3 всiєï с/г продукцiï) ; свинарство й птахiвництво(в основному в промиш. районах) . Транспор. Має густу мережу авто й жел. дорiг. Проходять газопроводи Ставрополь-Моськва, Сполучник i нафтопроводи Самара- Словянськ, Грозний-Лисичанськ. Екологiчнi проблеми: немає чистоï води, загазованiсть i запиленость у пром. зонi, немає утилiзацiï стiчних вод. (ПриднIпровський) Площа — 59,1 тис. км2, ськлад — Днепропетр- Ая, Запорiзька обл. Займає 2 мiсце в краïнi (пiсля Донбаса) по обсязi пр-ва промисловоï продукцiï, однак високого рiвня досягло с/г, кот. бiльшу частину своєï прод-ции продає iншим районам. Провiдна галузь- машинобудування й металообробка, чорна металургiя на другому мiсцi. У районi концентрується бiльше половини всього загальноукраïнського випуську продукцiï галузi. Рай-Н вiдiграє важливу роль у з/ х-ом пр-вi Укр.: концертуючи 7% нас. Укр., робить 10% валовий з/ хоз-ой продукцiï краïни. Вигiдне географiчне положення, значнi поклади пол. иськоп-их, сприятливi погоднi усл., густа транспортна мережа сприятливi для разв-iя хоз-ного комплексу району. Найбiльше перспек-им напрямком разв-ия хоз-ва явл. ПЕК, основою кот. явл. кам'яне вугiлля Донбаса. 17. Поняття балансу (Б.) труд. р-сов, його види й ськладовI частини. Баланс це док-т, кiт. характеризує наявнiсть i ськлад труд. р-сов, ïхнiй розподiл по видах зайнятостi, сферами й галузями хоз-ва й суспiльним групам. Б. бувають: Звiтнi (стан труд. р-сов на опред. дату.) i Плановi (на основi аналiзу использо-iя праця. р-сов з розрахунком ек-го й соц. — го завдання визначають основнi джерела й форми забезпечення хоз-ва кадрами) . У стр-ру Б. входять: ресурсна частина(труд. р-си) , i витратна ( распред-ие праця. р-сов) . Якщо перевершує ресурсна частина звiтного Б., необхiдно в плановому передбачити заходи спрямованi на створення доп. раб. мест. для забезпечення повноï зайнятостi. 38. Ф-Ри розмIщення пIдприємств хIм. пром-ти. Форми органIзацIÏ пр-ва. Ф-Ри влияющие на розмiщення хiм. пр-ва випливають зi стр-ри витрат на напiвгод. i потреб-ие хим. прод-ции: 1) сировинний; 2) енергетичний; 3) водний; 4) трудовий; 5) транспортний. Важливий — створення рiзних видiв вiдходiв, особливо в горнохимии. Вирiшальний вплив на основнi ф-ри робить НТП, впроваджуються безвiдхiднi технологiï, автоматизує пр-в i т. буд. Ефф-Ость розмiщення пiдприємств хiм. пром-ти прямо залежить вiд органiзацiï пр-ва: концетр-, спецiалiзацiя, кооперування, i комбiнування. Особливо ефективноï явл. концентрацiя, обумовлена значит. фондоемкостью, великою потребою в хiм. пр-ти нар хоз-ва, високими темпами НТП. Але коцетрация має своï рацiональнi обмеження. Спецiалiзацiю пр-ва в хим. пр-ти треба проводити одновремеенно з кооперуванням це дасть возм-ть для оптимального разв-iя галузi. Хим. пр-ть має великi возм-ти комбiнування, тому що розмаïтiсть хiм. обробки дозволяє комплексно використовувати сировину й одержувати разл. види продукцiï з однiєï сировини. Возм-Ть комбiнування й рiзноманiтна сировинна база дозволяє будувати перед-iя хим. пр-ти повсюдно, але це не завжди доцiльно. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/rozpodil_virobnichih_sil.dhtml