Антарктида

Змiст.
1. Введення
2. Станцiя Схiд
3. Рослинний мир
4. Iсторiя освоєння Антарктиди.
5. Станцiя Мирний.
6. Антарктида до заледенiння
7. Станцiя Пiонерська
8. Тваринний мир
9. Станцiя Комсомольська
10. Станцiя Новолазаревськая
11. Перший лiтак над Пiвденним полюсом
12. Росiйсько-американське спiвробiтництво станцiï Схiд i Амудсен-
Ськотт
13. Вiдкриття нових росiйських станцiй
14. Науковi спостереження
15. Надра Антарктиди
1 глава.
Антарктида — самий холодний iз всiх материкiв. По територiï
Антарктида займає далеко не останнє мiсце серед iнших частин
свiтла. Площа ïï — близько 1400 млн. км 2 — це
майже у два рази бiльше площi Австралiï й у пiвтора разу бiльше
площi Європи. Своïми обрисами Антарктида злегка нагадує
Пiвнiчний Льодовитий океан. Антарктида рiзко вiдрiзняється вiд
всiх iнших материкiв. Потужним шаром льоду покриває майже весь
материк. Завдяки колосальному заледенiнню, Антарктида — найвищий
материк на землi, його середня висота перевищує 2000 м понад 1/4
ïï поверхнi перебуває на висотi бiльше 3000 м.
Антарктида — це єдиний материк, на якому немає нi
однiєï постiйноï рiки, i тим нi менш на нiй
перебуває у виглядi льоду 62 % прiсних вод землi.
Якби льодовиковий щит цього материка почав танути, вiн мiг харчувати
рiки нашоï планети, при тоï водности, що вони мають, бiльше
500 рокiв, а рiвень Свiтового океану, вiд води, що надiйшла в нього,
пiднявся б бiльш нiж на 60 метрiв. Про величину заледенiння можна судити
хоча б тому, що цього льоду досить, щоб покрити ïм вся земна куля
шаром товщиною близько 50 метрiв.
Якщо видалити з Антарктиди весь льодовиковий покрив, вона буде схожа на
всi iншi материки зi ськладним рельєфом — гiрськими
спорудженнями, рiвнинами й глибокими западинами. Важливою вiдмiннiстю
вiд iнших материкiв є повна вiдсутнiсть державних кордонiв i
постiйного населення. Антарктида не належить нiякiй державi, там нiхто
не живе постiйно. Антарктида — континент миру й спiвробiтництва. У
ïï межах забороняються будь-якi вiйськовi готування. Жодна iз
краïн не може оголосити ïï своєю землею. Юридично
це закрiплено мiжнародним договором, що був пiдписаний 1 грудня 1959
року.
2 глава.
З 1957 року по 1959 рiк проходив Мiжнародний геофiзичний рiк, 65
краïн домовилися послати своï експедицiï в Антарктиду,
побудувати науковi станцiï й провести рiзноманiтнi дослiдження. В
Антарктидi побудовано бiльше 60 науково-дослiдних станцiй. Там працюють
ученi багатьох стан миру. В 1959 роцi був пiдписаний мiжнародний договiр
про Антарктиду, вiдповiдно до якого там забороняється будувати
промисловi й веннi об'єкти. Весь континент надається вченим
для дослiджень, тому Антарктиду називають континентом учених.
Першу радянську експедицiю в Антарктиду очолив Герой Радянського Союзу
М. М. Сомiв. На початку сiчня 1956 року, флагманський корабель
експедицiï дизель-електрохiд Об пiд командуванням капiтана И. А.
Мана в густому туманi наблизився до льодовика Хелен i через вузький
прохiд мiж айсбергами пройшов до сходу вiд устя льодовика в бухту Депо
моря Дейвиса.
Почалися пошуки мiсця для будiвництва науковоï станцiï.
Пiдходяще мiсце було знайдено в районi острова Хасуелла.
3 глава. У серединi лютого 1956 року вiдбулося врочисте вiдкриття
першоï радянськоï обсерваторiï на березi Антарктиди.
Обсерваторiя одержала назву Мирний- на честь одного з кораблiв
Першоï росiйськоï антарктичноï експедицiï
Белинсгаузена — Лазарєва. З перших днiв iснування
радянськоï бази почалися науковi дослiдження на всiх намiчених
напрямках. Берiг, де влаштувалася експедицiя, був названий Берегом
Правди.
4 глава.
Ученi довели, що ранiше Антарктида була зеленим мiстом. А пiд льодом
гори, долини, рiвнини, русла колишнiх рiк, чашi колишнiх озер. Мiльйони
рокiв тому на цiй землi не було вiчноï зими. Тут тепло й зелено
шумiли лiсу, колихалися пiд теплими вiтрами високi трави, на берегах рiк
i озер збиралися на водопiй звiрi, у небi пурхали птаха.
Ученi припуськають, що колись Антарктида була частиною гiгантського
континенту за назвою Гондвана.
5 глава.
Через кiлька мiсяцiв експедицiя почала санно-гусеничний похiд у глибину
бiлоï плями Схiдноï Антарктиди й органiзували в 370 км вiд
берега, на висотi 2700 м над рiвнем моря внутрiконтинентальну станцiю
Пiонерська . На цьому схилi льодовикового купола навiть у саму гарну
погоду дме смоковий вiтер, що переметає снiг.
6 глава.
Друга радянська антарктична експедицiя пiд керiвництвом А. Ф.
Трьошникова просунулася ще далi вглиб континенту. Дослiдники прийшли до
Пiвденного геомагнiтного полюса й на вiдстанi 1400 км вiд берега, на
висотi 3500 м над рiвнем моря, побудували постiйну наукову станцiю Схiд
. Все необхiдне для життя й роботи полярникiв доставляється з
батькiвщини декiлькома кораблями, крiм того, у зимiвникiв є
трактора, тягачi, лiтаки, вертольоти.
Завдяки легенi лiтаку АН-2 i вертольоту МI-4, якi допомагали швидко
попадати в будь-якi пункти узбережжя, геологи вивчили за короткий час
десятки ськелястих гiр — нунатаков, що виступають iз льодовикового
покриву, провели зйомку ськель Мирного i оазису Бангера-Хилс i його
околиць. Бiологи облетiли на лiтаку багато прибережних островiв, роблячи
опис флори й фауни цих районiв.
7 глава.
Рослиннiсть тут — це лишайники, мохи й синьо-зеленi водоростi. В
Антарктидi вiдсутнi наземнi ссавцi, крилатi комахи й прiсноводнi риби.
8 глава.
Поблизу Мирного гнiздяться бiльше 100 тис. пiнгвiнiв, багато
буревiсникiв, поморникiв, у водах живуть тюленi й морськi леопарди.
9 глава.
Третя радянська антарктична експедицiя працювала в перiод Мiжнародного
геофiзичного року. До цього часу були побудованi ще двi станцiï
— Комсомольська i в областi вiдносноï неприступностi —
Радянська . На станцiях були органiзованi цiлодобовi спостереження за
атмосферою. Був вiдкритий Полюс холоду нашоï планети. Вiн
перебуває в районi станцiï Схiд . Тут вiдзначена
середньомiсячна температура серпня — 71 С и зафiксована мiнiмальна
температура — 88,3 С. При таких температурах метал робиться
тендiтним, солярка перетворюється в тiстоподiбну масу, гас не
спалахує, навiть якщо в нього опустити палаючий смолоськип.
10 глава.
Пiд час роботи Четвертоï радянськоï антарктичноï
експедицiï працювала ще нова станцiя Лазарєва на березi Землi
Корольова Мод, але згодом неï переписали на 80 км углиб континенту
й назвали Новолазаревськой . Учасники цiєï експедицiï
зробили санно-гусеничний похiд вiд станцiï Схiд до Пiвденного
географiчного полюса.
11 глава.
У жовтнi 1958 року радянськi льотчики на лiтаку МУЛ-12 зробили
транськонтинентальний полiт з Мирного , через Пiвденний полюс, на
американську базу Мак-Мердо, розташовану в острова Росса. Це був перший
радянський лiтак над Пiвденним полюсом.
12 глава.
Наприкiнцi 1959 року пiд час Четвертоï радянськоï
антарктичноï експедицiï дослiдники зробили видатний похiд на
всюдиходах. Похiд цей проходив у найбiльш важкому секторi Антарктиди по
маршрутi Комсомольська-Схiд-Пiвденний полюс. 26 грудня 1959 року
радянський поïзд iз всюдиходiв прибув до станцiï Амундсен
— Ськотт , де радянськi полярники були тепло зустрiнутi
американцями. Учасники походу зробили традицiйну кругосвiтню подорож
навколо земноï осi, що зайняло всього кiлька мiнут. Пiд час цього
походу нашi вченi вимiрювали потужнiсть льодовикового покриву
сейсмоакустичеським методом. Виявилося, що пiд станцiєю Схiд
потужнiсть льодовика становить 3700, а Пiвденному полюсi — 2810 м,
вiд станцiï Пiонерська до Пiвденного полюса простирається
велика пiдлiдна рiвнина, що лежить на рiвнi моря. Ïï назвали
рiвниною Шмидта — на честь знаменитого радянського полярника
— Отто Юльевича Шмидта. Результати дослiджень учених рiзних стан
миру були з'єднанi в одну загальну систему. На ïхнiй основi
були ськладенi карти пiдлiдного рельєфу й потужностi льодовикового
покриву Антарктиди.
Мiжнародне спiвробiтництво дозволяє об'єднати роботу вчених,
сприяє кращому вивченню природи Антарктиди. На американськiй
станцiï Амундсен — Ськотт , наприклад, часто бувають i
працюють радянськi вченi, а на радянськiй станцiï Схiд ,
розташованоï на Пiвденному геомагнiтному полюсi, зимують i працюють
американськi вченi.
Тепер уже досягнення Пiвденного полюса — справа порiвняно
простоï. Тут завжди перебувають американськi дослiдники, щорiчно
сюди роблять десятки рейсiв лiтаки, прилiтають кореспонденти,
конгресмени й навiть туристи.
13 глава.
Радянськi експедицiï вiдправляються в Антарктиду щорiчно.
Побудовано новi станцiï — Молодiжна , Беллинсгаузен у
Захiднiй Антарктидi, Ленiнградська на Землi Вiкторiя, недалеко вiд моря
Росса.
14 глава.
Зiбрано найбагатшi науковi матерiали. Так, наприклад, сейсмiчнi
спостереження дозволили зареєструвати на Антарктичному континентi
землетрусу, хоча й дуже слабкi.
15 глава.
Геологи встановили, що надра Антарктиди мiстять значнi кориснi копалини
— залiзнi руди, кам'яне вугiлля, знайденi слiди руд мiдi, нiкелю,
свинцю, цинку, молiбдену, зустрiнутi гiрський кришталь, слюда, графiт.
Науковi дослiдження льодового континенту тривають. Використано наукову
лiтературу авторiв:
Л. Почивалов (Бiлi сни Антарктиди) .
Н. П. Смирнова, А. А. Шибанова (По материках i океанам) .
Т. С. Майорова (довiдник школяра) .
А. Ф. Трьошников (Антарктида Дослiдження, вiдкриття) .
Советские экспедиции отправляются в Антарктиду ежегодно. Построены новые
станции Молодежная , Беллинсгаузен в Западной Антарктиде, Ленинградская
на Земле Виктория, недалеко от моря Росса.
14 глава.
Собраны богатейшие научные материалы. Так, например, сейсмические
наблюдения позволили зарегистрировать на Антарктическом континенте
землетрясения, хотя и очень слабые.
15 глава.
Геологи установили, что недра Антарктиды содержат значительные полезные
ископаемые железные руды, каменный уголь, найдены следы руд меди,
никеля, свинца, цинка, молибдена, встречены горный хрусталь, слюда,
графит. Научные исследования ледового континента продолжаются.
Использована научная литература авторов:
Л. Почивалов (Белые сны Антарктиды) .
Н. П. Смирнова, А. А. Шибанова (По материкам и океанам) .
Т. С. Майорова (справочник школьника) .
А. Ф. Трешников (Антарктида Исследования, открытия) .