Пророча метафора майбутнього Нiмеччини у п'єсi Бертольда Брехта Матiнка Кураж та ïï дiти

П'єса Матуся Кураж та ïï дiти була написана у
Швецiï восени 1939 року, коли , друга свiтова вiйна вже почалась.
Пiзнiше Брехт зiзнався: Коли я писав, менi здавалося, що зi сцен великих
театрiв люди почують попередження драматурга, попередження про те, що
людина, яка сiла снiдати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був
наïвний, але я не вважаю, що бути наïвним соромно. Вважають,
шо лiтературною основою для п'єси була повiсть нiмецького
письменника часiв Тридцятирiчноï вiйни Ганса Якоба Крiстофеля
Грiмельсгаузена Ретельне й захоплююче змалювання життя I облудницi й
волоцюги Кураж. Але насправдi Брехт використав для своєï
п'єси лише iсторичний фон та прiзвисько маркiтантки. Використання
сюжету про Тридцятирiчну вiйну, вiддалену майже на триста рокiв це один
з прийомiв, якi допомагали порушити ефект присутностi, бо вiн, на думку
драматурга, гiпнотизував глядачiв i заважав ïм аналiзувати
подiï, що розгорталися на сценi. Саме тому автор i рекомендував
акторам грати в масках, перестановки на сценi робити так, щоб це бачили
iз залу, а декорацiï використовувати дуже грубi. У цiй п'єсi
об'єкт аналiзу доля матусi Кураж. I прiзвисько ïï зовсiм
i не випадкове: без куражу, без цього алогiчного стану, коли людина,
всупереч усьому свiту сподiвається на диво, поки не закiнчиться
по-хiд, вiйна неможлива. Нiщо iнше не змусить людину до того, що робили
матуся Кураж та ïï дiти: пiд обстрiлом везти хлiб, бити у
барабан,
Драматург бачив той кураж в людських очах, щоб не помiтити-того
божевiлля, треба було за слiпнути! Вiн поспiшав створити свою
п'єсу i зробити зi сцени дзеркало, у якому всi побачили б
своє майбутнє . Але навiть у квiтнi 1941 року, коли у Цюриху
вiдбулася прем'єра, нiхто все одно нiчого не зрозумiв.