Повага до рiдних, уславлення цивiлiзацiï в мiфi про Прометея

Давньогрецькi мiфи про богiв. У сиву давнину люди жили серед
ворожоï ïм природи. Вони не могли пояснити явища, стихiйнi
лиха, змiни пiр року, а лише вiдчували на собi силу природи. Греки
придумали богiв, створили про них мiфи, у яких дали пояснення усьому
таємничому i загадковому. Титани не звертали увагу на смертних. Не
цiкавився ïхнiм життям i верховний бог Крон. Люди жили в темрявi,
не знали ремесел, гинули вiд голоду. У них не було бажань, вони не мали
надiï на майбутнє . Подвиг Прометея не тiльки в тому, що вiн
дав людям вогонь. Найголовнiше те, що вiн вивiв людей на шлях
цивiлiзацiï, дав ïм знання, вмiння, навчив не боятися сил
природи, а використовувати ïх на свою користь. Прометей
озброïв людей знаннями, що зробило смертних сильнiшими i
незалежними вiд волi богiв. Люди навчилися ремесел, зумiли побудувати
швидкi кораблi пiд вiтрилами, навчилися обробляти землю так, що були
забезпеченi ïжею i могли не боятися посухи чи злив.
Тисячi рокiв людство боролося за виживання. I раптом сталося диво на
якомусь етапi життя змiнилося рiзко i безповоротно. Знання розширили
горизонти людськоï свiдомостi. Давнi греки приписували це
перетворення зусиллям титана Прометея, який своïм подвигом зберiг
життя усiм смертним на землi. Та, звичайно, цей титанiчний подвиг
звершило саме людство.