Запозичення iншомовних слiв
У рiзнi iсторичнi епохи, взаємодiючи, мови взаємозбагачувалися. В украïнськiй мовi 15 вiдсоткiв слiв, запозичених з iнших мов. Мовознавцi подiляють ïх на двi групи:
1) запозичення iз словянських мов;
2) запозичення з несловянських мов. У першiй групi видiляють
старословянськi, польськi, чеськi i росiйськi запо зичення. До
найдавнiших належать запозичення iз старословянськоï мови, яка
була лiтературно-писемною у словян у XXI ст. Сформувалася вона на
основi македон ського (солунського) дiалекту староболгарськоï
мови, увiбрала в себе елементи з iнших старословянських мов того
перiоду. _______________ ______________________ Лексикологiя _______
_ 2 5 Кiлькiсть лексичних старословянiзмiв в украïнськiй мовi
надзвичайно мала. К можна розпинати за фонетичними, морфологiчними i
семантико-стнлiстичними озимями. Ф онетичнi особливостi такi:
3) неповноголосся ра. ли, ре, ле: врата, брег, влага;
4) сполучення ра на початку слова: раб; З > сполучення жд: вождь;
5) [ке] на початку слова: сднiсть. Морфологiчнi ознаки:
6) суфiкси iменникiв -язнь. -тепь, -ств~, -им-, -те-, -тай; приязнь,
мислитель, гординя, битва, глашатай, благоденствiє;
7) дiєприкметниковi суфiкси чиï/-, -ущ-, -М-: роботящий,
невсипущий, знайомий;
8) префiкси яоз-, пред-, пре-, со-: возз'єднати, предтеча,
премудрий, соблаго- волити;
9) характернi для старослов'янськоï мови першi частини складних
слiв благо-, бого-. добро-, зло-, жертво-, єдино-; благодать,
богобоязний, доброчесний, злорад ство. жертвоприношення,
єдиноборство. Семантико-стилiстич нi особливостi
старословянiзмiв полягають у тому, що вони зберегли вiдтiнок
урочистостi i належать до сфери книжних слiв: град, храм, глас,
длань, прах Наприклад: Благословенне слово, що гартує (Леся
Украïнка). Лексичнi запозичення з польськоï (полонiзми)
{скарб, байка, повидло, рекрут, гусар, в ‘язень, блазень), з
росiйськоï (росiянiзми) (завод, рудник, паровоз, указ), з
бiлоруськоï (дьоготь, жлукто, бадьорий) значно пiзнiше прийшли
в нашу мову у зв'язку з поневоленням Украïни Польщею та
приєднанням до Росiï у ХУI-ХУII ст. Неслов'янськi
лексичнi запозичення потрапляли до словникового складу украïн
ськоï мови в рiзнi iсторичнi перiоди i рiзними шляхами.
Грецизми проникли через старословянську мову Це в основному
релiгiйна лексика (ангел, єпископ, iкона, клирос, лампада,
монах, монастир), а також науковi термiни (граматика, iсторiя,
фiлософiя), економiчнi (демократiя, пролетарiат), лiтературнi (ода,
iдея, драма, епос, поема). Латинiзми збагатили нашу лексику
медичною, науковою, суспiльно-полiтичною термiнологiєю:
ангiна, медiум, колегiум, лекцiя. конституцiя, конспект, нацiя
Нiмецькi запозичення стосуються в основному вiйськовоï справи,
технiки, ремесла: штаб, юнкер, орден, офiцер. Iз французькоï
мови запозичено слова на означення видiв мистецтва та одягу: жакет,
пальто, костюм, спектакль, ложа, балет, антракт, партер. З
англiйськоï мови запозичено спортивнi термiни: тенiс, футбол,
баскетбол, хокей, боксер, ринг, фiнiш, матч, аут. Ряд запозичень
називають одяг та предмети, повязанi з морською справою: пуловер,
нейлон, Ожерсi; шхуна, баржа, бот, бриг, мiчман, вельбот. З
iталiйськоï мови запозиченi музичнi термiни та окремi побутовi
назви: сопрано, бас, акорд, тенор, опера, серенада, арiя; вермiшель,
макарони. Деякi слова запозичено з тюркських мов: бусурман, барабан,
буран, в ‘юк, кизил, ороа. базар, iзюм. Окрему групу
становлять iнтернацiоналiзми. Це слова, що входять до тер
мiнологiчного фонду багатьох мов свiту i мають спiльне значення.
Вони стосуються СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА
МОВА___________________ 2 6 Лексикологiя насамперед галузi науки,
технiки, мистецтва, полiтики: фiлософiя, бiологiя, фiзика; роман,
республiка, клас, капiталiзм, соцiалiзм тощо.
