КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/zapozichenna_inshomovnih_sliv.dhtml Запозичення Iншомовних слIв orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5816 У рiзнi iсторичнi епохи, взаємодiючи, мови взаємозбагачувалися. В украïнськiй мовi 15 вiдсоткiв слiв, запозичених з iнших мов. Мовознавцi подiляють ïх на двi групи: 1) запозичення iз словянських мов; 2) запозичення з несловянських мов. У першiй групi видiляють старословянськi, польськi, чеськi i росiйськi запо зичення. До найдавнiших належать запозичення iз старословянськоï мови, яка була лiтературно-писемною у словян у XXI ст. Сформувалася вона на основi македон ського (солунського) дiалекту староболгарськоï мови, увiбрала в себе елементи з iнших старословянських мов того перiоду. _______________ ______________________ Лексикологiя _______ _ 2 5 Кiлькiсть лексичних старословянiзмiв в украïнськiй мовi надзвичайно мала. К можна розпинати за фонетичними, морфологiчними i семантико-стнлiстичними озимями. Ф онетичнi особливостi такi: 3) неповноголосся ра. ли, ре, ле: врата, брег, влага; 4) сполучення ра на початку слова: раб; З > сполучення жд: вождь; 5) [ке] на початку слова: сднiсть. Морфологiчнi ознаки: 6) суфiкси iменникiв -язнь. -тепь, -ств~, -им-, -те-, -тай; приязнь, мислитель, гординя, битва, глашатай, благоденствiє; 7) дiєприкметниковi суфiкси чиï/-, -ущ-, -М-: роботящий, невсипущий, знайомий; 8) префiкси яоз-, пред-, пре-, со-: возз'єднати, предтеча, премудрий, соблаго- волити; 9) характернi для старослов'янськоï мови першi частини складних слiв благо-, бого-. добро-, зло-, жертво-, єдино-; благодать, богобоязний, доброчесний, злорад ство. жертвоприношення, єдиноборство. Семантико-стилiстич нi особливостi старословянiзмiв полягають у тому, що вони зберегли вiдтiнок урочистостi i належать до сфери книжних слiв: град, храм, глас, длань, прах Наприклад: Благословенне слово, що гартує (Леся Украïнка). Лексичнi запозичення з польськоï (полонiзми) {скарб, байка, повидло, рекрут, гусар, в ‘язень, блазень), з росiйськоï (росiянiзми) (завод, рудник, паровоз, указ), з бiлоруськоï (дьоготь, жлукто, бадьорий) значно пiзнiше прийшли в нашу мову у зв'язку з поневоленням Украïни Польщею та приєднанням до Росiï у ХУI-ХУII ст. Неслов'янськi лексичнi запозичення потрапляли до словникового складу украïн ськоï мови в рiзнi iсторичнi перiоди i рiзними шляхами. Грецизми проникли через старословянську мову Це в основному релiгiйна лексика (ангел, єпископ, iкона, клирос, лампада, монах, монастир), а також науковi термiни (граматика, iсторiя, фiлософiя), економiчнi (демократiя, пролетарiат), лiтературнi (ода, iдея, драма, епос, поема). Латинiзми збагатили нашу лексику медичною, науковою, суспiльно-полiтичною термiнологiєю: ангiна, медiум, колегiум, лекцiя. конституцiя, конспект, нацiя Нiмецькi запозичення стосуються в основному вiйськовоï справи, технiки, ремесла: штаб, юнкер, орден, офiцер. Iз французькоï мови запозичено слова на означення видiв мистецтва та одягу: жакет, пальто, костюм, спектакль, ложа, балет, антракт, партер. З англiйськоï мови запозичено спортивнi термiни: тенiс, футбол, баскетбол, хокей, боксер, ринг, фiнiш, матч, аут. Ряд запозичень називають одяг та предмети, повязанi з морською справою: пуловер, нейлон, Ожерсi; шхуна, баржа, бот, бриг, мiчман, вельбот. З iталiйськоï мови запозиченi музичнi термiни та окремi побутовi назви: сопрано, бас, акорд, тенор, опера, серенада, арiя; вермiшель, макарони. Деякi слова запозичено з тюркських мов: бусурман, барабан, буран, в ‘юк, кизил, ороа. базар, iзюм. Окрему групу становлять iнтернацiоналiзми. Це слова, що входять до тер мiнологiчного фонду багатьох мов свiту i мають спiльне значення. Вони стосуються СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА___________________ 2 6 Лексикологiя насамперед галузi науки, технiки, мистецтва, полiтики: фiлософiя, бiологiя, фiзика; роман, республiка, клас, капiталiзм, соцiалiзм тощо. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/zapozichenna_inshomovnih_sliv.dhtml