Загальнi пунктуацiйнi правила

Правило, у якому йдеться про вживання пунктограми, називається
пунктуацiйним. Загальнi пунктуацiйнi правила такi:
1. Крапка вживається: у кiнцi розповiдного двоскладного чи
односкладного речення (Настало лiто. Лiто. Спека.); Примiтка. Не
ставиться крапка у кiнцi речення пiсля крапки, шо вказус на скоро
чення слова. Наприклад: Пороти вирiб треба у зворотному порядку:
спочатку вiдпорюємо комiр, потiм -рукава i т. д. у кiнцi
спонукального речення, якщо в ньому вiдсутня iнтонацiя оклику,
питання тощо (Виконайте фонетичний аналiз слова. Прочитайте виразно
вiрш.); для видiлення приєднувальних конструкцiй. Наприклад:
Будуть козаки подо рожнi проïжджати, твiй голос зачувати, до
могили будуть завертати. Бандуро моя (М. Пригара); пiсля цифри у
рубриках перерахування i в кiнцi рубрик. Наприклад: У пишеться:
2) мiж лiтерами, що позначають приголоснi; 2) на початку речення, якщо
далi стоïть буква, якою передасться приголосний звук. Увага!
Якщо пiсля цифр або букв, якими позначаються рубрики, поставлено
дужки, то крапка пiсля дужки не ставиться i перше слово пiсля
цiєï дужки пишеться з малоï букви. Наприклад: До
синтаксичних одиниць належать:
3) словосполучення (слiд розрiзняти синтаксичнi, лексичнi i
фразеологiчнi сло восполучення); 2) речення (вони дiляться на простi
неускладненi, простi ускладненi, складносуряднi тощо); у кiнцi
графiчно скороченого слова, наприклад: М. П. Стельмах; i т. д. (i
так далi); пiсля назви дiйових осiб перед ïхнiми реплiками в
драматичних творах, на приклад: Донька Пашкевича. Панове, одну мить.
(О. Довженно)
4. Кома ставиться: мiж однорiдними членами речення, повязаними
безсполучниково або за до помогою протиставного сполучника.
Наприклад: Оживас лiс, паче. Не ми, а ви мали виконати цю роботу;
Примiтка. Якщо однорiднi члени речення повязанi повторюваним
єднальним спо лучником, то кома ставиться i перед першим
сполучником, якщо вiн є мiж однорiдними словами. Наприклад: /
згадав сирота Степан в неволi свою матiр Украïну, нерiдного
батька старого, i коника вороного, i сестру Ярину (Т. Шевченко).
Якщо однорiднi члени речення повязуються повторюваними
єднальними або роздiловими сполучниками попарно, то кома
ставиться тiльки в межах пар. Наприклад : У буйному цвiтi садок i
левада, батькiвська рiдна оселя i гай (М. Вороний); 491 СУЧАСНА
УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА при вндiпеннi iнтонацiєю i
за смислом звертання, вставних i вс гавлених слово сполучень i
речень, вiдокремлених другорядних членiв речення, а також
уточнюваньих слiв, вигукiв, стверджувальних часток i порiвняльних
зворотiв. Наприклад: Ой, якi ви героï, хлопцi!.. Сказавши це,
Давидко почекав… (О. Копиленко); мiж частинами складного
речення (видiляються його частини — просi i речення).
Наприклад: Пропаде пiтьма й гнiт, обпадуть з тебе пута, i ярма ми
псi порвемо (I. Франко); Примiтка. Кома не ставиться мiж двома
частинами складного речення, якщо вони пов'язанi єднальним чи
роздiловим сполучником, а в однiй з них є слова, спiльнi для
обох частин. Наприклад: На луках густо зазеленiла трава i кущi
вкрилися дрiбним листом.
5. Крапка з комою ставиться: мiж поширеними однорiдними членами
речення. Наприклад: Крiм троянцiв, що видiлятея своïм високим
ростом i дещо уповiльненою вимовою, сказаною нiби мiж iншим
лiнькуватою фразою, були приземкуватi, шустрi i говiркi манилiвцi в
своïх куцинках iз дерев яними закрутками замiсть
ґудзикiв, гострi на язик i най- вигадливiшi на всякi
побрехеньки; похмурi, скупi, мовчкуватi залужани з бато гами,
схожими на вiвчарськi пуги; щирi, добрi i веселiхрипкiвцi…
(Г. Тютюнник); для видiлення однотипних частин складного речення.
Наприклад; О, не будiть його, хмарки, дощем холодним живо; i ти,
осiннiй вiтре, спи. не рвися так гнiвливо (I. Франко); у кiнцi
рубрик, якщо вони (рубрики) позначенi цифрами або буквами iз
дужкою.
6. Двокрапка ставиться: пiсля узагапьнювального слова перед
однорiдними членами речення. Напри клад: Тепер вiн розумiв, що все
то було хворобливе марення мозку: i косарi в полi, i батько на
покосi, i жайворонок в блакитному небi (I. Цюпа); Примiтка. Якщо
пiсля узагальнювального слова використано ще й уточнювальнi слова в
саме, як-от, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а
пiсля них - двокрапка. Наприклад: На Херсонщинi вирощують
теплолюбнi культури, як-от: кукурудзу, соняшник, баклажани, перець,
кавуни, динi; у безсполучникових складних реченнях з рiзнотипними
частинами, якщо друга частина розкриває змiст першоï в
цiлому чи окремого слова або у другiй частинi йдеться про причину
того, що говориться в першiй. Наприклад: Восени кожен день —
якась вiдмiна: то зiв ‘яла стеблина, то зелений пожовк…
(М. Рильський); при прямiй мовi, якщо слова автора передують
ïй. Наприклад: / просилася, i молилася Пусти мене, старий
дiду, на вулицю погулять (Нар. творчiсть).
7. Багато крапок (три крапки) ставиться: у випадках передавання
схвильованого, емоцiйного мовлення за допомогою обiрваних,
незакiнчених речень. Наприклад: Позавчора вранцi розбомбили наш
хутiр нiмецькi лiтаки. Десяткiв зо три налетiли — i за
пiвгодини все зрiвняли з землею… (О. Мусiснко); 492
ПУНКТУАЦIЯ коли той, хто говорить, хоче приховати думку, не
розкривати ïï оголено. Напри клад Потiй ïй довелося
зустрiтися з Iзольдою Зозулею i з Льовою… Але ще пiзнiш
е… (О. Iваненко); на мiсцi розмовних пауз. Наприклад: Людей
жалувати треба… прощати… любити i прощати… тодi
полегшає всiм… i менi… (За П. Грабовським); для
показу того, що не весь текст наводиться при цитуваннi (див.
приклад у тсксгi для зразка пунктуацiйного розбору); Примiтка.
Багато крапок (три крапки) — роздiловий знак, який може
стояти на початку фрази, тексту i позначати обiрванiсть
ïï спочатку. Наприклад: . Ще одну весну зазеленiла земля,
напоïла вiдрадою серце (К. Гордiєнко).
8. Тире ставиться: перед узагальнювальним словом пiсля однорiдних
членiв речення. Наприклад: Моє село, моï тумани,
моï весiннi солов 7 досвiтнi роси на свiтаннi, i грози, й
вигроми моï-усе, що чув, що перебачив, не виплакати (П.
Усенко); мiж пiдметом i присудком, якщо вони вираженi однаковими
лексико-грама тичними формами: словами iменних частин мови,
iнфiнiтивами, зокрема перед присудком, вираженим порiвнянням.
Наприклад: Слова — полова, але вогонь в одежi слова —
Безсмертна, чудотворна фея… (I. Франко); Очi в неï
— як тер ночок, брови в неï — як шнурочок; на
мiсцi пропущеного члена (або кiлькох членiв) речення чи звязки при
iмен ному присудку. Наприклад: Бджола жалить жалом, а людина
— словам (Нар. творчiсть); при вiдокремленiй прикладцi.
Наприклад: Я так… погнувся пiд ярмам — вагою пережитих
лiт (П. Грабовський); при вставлених конструкцiях. Наприклад: Дуб
символiзує стiйкiсть, мiцнiсть (у народi кажуть —
мiцний, як дуб) (3 журналу); у безсполучникових складних реченнях з
рiзнотипними частинами, якщо мiж ними є звязок умовно-часовий
або наслiдковий. Наприклад: Поглянь в обличчя - тодi питай про
здоров ‘я (Нар. творчiсть); Минуло лiто — осiнь iшла;
якщо друга частина безсполучникового складного речення маг значення
про тиставлення. Наприклад: Мотузки туго стискали руки, ноги i вп
ялися в тiло… Сiпнув руки — мотузок мiцно держався (0.
Копиленко); при прямiй мовi (видiляються слова автора). Причому
тире ставиться пiсля iншого роздiлового знака. Наприклад: —
Ану, хлопцi! — гримнув раптом одно рукий. — Чи пан, чи
пропав/ Вiдмикай нам кайдани. Богуславко! — Це ж як?-
сполотнiла вона (М. Пригара); перед кожною реплiкою в дiалогiчному
мовленнi. Наприклад: — Хлопчик? — Так. — Як
звуть? — Валерик… — Г лрна дитина… (О.
Довженко); 493 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА мiх двома
словами, шо вказують на просторову, часову, кiлькiсну меясу
Наприклад: Лiтература кiнця дев'ятнадцятого початку двадцятого
столiття.
9. Дужки ставляться: одна дужка — пiсля цифри або букви, якими
позначаються перераховуванi руб. рики в текстi; парнi дужки —
для рiзних уточнень, додатковоï iнформацiï, для вказiвки,
кому належить використаний як iлюстрацiя текст. Наприклад: У тисяча
вiсiмсот девяносто шостому роцi Черемшина закiнчив гiмназiю
(атестат датовано 8 липня 1896р.) (О. Засенко); при вставних i
вставлених структурах: Правда? (Усмiшка матерi). Вже не знаю, яке
слово пiдiбрати для нього (О. Довженко); для видiлення ремарок
пiсля назви дiйовоï особи в драматичних творах. На приклад:
Гусак (до Тягнибiди). Стьопо, чого ми ждем? (О. Довженко)
10. Л япки ставляться: для видiлення прямоï мови, поданоï в
рядок: Вони гадають, подумала Катя, а то була вона, — що нас
сливи i яблука спокушали. Менi просто на сад приємно було
дивитися (О. Iваненко); при використаних цитатах. Цитата береться в
лапки i починається з великоï букви, коли вона уводиться
в авторський текст з початку чужого мовлення: Ми звелю Шевченка
народним поетом не тому, що вiн писав у народному стилi (так була
написана тiльки частина його творiв), а тому, що всi його думки,
вся його любов були присвяченi народовi, боротьбi за його
визволення й щастя. Тiльки пiд таким кутом зору треба розумiти
часто цитованi слова Добролюбова: Шевченко поет цiлком
народний… (М. Рильський); пiсля лапок ставиться три крапки,
якщо цитата береться не з початку речення: Про суспiльне
призначення лiтератури Панас Мирний писав: … Чого i за чим я
турбуюсь?Хочеться менi слави запобiгти в письменствi? Нi, не хочу т
iï слави,,. Вся моя слава — Украïна, якби я ïй
добра хоч на мачину зробив, то б менi i була слава, я бiльшоï
не хочу (Iз щоденника Панаса Мирного); цитата може уводитись в
авторське мовлення як частина речення: Велич Лесi Украïнки
полягає перш за все у тому, що в нiй щасливо поєдналися
генiальна поетеса й оригiнальна мислителька, яка стояла на рiвнi
найбiльш передових iдей доби… Але весь час вона йшла вперед,
далi й вище на гору круту крем яную, пiднiмаючи камiнь важкий
невилiковноï недуги, несучи вагу ту страшную всенародного горя
й лиха (. Кирилюк); Примiтка. Не ставляться лапки, якщо цитата
є епiграфом, а прiзвище автора за значається в
наступному рядку i не взяте в дужки. Не ставляться лапки при
вiршованих цитатах, якщо вони позицiйно видiленi (по даються нижче,
не в рядок): Знавець i цiнитель поетичного слова М. Рильський
закликає берегти i шанувати мову, постiйно вивчати мовнi
скарби народу: 494 ПУНКТУАЦIЯ Прислухайтесь, як океан спiває
- Народ говорить. I любов, i гнiв У таму гомонi морськiм.
Немає Мудрiших, нiж народ, учителiв; У нього кожне слово
— це перлина. Це праця, це натхнення, це людина. (В.
ïванисенко, М. Коцюбинська); для видiлення власних назв
лiтературних творi, наукових i публiцистичних праш*, документiв,
журналiв, газет, пiдприємств тощо: / не випадково саме такi
книги, як роман Вершники Юрiя Яновського, були прошитi ворожими
кулями, омитi гарячою солдатською кровю (О. Гончар); при
маловiдомих, а також незвично вживаних словах (див. приклад у
текстi для пунктуацiйного розбору).
11. Знак питання ставиться: у кiнцi питального речення: З якого краю
тута сонце сходить? Чи, може, сей не день, а бiла нiч? (Леся
Украïнка); у дiалогiчному мовленнi знак питання може становити
цiлу реплiку: Дiя третя Адресний стiл. Я та чиновники. Чиновник.
Домову книжку принесли? Я. Ось вона. Чиновник. Ну i носiть собi
ïï на здоров я! Я. А довiдка про те, що я у вас
прописаний? Чиновник. Не можемо дати. Я.? Чиновник. Бо вас нема! Я.
??? Чиновник. Ви кажете, що ви Талан? Я (поквапливо). Талан,
Ярослав. Ви ж бачили в домовiй книзi (Я. Талан).
12. Знак оклику ставиться: у кiнцi спонукального речення, якщо, крiм
спонукання, в реченнi виражається емоцiйний стан того, хто
говорить: Коли хтось стукає в дверi: — Вiдчини! —
Не великий пан, — вiдчиниш i сам, — каже Вернигора
(Нар. творчiсть); у серединi речення бiля одного слова, якщо автор
надає цьому слову особливого смислового значення; пiсля
звертання при емоцiйному видiленнi його: — Мур-цюi —
скрикнув Лис Микита. От не ждали! (I. Франко); у кiнцi розповiдного
речення, у якому виражається емоцiйний стан автора: Жаль
свiту цiлого — землi i неба жаль! (М. Рильський); у текстi
(особливо поетичному i публiцистичному) може вживатися поряд (як
один) знак питання i знак оклику або кiлька знакiв питання i знакiв
оклику, що вказує на емоцiйне ставлення автора до
висловленого в текстi, реченнi. Наприклад: 495 СУЧАСНА
УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА — Не мучте нас! Не мучте
народ! Який народ? Хто народ? Ми, ми, ми народ! Що??? —
Пустiть нас!!! — закричав Синичка i затремтiв усiм своïм
розторгснщ (0. Довженко).