Речення

Спонукальнi слова-речення виражають спонукання: наказ, заклик, прохання
тощо, одночасно вказуючи на емоцiйну реакцiю мовця в певнiй
ситуацiï. Функцiю таких речень виконують вигуки i близькi до них
слова, зокрема геть, годi, гайда, гей, марш, стоп, ура. караул, точка,
шабаш, гвалт, цить, ну, ша, доволi та iн., наприклад: Панi Наталя перша
скочила з мiсця. — Гет ь! скрикнула вона тонко й пронизувано. -
Геть!.. Вона ще дiтей м енi порiже!.. Жени ï ï геть!.. (М.
Коцюбинський); Г одi! годi! — кричав, переводячи духа, господар.
— Музико! годi, перестань! (Панас Мирний); - Отамане! — Тут.
— Гайда! (Б. Грiнченко); — Матросе, Матросе, дивися! —
Цить, — вiдповiв безгучним шепотом Матрос (I. Микитенко).
Своєрiдними спонукальними словами-реченнями є звертання до
свiйських тварин, наприклад: У дядька одна надiя на коней: — Но,
клят i! (Петро Панч); щ Тпру! Д е ж це ми? (С. Скляренко); — В йо!
— спокiйно гукнув на коня! (М. Стельмах).