ПРИНЦИП СИСТЕМНОСТI СИНТАКСИЧНОГО ОПИСУ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. Парадигма речення

Парадигма (грец. paradeigma — приклад, зразок) речення система
форм струк турноï схеми речення, у якiй вихiдною формою є
ядерне речення, а похiдними — його трансформацiï. Сучасна
синтаксична наука дослiджує не лише конкретнi структурнi схеми ре
чення. а й те, як такi зразки спiввiдносяться з iншими, яке ïх
мiсце в мовнiй системi. Це сприяє реалiзацiï принципу
системностi синтаксичного опису. Вивчення системних видозмiн i
спiввiдношень формальних класiв речень зумовило наприкiнцi 60-х рокiв XX
ст. появу вчення про парадигму речення (Д, Уорт, Р. Зимек, В. Грабе, П.
Адамець, Т. Ломтєв, В. Храковський, Л. Мурзiн, Ч. Фiллмор, Б.
Рассел). У мовознавствi розглядають парадигму речення у широкому i
вузькому значеннях. У широкому значеннi парадигма речення — це
система, що охоплює:
1) внутрiшньосхемнi перетворення, тобто такi, що не змiнюють вiдмiнних
ознак структурноï схеми речення: Туристи ïдуть
поïздом — Туристи ïхали поïздом — Туристи
ïхатимуть поïздам; Нехай туристи ïдуть поïздом
— Туристи ïхали б поïздом; Я ïду поïздом
— Ти ïдеш поïздом — Вiн ïде поïздам;
2) системнi протиставлення речень однiєï структурноï
схеми реченням iнших структурних схем (мiжсхемнi перетворення): Ми
добре вiдпочивали влiтку — Улiтку нам добре вiдпочивалось;
3) протиставлення речень певного зразка iншим синтаксичним одиницям чи
ïх частинам: Ми побачили море — Море, побачене нами
— побачене нами море. Отже, парадигма передбачає
спiввiдношення речень i нереченнєвих синтаксичних одиниць.
Внутрiшньосхемнi перетворення. У вузькому розумiннi парадигма
речення репре зентується тiльки внутрiшньосхемними
перетвореннями у межах тiєï самоï струк турноï
схеми речення. У вiтчизняному мовознавствi переважає
тлумачення парадигми речення у вузь кому значеннi — як системи
його форми, що протиставляються за граматичним значен ням Тому за
основу беруться граматичнi значення модальностi та синтаксичного
часу, що реалiзують загальне граматичне значення речення —
предикативнiсть. Видозмiни формальноï органiзацiï речення,
що являють собою форми речення, створюються частковими модально-
часовими значеннями. Система цих форм речення i є його
парадигмою. Модальнi значення речення: виражаються синтаксичними
способами: дiйсним (iндикативом): Брат читає; Надворi тихо;
умовним: Мати ходила б; Студент учився б; бажальним: Якби хоч трохи
вiдпочити; Хоча б розвиднiлося швидше; спонукальним: Слухайте
музику; Звернiмо увагу на цю картину. Парадигми, зумовленi
внутрiшньосхемними перетвореннями, тiсно повязанi з морфологiчними i
синтаксичними категорiями, тому ïх називають морфолого-син-
таксичними. Це такi парадигми: часова: Трава була зелена —
Трава буде зелена; Вечорiє — Вечорiло —
Вечорiтиме; Ранок — Був ранок — Буде ранок; модальна
(вона взаємодiє з часовою): Ми працюємо — Ми
працювали — Ми працюватимемо; Ми працювали б; Якби ми
працювали; Працюймо; видова (нашаровується на часову
парадигму): Брат спiвав пiсню — Брат заспiвав пiсню; Брат
спiває (спiватиме) пiсню — Брат заспiває пiсню:
особова: Я слухаю музику — Ти слухаєш музику — Вiн
(вона, воно) слухає .музику - Ми слухаємо музику —
Ви слухаєте музику — Вони слухають .музику; числова:
Хлопчик збирає гриби — Хлопчики збирають гриби; Хюпчик
збирав гриби — Хлопчики збирали гриби; Хлопчик збиратиме гриби
— Хюпчики збира тимуть гриби; Хлопчик збирав би гриби —
Хлопчики збирали б гриби; Хлопчику, збирай гриби -Хлопчики, збирайте
гриби: родова: Син пiклувався про батькiв — Сестра пiклувалася
про батькiв — Дiвча пiклувалося про батькiв. Морфолого-
синтаксичнi парадигми не змiнюють синтаксичноï структури речен
ня, а лише граматичнi категорiï окремих компонентiв. Не всi
речення мають повний набiр форм. Деякi не мають форм бажапьного та
спонукального способу, iншi мають лише одну форму. Це, зокрема,
односкладнi номiнативнi речення з вказiвними частками (ось, он, от):
Ось i наш будинок;Ось i лiс. Це стосується також односкладних,
iнфiнiтивних речень зi значенням категоричного виявлення: Не
розмовляти! Залишити аудиторiю! Змiни видо-часово-способових форм
дiєслова зумовлюють видозмiни речення: Цi змiни дають пiдставу
стверджувати, що парадигма, речення — це система видо-часо во-
способових форм дiєслова: Оркестр грав марш — Оркестр
грав маршi -Оркестри грали маршi; Оркестр буде грати марш —
Оркестр грає марш — Хай оркестр грає марш —
Хай би оркестр заграв марш. Окрiм парадигматичних змiн, у простому
реченнi вiдбуваються змiни, повязанi з можливостями повного чи
неповного представлення його елементарноï граматичноï
структури з рiзними звязками, напiвповнозначними дiєсловами
тощо. Такi змiни називають регулярними реалiзацiями простого речення
Спiльним для них є те, що всi вони можуть бути зведенi до
вихiдноï форми речення: Студент працює — Сту дент
почав (продовжує, перестав) працювати — Студент може
(повинен, хоче) __________Синтаксис як роздiл граматики 335 СУЧАСНА
УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА працювати. Такi регулярнi
реалiзацiï визначають як деривати структурних схем, щ0
спiввiдносяться зi структурними схемами речень так, як похiднi
основи з твiрними* лiс — лiсок, студент — студентка,
учитель — учителька. Деривацiйнi внутрiшньо- схемнi вiдношення
є модифiкацiйними (За К. Шульжуком).