Напiвпредикативнiсть (додаткова предикативнiсть)
Розрiзняють два види напiвпредикативностi: пряму i непряму.1. Пряма напiвпредикативнiсть. Реалiзується як власне
напiвпредикативнiсть i додаткова дiєслiвна предикативнiсть: а)
власне напiвпредикативнiсть. Це синтаксичнi вiдношення мiж
вiдокремленим членом речення, вираженим iменною частиною мови, та
пояснюваним ним суб стантивним членом речення, наприклад:
Ïï очi, широкi й розкритi, прикулися до чорноï
небесноï глибини (Ю. Смолич); Так ми й сидiли у тихiй кiмнатi,
в мирнiй розмовi — людина i птиця (А. Малишко); б) додаткова
дiєслiвна предикативнiсть. Утворюється вiдокремленими
членами речення, вираженими дiєприслiвниками i
дiєприслiвниковими зворотами. Вiдрiзня ється вiд власне
напiвпредикативностi тим, що передбачається дiєслiвною
належ нiстю, вказуючи на активну ознаку суб'єкта, наприклад:
Село Бидлiвцi, як i кожне подiльське село, розташувалося на пагорбi,
спадаючи слободами в долини, до ставiв (Ю. Смолич); Там-сям крiзь
крони проривалися сонячнi променi, влягаючись на опале лист я
рухливими жовтими латками (К. Пiсоцький).
2. Непряма напiвпредикативнiсть. Має два рiзновиди: згорнута i
прихована: а) згорнута напiвпредикативнiсть. Властива субстантивним
зворотам (вiдокрем леним додаткам), що можуть бути розгорнутi в суб
єктно-предикатну конструкцiю, наприклад: А я не знаю нiчого
нiжного, окрiм берези (Леся Украïнка); Опрiч Гафiйки, було ще
два наймити (М. Коцюбинський); б) прихована (вiдображена)
напiвпредикативнiсть. Властива конструкцiям, у яких наявнi спiльнi
присудки, тобто одна частина повторює (вiдображає) змiст
iншоï, наприклад: Степан згадував, хоча й не часто, рiдне село
(В. Пiд могильний); Через душi, мов через вокзали, гуркотять состави
почуттiв (В. Симоненко). Внутрiшньоряднi вiдношення. Як правило,
виявляються в реченнях з одно рiдними членами. З формально-
синтаксичного погляду до ускладнених конструкцiй вiдносять ре чення
з однорiдними членами, з вiдокремленими другорядними членами, iз
вставни ми i вставленими компонентами, звертаннями. Наявнiсть хоча б
однiєï з цих синтак сичних структур i робить речення
ускладненим. На вiдмiну вiд формально-синтаксичного елементарного
речення, просте усклад нене речення нiколи не вiдповiдає
предикативному мiнiмуму речення й тiй частинi поширених простих
речень, до складу яких входять лише iменниковi компоненти, зумовленi
валентнiстю присудка. Будь-яке ускладнення з граматичного погляду
вiдбувається шляхом субординацiï чи координацiï.
Вiдокремленi другоряднi члени, вираженi дiєприкметниковими,
_____________Синтаксис як роздiл граматики__________________ 411
СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА дiєприслiвниковими,
порiвняльними, прийменниково-iменниковими зворотами, роз. ширюють i
ускладнюють структуру простого речення на основi субординацiï
(кожен такий компонент синтаксично пiдпорядковується якомусь
членовi елементарноï структури (наприклад, дiєприслiвник
чи дiєприслiвниковий зворот пiдпорядковується
дiєслiвному членовi)). Ускладнення на основi координацiï
— це ускладнення однорiд ними, уточнювальними, пояснювальними
членами.
