Артикуляцiйнi норми утворення свистячих приголосних [з], [с], [з'], [с']

Передньоязиковi нижньозубнi щiлиннi [з], [с], [з], [с'] утворюються
внаслiдок того, що широкий кiнчик язика впирається в основу нижнiх
зубiв, передня частина спинки язика зближується з переднiми зубами
й альвеолами, при цьому посерединi язика утворюється вузька щiлина
у формi жолобка. Краï язика притискуються до бокових зубiв i до
частини твердого пiднебiння. Зуби ледь розтуленi. Повiтряний струмiнь
протискується крiзь щiлину, вдаряється об верхнi рiзцi, i
внаслiдок цього утворюється рiзкий шум, що нагадує свист. За
цiєю акустичною ознакою приголоснi [з], [с], [з'], [с']
називаються свистячими. Без участi голосу утворюється глухий [с],
а з участю голосу — дзвiнкий [з]. При вимовi палаталiзованих [з'],
[с*] основна артику ляцiя, властива [з], [с], але ускладнюється
додатковим пiдняттям передньоï i середньоï частини язика до
твердого пiднебiння. Язик та губи бiльш напруженi.