КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/napivpredikativnist.dhtml

	НапIвпредикативнIсть (додаткова предикативнIсть) orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6742
 Розрiзняють два види напiвпредикативностi: пряму i непряму.
 1. Пряма напiвпредикативнiсть. Реалiзується як власне
 напiвпредикативнiсть i додаткова дiєслiвна предикативнiсть: а)
 власне напiвпредикативнiсть. Це синтаксичнi вiдношення мiж
 вiдокремленим членом речення, вираженим iменною частиною мови, та
 пояснюваним ним суб стантивним членом речення, наприклад:
 Ïï очi, широкi й розкритi, прикулися до чорноï
 небесноï глибини (Ю. Смолич); Так ми й сидiли у тихiй кiмнатi,
 в мирнiй розмовi — людина i птиця (А. Малишко); б) додаткова
 дiєслiвна предикативнiсть. Утворюється вiдокремленими
 членами речення, вираженими дiєприслiвниками i
 дiєприслiвниковими зворотами. Вiдрiзня ється вiд власне
 напiвпредикативностi тим, що передбачається дiєслiвною
 належ нiстю, вказуючи на активну ознаку суб'єкта, наприклад:
 Село Бидлiвцi, як i кожне подiльське село, розташувалося на пагорбi,
 спадаючи слободами в долини, до ставiв (Ю. Смолич); Там-сям крiзь
 крони проривалися сонячнi променi, влягаючись на опале лист я
 рухливими жовтими латками (К. Пiсоцький).
 2. Непряма напiвпредикативнiсть. Має два рiзновиди: згорнута i
 прихована: а) згорнута напiвпредикативнiсть. Властива субстантивним
 зворотам (вiдокрем леним додаткам), що можуть бути розгорнутi в суб
 єктно-предикатну конструкцiю, наприклад: А я не знаю нiчого
 нiжного, окрiм берези (Леся Украïнка); Опрiч Гафiйки, було ще
 два наймити (М. Коцюбинський); б) прихована (вiдображена)
 напiвпредикативнiсть. Властива конструкцiям, у яких наявнi спiльнi
 присудки, тобто одна частина повторює (вiдображає) змiст
 iншоï, наприклад: Степан згадував, хоча й не часто, рiдне село
 (В. Пiд могильний); Через душi, мов через вокзали, гуркотять состави
 почуттiв (В. Симоненко). Внутрiшньоряднi вiдношення. Як правило,
 виявляються в реченнях з одно рiдними членами. З формально-
 синтаксичного погляду до ускладнених конструкцiй вiдносять ре чення
 з однорiдними членами, з вiдокремленими другорядними членами, iз
 вставни ми i вставленими компонентами, звертаннями. Наявнiсть хоча б
 однiєï з цих синтак сичних структур i робить речення
 ускладненим. На вiдмiну вiд формально-синтаксичного елементарного
 речення, просте усклад нене речення нiколи не вiдповiдає
 предикативному мiнiмуму речення й тiй частинi поширених простих
 речень, до складу яких входять лише iменниковi компоненти, зумовленi
 валентнiстю присудка. Будь-яке ускладнення з граматичного погляду
 вiдбувається шляхом субординацiï чи координацiï.
 Вiдокремленi другоряднi члени, вираженi дiєприкметниковими,
 _____________Синтаксис як роздiл граматики__________________ 411
 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА дiєприслiвниковими,
 порiвняльними, прийменниково-iменниковими зворотами, роз. ширюють i
 ускладнюють структуру простого речення на основi субординацiï
 (кожен такий компонент синтаксично пiдпорядковується якомусь
 членовi елементарноï структури (наприклад, дiєприслiвник
 чи дiєприслiвниковий зворот пiдпорядковується
 дiєслiвному членовi)). Ускладнення на основi координацiï
 — це ускладнення однорiд ними, уточнювальними, пояснювальними
 членами.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/napivpredikativnist.dhtml