Корiнь слова

Корiнь — це основна морфема, що виражає загальне лексичне значення всiх спорiднених (однокореневих) слiв: весна, провесна, весняний, по-весняному, навеснi, веснiти — усi цi слова обєднанi спiльним значенням кореня -весн- вiднесеностi до пори року, що настає пiсля зими. Корiнь є носiєм речового значення слова, що вiдображає його поняттєвий змiст. Вiн є обовязковою частиною кожного слова. Спорiдненi слова обєднуються по няттєвим змiстом, хоч вони можуть належати до рiзних частин мови. Значення кореня в гнiздi спорiднених слiв уточнюється i конкретизується за допомогою словотворчих суфiксiв i префiксiв, якi без кореня вживатися не можуть. У службових словах корiнь не поєднується з суфiксами або префiксами, тобто службовi слова мають тiльки корiнь: по, над, з — прийменники; хай, хоч, би — частки; 150 Словотвiр /, але, що — сполучники; так само тiльки корiнь мають вигуки: ой, агов, тi, не змiнюванi непохiднi слова: амплуа, там, годi. Корiнь не має постiйного мiсця в словi. З кореня може починатися слово: прац-я, рiд-н- ий; вiн може стояти пiсля префiкса (одного чи двох): пра-дiд, воз-з ‘-едн-а- ти; може поєднуватися з iншим коренем (при цьому другий корiнь завжди стоïть перед закiнченням або суфiксом i закiнченням): зар-плат- а, овоч-е-рiз-к-а, рiзн-о-рiд-н-ий. Примiтки. 1. Слова з омонiмiчними коренями входять у рiзнi ряди спорiднених слiв: вода водний водник; водяний — водянистий водянка утворюють один ряд спiльно- кореневих слiв, а водити водiй водiння; водити — поводити — повiд становлять другий ряд (гнiздо) спорiднених слiв.
      2. У вiдмiнюваних словах корiнь обовязково сприймається у звязку
      iз закiнченням, навiть якщо воно нульове. лип|а|. дубО, бiлiииi.
      денСП, радП
      3. У бiльшостi спорiднених слiв корiнь виявляє себе вiльно, вiн
      видiляється i в непо хiдних, i в похiдних, до складу яких
      входить префiкс чи суфiкс: лiс. лiсок, лiсовий, лiсовик, узлiсся,
      пролiсок. Проте в окремих гнiздах спорiднених слiв корiнь не може
      самостiйно виявляти себе, а тiльки разом iз префiксом: у словах
      вiдняти, пiдняти, розняти корiнь -ня; досягти посягати, присягати,
      присяга, присяжний корiнь -сяг-. Звязаний корiнь вживається
      тiльки в похiдних словах, коли первинне слово, в якому корiнь мав
      здатнiсть вiльно вживатися без префiксiв, вийшло з ужитку.