Iменниковi префiкси
В iменниковому словотвореннi використовуються префiкси давнього походження, якi з плином часу стали непродуктивними i в багатьох словах зрослися з коренем. Серед тих, що колись широко використовувалися для творення iменникiв i при кметникiв, слiд назвати па-, пра-, су-: пазелень (рання зелень), пагiлля (тоненьке гiлля), пасiка, патока, пращур (далекий предок), суглоб, сусiд. У новiших за походженням словах цi префiкси ще осмислюються: пагорб, памо розь, прадiд, сутiнь. Однак словотворчу продуктивнiсть виявляє тiльки префiкс пра- i то обмежено — переважно в утвореннi слiв книжкового характеру: прамова, пра батькiвщина, пралiс. Для творення нових iменникових слiв використовуються префiкси, що розви нулися на основi прийменникiв: без-, вiд-, до-, за-, над-, пере-, перед-, пiд-, по-, при-, про-. Проте цi префiкси в основному використовуються при твореннi iменникiв вiд суфiксально- префiксальних прикметникiв, основами для яких виступають приймен никово- вiдмiнковi форми: без у гаву — безугавний — безугавнiсть, вiд центру - вiдцентровий — вiдцентровiсть. Тiльки в поодиноких словотвiрних рядах виступає префiксальний спосiб у чис тому виглядi (без одночасного приєднання префiкса). Префiкс до- виступає в iменнику досвiт. Подвiйно мотивуються слова: довибори - вибори i довибирати, добудова — будова i добудовувати (пор.: перебудова — вiд перебудовуватися). Префiкс пiд- виступає в iменниках пiдстароста (застарiле), пiдмайстер, пiдвид, пiдзаголовок, пiдстанцiя. Продуктивно виступає префiкс спiв- на означення взаємноï участi у дiï, процесi, справi тощо: спiвдоповiдь, спiвбесiда, спiвучасть, спiвпраця; перед- iз значенням передувати чомусь: передмова, переддень, передiсторiя; менш продуктивно висту пає префiкс за-, що вносить значення перебувати за межами чогось: закордон, запiн, затакт (муз. термiн). Префiкс не- (частка за походженням) виступає в iменниках, що зазнали процесу спрощення злиття заперечноï частки з коренем: небилиця, нездара, невдаха. У сучас нiй украïнськiй мовi префiкс не- служить для утворення слiв iз протилежним значен ням: доля — недоля, друг — недруг, змога — незмога. У префiксальному словотвореннi iменникiв бере участь значна кiлькiсть префiксiв iншомовного походження: анти-, архi-, duc-, екс-, екстра-, контр-, Iнтер-, супер-, ультра- та iн. (антитiло, архiреакцiонер. дисгармонiя, екс-чемпiон, екстрамо-да. контрудар, iнтерспорт. суперобкладинка, ультразвук). Широко використовуються в ролi префiксiв частини слiв iншомовного похо дження, що стали iнтернацiоналiзмамн: аеiа-. бiо-, мiкро-, мiнi-, псевдо- (авiазв ‘язок. бiомаса, мiкрофлора, мiнi-футбол, псевдомистецтво).
