Формотворчi i словотворчi частки

Формотворчi частки використовуються для творення форм дiєслова: би
(б) - умовного способу; хай, нехай — наказового способу: жити
— жив би, жила б, жило б, жили б (у цих краях). Наприклад: Тим
часом дiдова каша википiла, присмалилась i, мабуть, зовсiм згорiла б,
коли б не каменоломи … (Якiв Баш); Хай моя й хай твоя пiсенька
зiллються, хай лунають у гаях, до свiтанку в ються (Леся Украïнка).
298 Морфологi як роздiл граматики Частка б може стояти пiсля
дiєслова, перед ним або вiддiлятися вiд дiєслова кiлькома
словами, може обєднуватися з деякими сполучниками пiдрядностi
(аби. щоб, якби, нiби, мдвбито). Наприклад: Чи ще Марко не приïхав?
Ох. якби я знала. Що дiждуся, що побачу… (Т. Шевченко).
Словотворчi частки служать для творення слiв, а тому з часом
перетворюються на суфiкси або префiкси. Так, заперечна частка мi служить
для творення заперечних за йменникiв (нiхто, нiщо, нiякий, нiчий,
нiкотрий, нiскiльки) i прислiвникiв, похiдних вiд займенникiв (нiде,
нiколи, нiяк, нiзвiдки, нiтрохи); частка не функцiонує як пре
фiкс, за допомогою якого творяться прикметники i похiднi вiд них
прислiвники (високий невисокий — невисоко, давнiй — недавнiй
— недавно); частка ся пере творилася на дiєслiвний
словотворчий суфiкс (лити- литися, вiтати — вiтатися); так само
частки аби, де, чи, що, як, будь, небудь, казна, хтозна та деякi iншi,
що служать для творення займенникiв i прислiвникiв, зближуються з
суфiксами та префiксами (абихто, абиколи, деякий, деiнде, чимало, щодня,
якнайскорiше, будь-що, будь-коли, скiльки-небудь, як-небудь, казна-що,
хтозна-де).