Формотворчi i словотворчi частки

Формотворчi частки використовуються для творення форм дiєслова: би (б) - умовного способу; хай, нехай — наказового способу: жити — жив би, жила б, жило б, жили б (у цих краях). Наприклад: Тим часом дiдова каша википiла, присмалилась i, мабуть, зовсiм згорiла б, коли б не каменоломи … (Якiв Баш); Хай моя й хай твоя пiсенька зiллються, хай лунають у гаях, до свiтанку в ються (Леся Украïнка). 298 Морфологi як роздiл граматики Частка б може стояти пiсля дiєслова, перед ним або вiддiлятися вiд дiєслова кiлькома словами, може обєднуватися з деякими сполучниками пiдрядностi (аби. щоб, якби, нiби, мдвбито). Наприклад: Чи ще Марко не приïхав? Ох. якби я знала. Що дiждуся, що побачу… (Т. Шевченко). Словотворчi частки служать для творення слiв, а тому з часом перетворюються на суфiкси або префiкси. Так, заперечна частка мi служить для творення заперечних за йменникiв (нiхто, нiщо, нiякий, нiчий, нiкотрий, нiскiльки) i прислiвникiв, похiдних вiд займенникiв (нiде, нiколи, нiяк, нiзвiдки, нiтрохи); частка не функцiонує як пре фiкс, за допомогою якого творяться прикметники i похiднi вiд них прислiвники (високий невисокий — невисоко, давнiй — недавнiй — недавно); частка ся пере творилася на дiєслiвний словотворчий суфiкс (лити- литися, вiтати — вiтатися); так само частки аби, де, чи, що, як, будь, небудь, казна, хтозна та деякi iншi, що служать для творення займенникiв i прислiвникiв, зближуються з суфiксами та префiксами (абихто, абиколи, деякий, деiнде, чимало, щодня, якнайскорiше, будь-що, будь-коли, скiльки-небудь, як-небудь, казна-що, хтозна-де).