Асимiляцiя за мiсцем i способом творення

Асимiляцiя за мiсцем i способом творення приголосних звукiв також частiше вiдбувається при швидкому темпi мовлення, здебiльшого в межах слова-такту i (рiд. ше) на межi тактiв чи слiв у тактi. Прикладами асимiляцiï за мiсцем i способом творення приголосних у давньо украïнськiй мовi є уподiбнення мяким приголосним дальшого Ц] (повна прогресивна асимiляцiя за способом творення): окитиЦе] > жи[т'iе] -> ж и[т'т'е] > [жит'.а]; ночью (фон. [ноч*ь]у]) -> [ночiу] -> [н'iчч у] -> [н 'i'ч iу] i под. Подовження приголосних у результатi названоï асимiлятивноï змiни є однiєю з фонетичних особливостей укра ïнськоï мови. До асимiляцiй такого типу сучасного перiоду, що спостерiгаються в усному мов леннi, належать: а) змiни груп свистячий i шиплячий у групи шиплячий i шиплячий (регре сивна асимiляцiя): безшумно [беиш:у'мно], принiсши [прин'i'ш:ис], через жито [че'ре]*>ж:ито], а також перехiд свистячих у шиплячi перед африкатами [дж], [ч]: пiсок — пiсчаний — [пiшча'ниГ], iзджу > Цiжджу] тощо; б) змiни звукосполучень шиплячий i свистячий у сполучення свистячий i свистячий (регресивна асимiляцiя): б'єшся ^ е ‘с ‘:а ], зваж ся [зваз'с'а], а також: книжцi [кни'зцуi], чашцi [ча'с'ц'i]; в) перехiд в африкати приголосних [д] i [т] у звукосполученнях приголосний [т], М [д]> М i свистячий (шиплячий, африката), наприклад: Вiт чизна [вiч:и'зна], коритце [кори'ц:еи], коротший [коро'ч.иi], йдеться [iде'ц':а], радься [ра'дз'ц'а] i под.; г) переходи африкат у свистячi, шиплячi чи iншi африкати перед свистячим, шиплячим або iншою африкатою: р iчцi [р'i'ц':i], не морочся [неимороц':а]. Украïнською орфографiєю передаються тiльки поодинокi наслiдки асимiляцiï за мiсцем i способом творення: пишеться щ (фон. [шч]) на мiсцi [сч] (щастя, лiщина, пiщаний, дощаний), а також щ (фон. [шч]) i чч на мiсцi [с'ч] i [ц'ч'] у словах типу Одещина, Вiнниччина.