Асимiляцiя за глухiстю
Асимiляцiя за глухiстю також простежується в конкретних умовах.При цьому слiд памятати, що дзвiнкi шумнi приголоснi в украïнському
мовленнi, на вiдмiну вiд росiйського, в кiнцi такту i в кiнцi складу, як
правило, не оглушуються. Експериментальнi дослiдження показують, що
оглушення дзвiнкого приголосного перед глухим звуком в украïнському
лiтературному мовленнi може проходити тiльки на початку такту (як у
межах одного слова-такту, так i на межi слiв, що входять до цього
такту). При цьому зiмкненi дзвiнкi шумнi оглушуються рiдше, нiж щiлиннi
приголоснi. Приклади регресивноï асимiляцiï за глухiстю: а)
префiкс або прийменник оглушується перед дальшим глухим
приголосним; оглушення префiкса з- перед глухими [к], [п], [т], [х] та
[ф] на письмi передається написанням с~: criumamu, скажу,
[сф]отографувати, [ст]иха — спитати, скажу, сфотографувати, стиха.
Прийменник з перед названими глухими вимовляється тiль ки як с,
але на письмi не змiнюється: з тобою — [ст]обою, з книги
— [ск]ниги, з хати - [сх]ати i под. Префiкс i прийменник з перед
iншими глухими приголосними оглу шується також повнiстю, але в
украïнськiй орфографiï нiколи не замiнюється на с: з
чого [зч]ого > [сч]ого -> [шч]ого, зшити — [зш]ити >
[сш]ити > [ш:]ити тощо; б) кiнцевий дзвiнкий приголосний [з] у
прийменниках i префiксах типу без-, роз- також здебiльшого
оглушується перед дальшим глухим, хоч повний перехiд у вимовi не
вiдбувається, особливо перед глухим [с]; на письмi змiна не
передається: розписка [роспи'ска], безпечний [беиспе'чнш ], але
розсада [розса'да], безславно [беизсла'уно] i под.; в) дзвiнкий
приголосний [з] оглушується перед глухими [к], [т] у словах
[н'i'гг'i), [кi'хт'i], [лехко], [во'хко] та похiдних вiд них утвореннях.
107 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА Вшиє розпишалися
випадки регресивноï асимiляцiï за дзвiнкiстю i т у х iс ^
Прогресивна асимiляцiя за цими ознаками сучаснiй украïнськiй
лiтературнiй мовi н властива. Поодинокi приклади уподiбнення за
дзвiнкiстю вiдбулися в давньоукра Iвськiн мовi: давньоруське бьчела
бчела -> [бч]ола -> [бдж]ола, Га[нц]я ^ Га(ндз')а тощо.
