Складотворчi i нескладотворчi звуки

Складотворнi звуки утворюють вершину складу, решта звукiв у складi
— нескла дотворчi. У функцiï складотворних звукiв виступають
звичайно голоснi, у функцiï нескладотворчих приголоснi. Разом з тим
у кожнiй мовi вiдомi голоснi, позбавленi складотворноï функцiï
(пор. укр. [у], [i], наприклад: мо[у]ни[i], [iду], [у]па[у]), або
приголоснi, надiленi нею (пор. [р], [л] у сербсько-хорватськiй або
чеськiй мовi). Сонорнi приголоснi можуть бути складотворними i в
украïнськiй мовi. Наприклад: ве-пр, се-ме-стр, мо-нстр. Кiлькiсть
вершин сонорностi показує кiлькiсть складiв у словi, а кожна
вершина вказує на складотворний звук. Однак сонорнi приголоснi в
кiнцi слова пiсля глухих приголосних, особливо в швидкому темпi
мовлення, можуть оглушуватися. Тодi ïх гучнiсть зменшується i
вони втрачають свою складотворну функцiю. Внаслiдок цього склади,
утворенi сонорними, якi є нетиповими для украïнськоï
мови, втрачаються (За Л. Шевченко).