Галлiцизми

ГАЛЛIЦИЗМИ (франц. gallicicme вiд лат. gallicus галльський) рiзновид
варваризму запозиченi з франи. мови слово чи зворот (гал ли предки
французiв). Найбiльше Г. Повяза не з мист-вом, зокрема л-рою, в т. ч.
термiни (ба лет, бюст, водевiль, iнтерєр, партер, пейзаж, пленер,
профiль, сюжет, сюïта, трiолет тошо), з побутом (ваза, валiза,
готель, декольте, жилет, котлета, ресторан, фрак тошо), з полiт.-еко
номiчною сферою (буржуа, iнтерес, нувориш, пар ламент, фонд тошо), рiдше
з технiкою (глiсер, iзолятор, монтер, планер, шофер тощо), з вiйсько вою
справою (авангард, артилерiя, канонада тощо). Iснує багато Г.-
словосполучень, фразео логiзмiв-. мати мiсце < avoir lien, мати вплив
< avoir influence, блискучий успiх < cuccйc brilliant, витончений
смак < goыt raffinй. Г. зустрiчаються i на синтаксичному рiвнi.
Напр., це вiн, котрий cect lui qui. Значна частина Г. увiйшла в укр.
мову в ХУШ-ХIХ ст. не безпосередньо, але через посередництво iн. словян,
мов: поль. (краватка, парад, терен, цивiльний, цитрина) або рос. (атака,
бюро, одеколон, пальто, портфель). В укр. мовi, як i в iн. мовах,
функцiонує багато iнтернац. термiнiв франц. походження (напр., на
цiоналiзацiя, денацiоналiзацiя, денонсацiя, роман тизм, iмпресiонiзм
тошо). Поряд з переважним ужи ванням в укр. транслiтерацiï Г.
можуть використо вуватися в оригiнальнiй графiчнiй формi: рандеву
rendezvouc, анфас en face, вiзавi vic-a-vic, мерсi merci, мосьє
(мсьє) moncieur, мiсцевий колорит — кульор локаль —
couleur locale. У красному письменствi Г. набувають стил,- емоиiйного
забврвлення, коли виступають у функцiях:
1) екзотизм iв,
2) жаргонiзмiв для вiдтворення мовлен ня дрiбного панства й мiщанства
XIX сг. (часто iз сатир, забарвленням), позаяк мова цих верств була
засмiчена погано засвоєними Г. як от у жартах Жан теля пасе,
Марина льон тре», Кума льон тре, кум теля пасе. Анатолiй Волков