Теоретичне i практичне значення стилiстики

Кожна наука як окрема галузь знань чи навчальна дисциплiна завжди
соцiально важлива, має неповторно своєрiдне теоретичне i
практичне значення.

Теоретичне значення стилiстики. Воно полягає в тому, що знання
теорiï цiєï науки збагачує знаннями про
найусталенiшi функцiï мовних одиниць, дає рекомендацiï
щодо того, як можна з найбiльшою комунiкативною доцiльнiстю
користуватись мовою в ïï уснiй i писемнiй формах. Теоретичне
значення стилiстики це i ïi пiзнавальне значення як
специфiчноï лiнгвiстичноï теорiï; сукупнiсть знань про
функцiï всiх мовних одиниць фонем, морфем, слiв та iн.

Практичне значення стилiстики. Воно знаходить своє втiлення в
тому, що ця галузь знань обєктивно й суттєво
вдосконалює володiння мовою кожним iз мовцiв, формує
необхiднi для освiченоï людини мовленнєвi вмiння й навички,
ïхнiй змiст i обсяг. Уся теорiя стилiстики повинна бути
зорiєнтованою практично, а будь-яка мовностилiстична практика
мовцiв теоретично обґрунтованою, усвiдомленою i зреалiзованою.
Тому найтiснiша (дiалектична) єднiсть стилiстичноï
теорiï i практики становить пiдґрунтя ïх розвитку,
є передумовою й основою буття стилiстики, яка дає змогу
збагнути найтоншi вiдтiнки висловлюваних думок i почувань, уникнути
штампiв (не зовсiм доречних форм висловлювання), допомагає
всебiчно розвивати мислено-емоцiйну спроможнiсть i естетичний смак
мовцiв, сповна досягати на цiй основi i культури усного й писемного
мовлення.

Отже, тiльки за умови вмотивованого поєднання теорiï i
практики стилiстики можливе всебiчне розумiння тих мовленевих реалiй,
знання i використання яких забезпечує високий рiвень культури
мовлення кожного.