Теоретичне i практичне значення стилiстики

Кожна наука як окрема галузь знань чи навчальна дисциплiна завжди соцiально важлива, має неповторно своєрiдне теоретичне i практичне значення.
Теоретичне значення стилiстики. Воно полягає в тому, що знання теорiï цiєï науки збагачує знаннями про найусталенiшi функцiï мовних одиниць, дає рекомендацiï щодо того, як можна з найбiльшою комунiкативною доцiльнiстю користуватись мовою в ïï уснiй i писемнiй формах. Теоретичне значення стилiстики це i ïi пiзнавальне значення як специфiчноï лiнгвiстичноï теорiï; сукупнiсть знань про функцiï всiх мовних одиниць фонем, морфем, слiв та iн.
Практичне значення стилiстики. Воно знаходить своє втiлення в тому, що ця галузь знань обєктивно й суттєво вдосконалює володiння мовою кожним iз мовцiв, формує необхiднi для освiченоï людини мовленнєвi вмiння й навички, ïхнiй змiст i обсяг. Уся теорiя стилiстики повинна бути зорiєнтованою практично, а будь-яка мовностилiстична практика мовцiв теоретично обґрунтованою, усвiдомленою i зреалiзованою. Тому найтiснiша (дiалектична) єднiсть стилiстичноï теорiï i практики становить пiдґрунтя ïх розвитку, є передумовою й основою буття стилiстики, яка дає змогу збагнути найтоншi вiдтiнки висловлюваних думок i почувань, уникнути штампiв (не зовсiм доречних форм висловлювання), допомагає всебiчно розвивати мислено-емоцiйну спроможнiсть i естетичний смак мовцiв, сповна досягати на цiй основi i культури усного й писемного мовлення.
Отже, тiльки за умови вмотивованого поєднання теорiï i практики стилiстики можливе всебiчне розумiння тих мовленевих реалiй, знання i використання яких забезпечує високий рiвень культури мовлення кожного.